Ракетна загроза з Білорусі: між наказами Кремля та інтересами Лукашенка
Російські ракети в Білорусі. Чи зможе Лукашенко сказати "ні"?
Володимир Зеленський попередив: Росія може спробувати розмістити в Білорусі балістичні ракети, щоб загрожувати передусім західним областям України. За словами президента, Москва вже використовує білоруську територію для ретрансляторів, які допомагають керувати ударними дронами.
Зеленський не уточнював, чи готують у Білорусі нові ракетні позиції. Попри це такий сценарій може мати цілком реальне підґрунтя. Українці не забули, як у 2022 році Росія використала Білорусь для вторгнення і для ракетних пусків.
Що може долетіти до західних міст
Як пояснив у коментарі УП.Ранок експерт із питань Білорусі та Росії Ігар Тишкевич, країна вже має комплекси "Точка-У" та "Іскандер". Нинішня ж загроза пов'язана з можливим перекиданням додаткових російських комплексів і новими пусками по Україні саме з білоруської території.
Наскільки далеко вглиб заходу України зможуть бити з Білорусі, залежатиме від типу ракет і місць запуску. За даними ГУР, дальність 9М723 "Іскандер-М" становить 390 км, а новішої ракети 9М723-2 – 550 км. Це означає, що під загрозою можуть опинитися не лише прикордонні райони Волині чи Рівненщини, а й значно віддаленіші області на заході. Проте наразі невідомо, які комплекси РФ може перекинути та де їх розмістити, тому точно окреслити зону ураження, а тим паче час підльоту передчасно.
Та загроза не обмежується лише дальністю ракет. Росії це може дати більше, ніж просто можливість бити по західних містах. Додатковий напрямок атак може значно ускладнити роботу й без того виснаженої української ППО. А сама поява ракет поблизу кордонів ЄС може стати додатковим засобом тиску на європейців, які допомагають Україні.
Чи вигідно це Лукашенку і чи зможе він відмовити Путіну
Тишкевич вважає нові ракетні удари з Білорусі наразі малоймовірними. Лукашенко зацікавлений у нинішніх переговорах зі США та Польщею й не хоче їх зірвати таким радикальним способом, як обстріли балістикою. Але тут важливіша, на думку експерта, позиція Китаю: Пекін виступає проти того, щоб Білорусь глибше втягувалася у війну.
"А навіщо йому це зараз? Лукашенко дуже любить владу. Власну владу", – говорить Тишкевич.
За словами експерта, білоруський диктатор аж ніяк не хоче ставати простим губернатором Росії. Нові пуски по Україні очевидно можуть зірвати його переговори із Заходом і зробити ще залежнішим від Путіна.
Ризик зросте, якщо переговори зі США та Польщею проваляться, Китай перестане стримувати Мінськ або ж до влади в Білорусі прийдуть прямі ставленики Кремля. Але розглядати можливість військової операції та реалізувати її – різні речі, наголошує експерт.
За словами Тишкевича, Росія може перекинути ракетні комплекси під виглядом навчань, як це було в 2022 році. Але їхнє постійне розміщення потребуватиме інфраструктури, яку зараз складно приховати. Такі кроки зможуть відстежити українська розвідка та прикордонники.
Водночас білоруська журналістка Ксенія Галубовіч у коментарі УП.Ранок зауважує: відмовити Путіну для Лукашенка може бути не так просто. Вона нагадує: білоруська військова промисловість уже давно працює на російську війну проти України.
Масштаб цієї співпраці показує розслідування Білоруського розслідувального центру: з лютого 2022-го до серпня 2025 року білоруські підприємства поставили російським виробникам озброєнь продукції щонайменше на 1,2 млрд доларів. Це, зокрема, шасі для військової техніки, оптика, приціли та електроніка.
"Якщо Росія вирішить використати територію Білорусі для провокації або запуску балістичних ракет, можливості Мінська відмовити Москві будуть дуже обмеженими", – вважає Галубовіч.
На її думку, саме Росія "створила" феномен Лукашенка, і він залишиться корисним Кремлю, доки не перешкоджає його планам. Якщо ж стане перешкодою, Путін, за її словами, зможе усунути його від влади.
Що про війну кажуть білорусам і чи готові вони до відповіді України
За словами Галубовіч, більшість білорусів не сприймає загрозу безпосередньої участі країни у війні як реальну. Але журналістка визнає: в умовах тотального контролю та репресій достовірно оцінювати суспільні настрої зараз доволі складно.
Державні медіа подають Україну як потенційну загрозу, а російську військову присутність – як "захист" від Заходу. Лукашенко при цьому продовжує грати роль так званого "миротворця". Офіційний Мінськ запевняє, що не хоче вступати у війну, водночас поглиблюючи військову інтеграцію з Росією.
Для частини білорусів, за словами журналістки, залишається неочевидним і можливий наслідок. Адже нові російські удари з їхньої території можуть спричинити доволі жорстку українську відповідь.
У 2022 році Лукашенко вже дозволив Росії використати свою територію для нападу на Україну. Чи погодиться він на це вдруге, стане очевидно не із заяв, а з реальних кроків: чи з'являться в Білорусі нові російські пускові та підготовка до їхнього застосування.
Для українців наслідки такого рішення вимірюватимуться ракетами над містами та хвилинами, щоб добігти в укриття. А для білорусів – ризиком отримати бойові дії на власній території. Дозволивши нові пуски, Лукашенко вже не зможе гарантувати, що ця війна й надалі залишиться лише по той бік кордону.
5 важливих новин
- Російські удари по Україні: щонайменше 10 загиблих, серед них двоє дітей
Внаслідок російських атак 19 жовтня загинули щонайменше 10 людей, ще 11 дістали поранення. Найбільше жертв у Новій Водолазі на Харківщині, де дрон вдарив по парку поблизу кафе. Загинули шестеро людей, серед них однорічна Ангеліна, її мама та 11-річна дівчинка.
На Київщині росіяни атакували виробничо-складську будівлю в Обухівському районі. Загинули троє людей, ще шестеро постраждали. На Запоріжжі за добу зафіксували 848 російських ударів по 52 населених пунктах. Одна людина загинула, п'ятеро отримали поранення. У Зарічному районі Сум безпілотник влучив у багатоквартирний будинок.На Хмельниччині пошкоджені церква та підприємство. На Львівщині два російські безпілотники атакували об'єкт критичної енергетичної інфраструктури, на Тернопільщині – три обʼєкти.
Чому це важливо? На думку американського президента, Росія не проявила навіть близько того, на що здатна. І за це він дякує Путіну. А Джей Ді Венс заявив, що Україна не повинна вступати до НАТО.
Тим часом The Washington Post пише, що міністр оборони США Піт Гегсет затримує ракети-перехоплювачі до Patriot: він формально не відхилив постачання, але й не зробив необхідних кроків для схвалення.
Чому це важливо? Папа Римський Лев XIV намагається посприяти гуманітарному припиненню вогню в окупованих Олешках на Херсонщині. 19 жовтня він говорив з Зеленським, а за кілька днів до цього звертався з аналогічним проханням до Володимира Путіна.
Чому це важливо? За словами канцлера Німеччини, мета Володимира Путіна не обмежується територіальними завоюваннями в Україні: Кремль прагне підірвати демократію та політичний устрій усього європейського континенту. Мерц наголосив, що Росія боїться відкритих суспільств та успіху європейської інтеграції.
Чому це важливо? Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький розповів, що йому пропонували очолити Сухопутні війська. За його словами, ключові завдання на цій посаді – бойова підготовка та мобілізація. І якщо першу можна реформувати, то кардинально змінити систему мобілізації на п'ятому році великої війни він не вважає можливим.
Також Білецький розкрив деталі операції "Вівальді". За його словами, операцію вдалося зберегти в таємниці завдяки відсутності письмових звітів: командир особисто доповідав головнокомандувачу, а українські та західні OSINT-аналітики на прохання військових не розголошували інформацію про просування.
У 2014 році Україна мала лише 5 тисяч боєздатних військовослужбовців, а семеро з десяти українських військових у Криму зрадили присягу. Саме так колишній прем'єр-міністр Арсеній Яценюк пояснює, чому Україна не змогла захистити півострів. За його словами, західні союзники тоді не дали Україні зброї, сподіваючись домовитися з Путіним.
В інтерв'ю Тетяні Даниленко Яценюк згадує рішення 2014 року, критикує нинішню владу за запізнілу бюджетну економію та популістські витрати, а переговори Росії зі США називає спецоперацією Кремля, спрямованою на послаблення підтримки України.
Чому експрем'єр вважає, що економічного дива під час війни не буде, що радить нинішньому уряду та яку приховану домовленість підозрює між Вашингтоном і Москвою – читайте в інтерв'ю.
Конгрес зосереджений на виборах 3 листопада, але Трамп може недооцінювати гнів, який викликає, продовжуючи допомагати Путіну. Після виборів має настати час двопартійної розплати за дедалі тісніший союз Трампа з Кремлем проти України, Європи та американських інтересів, – редакційна колегія The Wall Street Journal.
У колонці "До Росії з любов'ю, підпис – Дональд" консервативне американське видання розкритикувало Трампа і назвало американського президента "найкращим другом Путіна у світі, можливо, після китайського лідера Сі Цзіньпіна". У WSJ наголошують, що Трамп продовжує робити поступки Кремлю, тоді як Путін відповідає масованими ударами по українській енергетиці.
Майже 3 000
Стільки магазинів постраждали внаслідок масових заворушень у Франції протягом вихідних, за даними Федерації торгівлі. Тим часом французька онлайн-платформа Vinted зіштовхнулася з напливом оголошень про продаж імовірно викрадених товарів
Протести, що почалися ще у вересні з учнівських мітингів, переросли в загальнонаціональні виступи проти низьких зарплат і зростання цін. Частина демонстрацій супроводжувалася погромами, мародерством, підпалами та сутичками з поліцією.
Якщо хочете знати більше, чому Францію охопили протести і погроми, мої колеги "Європейської правди" написали ґрунтовну аналітику за цим посиланням.
Сьогодні може відбутися нова зустріч між українськими та американськими переговорниками. В інтерв'ю NBC Зеленський заявив, що остаточної дати наразі немає, але команда орієнтується на "вівторок-середу". Reuters з посиланням на джерела каже, що зустріч пройде у Норвегії.
Тим часом обоча група Ради ЄС з питань розширення обговорить результати скринінгу за переговорними кластерами 4 та 5. Це може стати наступним кроком на шляху до їхнього відкриття в межах переговорів про вступ України до ЄС. А у Раді профільний комітет сьогодні обговорюватиме законопроєкт про перевірку походження коштів для застав.
20 жовтня 2017 року
Олену Зайцеву заарештували після смертельної ДТП у Харкові
Цього дня 9 років тому Київський районний суд Харкова взяв під варту 20-річну Олену Зайцеву, яка стала учасницею однієї з найрезонансніших аварій в історії незалежної України.
За два дні до цього, 18 жовтня, на перехресті вулиці Сумської та провулка Мечникова Lexus під керуванням Зайцевої проїхав на червоне світло та зіткнувся з Volkswagen, за кермом якого перебував Геннадій Дронов. Від удару Lexus вилетів на тротуар і збив пішоходів.
У лютому 2019 року суд визнав винними обох водіїв і призначив кожному по 10 років позбавлення волі. Крім того, засуджених зобов'язали солідарно виплатити потерпілим понад 7,5 мільйона гривень компенсацій.
Нині Зайцева відбуває покарання в Конотопській виправній колонії №130. У 2024 році вона намагалася звільнитися умовно-достроково, однак суд відмовив. За інформацією харківського видання MediaPort, Олена Зайцева заборонила розповсюджувати інформацію про себе для медіа.
Дронов перебуває у Крюковській виправній колонії №29 на Полтавщині. Із січня 2024 року він працює сторожем на території установи. Обидва засуджені мають вийти на волю вже наступного року: Зайцева – 18 жовтня 2027-го, Дронов – 8 листопада 2027-го.
Як розслідували одну з найрезонансніших ДТП в Україні, які докази досліджував суд і чому обох водіїв визнали винними, читайте у великому матеріалі на "Українській правді".