Рік Шухевича – новий конфлікт із Польщею. Що сталося і чому історія знову нас розділяє
20 жовтня Львівська облрада проголосила 2027-й роком Романа Шухевича, УПА та Олега Ольжича – до 120-річчя від народження обох діячів і 85-річчя створення повстанської армії. Варшава побачила в цьому прославляння винуватців убивств поляків.
За добу суперечка переросла в заборону ініціатору рішення в'їжджати до Шенгену, погроз припинити співпрацю зі Львовом і навіть призупинення польського військового пакета. За словами джерела "Європейської Правди" в українському уряді, пакет саме готували до відправлення.
"Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", – повідомив співрозмовник, додавши, що ситуацію намагаються врегулювати закритими каналами. Водночас у самій Польщі спростували інформацію про припинення військової допомоги Україні через "рік УПА".
Чому місцеві депутати ухвалили це рішення
Ініціатор рішень, депутат облради Святослав Шеремета, пояснив УП.Ранок: це звична практика до ювілейних дат. За його словами, проєкти оприлюднили ще в липні, але до голосування дійшли лише тепер. Частину заходів хотіли провести ще у 2022 році, однак завадило повномасштабне вторгнення.
"Нічого нового тут немає. Ми просто робимо те, що завжди робили. Тому для мене дуже дивна реакція наших друзів, сусідів за кордоном", – запевняє Шеремета.
Варто зазначити, що подібні рішення справді ухвалювали раніше – зокрема й та сама Львівська облрада у 2006 та 2017 роках. Але тепер рішення спричинило нове загострення у відносинах, які Київ і Варшава лише почали налагоджувати після попередніх скандалів.
Наприкінці травня Зеленський присвоїв одному з підрозділів ССО найменування "імені Героїв УПА", що викликало різку реакцію польської влади. Президент Кароль Навроцький тоді ініціював позбавлення Зеленського ордена Білого Орла – найвищої державної нагороди Польщі.
Як реагує Польща і що кажуть у Києві
Польське генконсульство у Львові назвало рішення несумісним із добросусідством та європейськими цінностями. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш закликав його скасувати, а прем'єр Дональд Туск заявив, що воно шкодить Україні і допомагає ворогам.
За ініціативою глави МЗС Радослава Сікорського Шереметі заборонили в'їзд до Шенгенської зони на п'ять років. Міністр також назвав його реконструктором дивізії "Галичина". Натомість у коментарі УП.Ранок депутат це заперечує: каже, що займався пошуком і перепохованням загиблих різних армій, а не реконструкціями.
Українське ж МЗС заявило, що рішення облради заважає налагодженню відносин із Польщею, а депутати не радилися з дипломатами. Водночас закликало й Варшаву утриматися від різких кроків.
Заступник польського міністра Марчин Босацький каже, що представники Зеленського нібито пообіцяли: рішення не набуде чинності. Повідомлення про нього з ресурсів облради зникло, але це все ще не означає його скасування.
Чому минуле нас знову розділяє
Роман Шухевич – діяч Організації українських націоналістів і головний командир Української повстанської армії. УПА боролася за незалежну Україну, зокрема проти радянської влади. Саме за цю боротьбу Шухевича шанують багато українців. У 1950 році його вбили радянські спецслужби, а у 2024-му російський дрон знищив його музей у Львові.
Але для поляків історія УПА передусім пов'язана з масовими вбивствами польських цивільних на Волині та у Східній Галичині під час Другої світової війни. Роман Шухевич став головним командиром УПА в листопаді 1943 року. Польські історики покладають на нього відповідальність за масові вбивства польських цивільних, зокрема у Східній Галичині під час його командування. Окремо суперечки викликає його служба в німецьких формуваннях у 1941–1942 роках.
Нюрнберзький трибунал не розглядав справи Шухевича й не ухвалював щодо нього вироку. Водночас вшанування визвольної боротьби не має виключати розмови про злочини проти цивільних. Це стосується і польських жертв УПА, і українців, убитих польськими формуваннями.
Шеремета наполягає: Україна має право визначати власних героїв.
Водночас польський історик, директор Центру імені Юліуша Мєрошевського Лукаш Адамський у коментарі УП.Ранок називає рішення облради шкідливим: на його думку, депутати нехтують наслідками для відносин із Польщею.
"Це патріотизм, який позбавлений політичної мудрості. Патріотизм, який не зважає на практичні наслідки певних дій", – каже він.
Якою може бути ціна нової сварки
Польща – один із найважливіших партнерів України: через її територію надходять зброя й допомога, проходять торговельні та транспортні маршрути. Там знайшли прихисток сотні тисяч українців. Тому погіршення відносин із Варшавою під час війни може мати для нас цілком практичну ціну – для оборони, економіки та людей.
Шеремета стверджує, що не бачив потреби в консультаціях з істориками чи Інститутом нацпам'яті, бо на Львівщині підтримують УПА та Шухевича. На запитання про вихід із конфлікту відповів: "Я не хочу слухати про слово "компроміс".
Адамський натомість вітає те, що Київ відмежувався від рішення облради. Він і сам готовий пояснювати полякам: позиція депутатів однієї області не представляє всього українського суспільства, яке живе під обстрілами й чинить опір Росії. Але застерігає: якщо такі конфлікти повторюватимуться, стримувати суспільне обурення буде складніше.
Відповідальність за наслідки мають усвідомлювати обидві сторони. Україні потрібна польська підтримка. Польщі потрібна Україна, здатна стримувати Росію. Тому вихід із конфлікту має починатися з відновлення постачань і збереження спільної роботи. А про минуле варто відверто говорити, спираючись на дослідження істориків і не замовчуючи незручних фактів.
Право на власну пам'ять передбачає й відповідальність за те, як її вшановують. Депутати можуть голосувати за символічні рішення, а міністри – відповісти обмеженнями. Але ціну затриманої допомоги заплатять воїни, які зараз захищають Україну, а також Польщу та всю Європу.
- Росія масовано атакувала Київ, Харківщину та Полтавщину: є загиблі та десятки постраждалих
З вечора 21 жовтня Росія завдала балістичних ударів по шести районах Києва. У Дніпровському районі загинула людина, ще шестеро постраждали, зокрема дитина. У Печерському районі поранено вісьмох людей, серед них троє дітей. Загалом у столиці, за наявними даними, щонайменше 22 постраждалих. Пошкоджено житлові будинки, транспортну інфраструктуру, монастир, станцію швидкої допомоги та шість автомобілів медиків. Через атаку обмежили рух Південним мостом, зелена гілка метро їздить з обмеженнями, на лінії додадуть автобусів.
Унаслідок нічної російської атаки 22 жовтня в селі Лиманівка на Харківщині загинула 42-річна жінка, ще четверо людей постраждали, серед них двоє дітей 10 і 13 років.
На Полтавщині російські дрони вдарили по будівлі приватної телерадіокомпанії у Кременчуці, спричинивши пожежу, а також по об'єкту енергетичної інфраструктури в Кременчуцькому районі.
Тим часом Росію масовано атакували безпілотники: влада Москви заявила про 630 дронів
- Україна, США та Росія готують тристоронні переговори: Трамп заявляє про наближення миру
Чому це важливо? Після зустрічей із Зеленським в Осло та Путіним у Санкт-Петербурзі спецпосланець Трампа Стів Віткофф анонсував продовження переговорів у тристоронньому форматі. Сам Трамп заявив, що завершення війни "ближче, ніж будь-коли раніше".
За словами Зеленського, Росія підтримує зустріч переговорних команд, яка може відбутися вже на початку листопада. Її мета – підготувати можливу зустріч лідерів трьох держав. Остаточної дати поки немає.
Чому це важливо? Вашингтон готується до можливого загострення війни з Іраном. Трамп розглядає відновлення масштабних бойових дій, а американське командування тим часом переміщує військових у безпечніші місця. За даними NBC News, США протягом останніх днів непомітно скорочують військову присутність на базах у Йорданії, Катарі та Кувейті. Водночас Держдепартамент зменшує кількість дипломатичного персоналу в регіоні.
Чому це важливо? Росія перетворює найбільший майданчик із виробництва ударних дронів для атак на Україну на один із найбільш захищених об'єктів країни. За даними "Радіо Свобода", із весни 2026 року навколо "Алабуги" облаштували щонайменше 33 позиції ППО, встановили зенітні кулемети та конструкції для антидронових сіток.
Чому це важливо? Fire Point будує завод із виробництва твердого ракетного палива поблизу данської авіабази Скридструп. Підприємство має запрацювати до кінця 2027 року. Перенесення частини українського оборонного виробництва за кордон дозволить захистити критичні потужності від російських ударів.
Чому Росія не взяла Київ. Фактчек заяв президента США Трампа
Останніми днями чи не щовечора наші соцмережі переповнені заявами Дональда Трампа, які межують зі здоровим глуздом. Публічно він категорично висловлюється про Україну, Зеленського і Росію, говорячи речі, які прямо суперечать фактам. Одна з них про 4 океани, яким омивається Крим, за версією Трампа, зовсім не потребує фактчекінгу.
Мої колеги Євген Будерацький і Тетяна Кривішин розклали кілька гучних заяв Трампа про початок вторгнення в Україні на молекули і показали, як американський президент маніпулює на користь Росії і зменшує подвиг українських військових. Фактчекінг за посиланням отут.
"Що змушує австралійських аборигенів триматися за свої пустелі, де температура піднімається до +50, а дощу може не бути понад 10 років? Для нас ці території – непридатні для життя. І бажання залишатися жити в таких умовах, на наш погляд, безглузде. Проте ні інуїти, ні австралійські аборигени не поспішають перебиратися у лагідний середземноморський клімат. Якась сила тримає їх на тій землі. І що б це не було, гадаю, та сама сила тримає і нас у наших містах під ворожим вогнем – в умовах, триматися за які, на погляд європейця, немає жодного сенсу".
Це одна з яскравих цитат свіжої колонки співзасновника БФ "Восток SOS" Костянтина Рєуцького для УП. Мабуть, багато хто з нас хоча б раз замислювався, що змушує людей залишатися у своїх домівках навіть тоді, коли щодня існує загроза загинути. Чому ми звикаємо до вибухів, продовжуємо працювати, будувати плани, закохуватися й радіти дрібницям там, звідки, здавалося б, варто тікати. У своїй колонці Костянтин Рєуцький розмірковує саме про це, тому радимо прочитати.
2 години
Саме на стільки вистачить російського дизеля з першого танкера, який вирушає до США по Diesel Deal від Трампа. За підрахунками уповноваженого президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, танкер перевезе близько 300 тисяч барелів дизеля, тоді як США споживають 4 мільйони барелів на добу. При цьому самі Сполучені Штати експортують близько 1,5 мільйона барелів дизеля щодня. Тобто один із найбільших експортерів дизеля у світі купує пальне в Росії заради менш ніж двох годин власного споживання.
Президентка Європарламенту Роберта Мецола близько 13:00 за Києвом оголосить лауреата премії імені Андрія Сахарова "За свободу думки" 2026 року. Українців серед фіналістів премії немає. Також євродепутати голосуватимуть за резолюцію щодо ескалації російських ударів по території ЄС, зокрема атак на цивільні судна в Чорному морі. А потім парламент обговорить можливе скасування санкцій на імпорт російського соболиного хутра до Євросоюзу.
Тим часом у Києві сьогодні відбудеться ювілейний, 10-й Український Жіночий Конгрес під гаслом "Від винятків до нових стандартів".
22 жовтня 2019 року
Зеленський відправив "слуг" на детектор брехні через скандал із хабарями та "майданчиками Яценка"
Одинадцятьох депутатів президентської фракції запідозрили в отриманні хабаря у 30 тисяч доларів за не підтримку законопроєкту про ліквідацію так званих "майданчиків Яценка" – платних посередників між оцінювачами нерухомості та базою Фонду держмайна. Володимир Зеленський вимагав перевірити депутатів на поліграфі, і ті почали проходити тести навіть у прямих ефірах, роблячи з процесу шоу.
У грудні 2019 року Верховна Рада ліквідувала скандальні майданчики. Однак публічно відомих обвинувальних вироків у справі про ймовірний підкуп депутатів немає. Сам Антон Яценко, який заперечував свою причетність до схеми і казав, що він не буде проходити поліграф, бо не є "дівчинкою-шл**кою", і через сім років залишається народним депутатом. Нині він входить до депутатської групи "За майбутнє". Детально про те, як працювала схема, читайте в архівному матеріалі "Економічної правди".