Без оголошення війни. Як Росія атакує Європу

-

Естонія закриває кордон і готується до найгіршого

Уночі 14 листопада зловмисники намагалися спричинити вибух і підпалити приміщення естонського виробника дронів Threod Systems. Спецслужби зірвали напад. Естонська влада назвала замовником російську військову розвідку – ГРУ. Серпневий підпал іншого оборонного підприємства, Milrem Robotics, естонські служби також пов'язали з російською розвідкою.

У відповідь Таллінн оголосив, що з 1 грудня закриє всі пункти пропуску на кордоні з Росією, щоб обмежити можливості для подальшої ворожої діяльності.

Естонія готується й до гірших сценаріїв. Як описує Politico, країна розбудовує систему, яка дозволить державним цифровим сервісам працювати з-за кордону навіть у разі знищення дата-центрів або окупації.

Залякати Європу, щоб поступилася Україною

Від початку року й до сьогодні ми нарахували близько 30 епізодів і кампаній у Європі – від підпалів та підготовки диверсій до кібератак і провокацій, які влада, спецслужби та журналісти-розслідувачі пов'язували з Росією.

Інфографіка УП.Ранок

Експерт з аналізу міжнародних відносин і засновник міжнародної аналітичної спільноти Resurgam Дмитро Корнієнко пояснює УП.Ранок: Кремль хоче змусити європейців пов'язувати допомогу Україні з небезпекою для себе.

"Часто це є демонстративні дії, демонстрація можливої загрози", – говорить він.

Розрахунок Москви – відвернути від України політичну увагу, гроші та військові ресурси, змусивши партнерів зосередитися на власному захисті.

Цю логіку описують і співрозмовники Financial Times у європейських розвідках. За даними видання, російські плани все частіше стосуються замахів на керівників оборонних компаній, зокрема невеликих виробників дронів. Навіть невиконана погроза може змусити людину замислитися, чи варто продовжувати співпрацю з Україною.

Корнієнко бачить тут зв'язок із переговорами. Москва намагається перевести розмову із завершення агресії проти України на перегляд безпеки всього континенту. Диверсії допомагають нав'язувати вибір: компроміс із Кремлем або загрози вдома.

За словами Корнієнка, Росія повертається до вимог відкотити військову присутність НАТО до стану 1997 року. Йдеться про обмеження розміщення сил та озброєнь союзників у державах, які приєдналися до Альянсу після цієї дати, – подібні вимоги Москва висувала ще перед повномасштабним вторгненням.

"Це звичайна позиція Кремля, радянська тактика, заходити з максимальними вимогами. Далі вони будуть продавати компроміси", – пояснює Корнієнко.

За його оцінкою, Москва хоче зробити поступки України прийнятною ціною спокою для європейців. Спочатку створити загрози, а потім запропонувати домовитися про їхнє зменшення.

Де проходять "червоні лінії" НАТО

Корнієнко вважає, що велика війна з НАТО для Кремля небажана: попри бойовий досвід і переведену на військові потреби економіку, Росії довелося б воювати на два фронти. Тому Москва зацікавлена в діях нижче порогу відкритого зіткнення.

"Не обов'язково прорублювати Сувальський коридор, бо це вищий ризик", – зазначає аналітик.

Натомість повторювані провокації дозволяють поступово перевіряти реакцію союзників і розхитувати довіру до колективного захисту.

"Ключове завдання Путіна – це, власне, піддати сумніву дієвість НАТО", – говорить Корнієнко.

Результатом для Москви може стати вже сама суперечка: чи достатньо серйозна атака, щоб союзники діяли разом, і чи не залишилася постраждала країна без належного захисту за П'ятою статтею.

Проте НАТО виробляє власні правила стримування. 12 жовтня головнокомандувач Об'єднаних збройних сил Альянсу в Європі Алексус Гринкевич представив у Варшаві "теорію перемоги". Її основа – оборона, що має позбавити противника можливості захопити й утримувати територію союзників.

Логіка передбачає три кроки: заблокувати початкову атаку, зупинити подальший наступ і, якщо противник продовжить, зламати систему, яка забезпечує його бойові дії, – включно з постачанням і командуванням.

За трактуванням Корнієнка, це і є важлива "червона лінія": Росія не повинна розраховувати, що захопить невелику територію НАТО чи, до прикладу, місто Нарва, а потім змусить союзників змиритися із цим, погрожуючи ядерною зброєю.

Водночас цей принцип не встановлює автоматичної військової відповіді на кожен підпал чи кібератаку.

Чому Європа вагається з відповіддю

Корнієнко вважає важливим зрушенням публічну позицію німецького канцлера Мерца щодо російської відповідальності за диверсію в Лейпцигу. У серпні там виявили дрон із вибухівкою біля українського вантажного літака, а згодом німецький уряд прямо звинуватив Росію. На його думку, частина європейських держав раніше вагалася з прямими звинуваченнями.

"Після звинувачення якоїсь країни суспільство очікує відповідної реакції, а, на жаль, частина країн Європи не готова, або боїться, або вважає ризикованим реагувати", – пояснює він. Тут потрібна зміна підходу: розглядати диверсії як повноцінну кампанію ворожої держави, а не лише як окремі кримінальні справи.

Корнієнко наголошує: Європі потрібно швидше переходити до дій на випередження. Тут корисний український досвід – від захисту цифрових систем до розпізнавання російських інформаційних операцій.

"Щось відбулось, в Європі досліджують, що відбулось. Але це вже відбулось, це вже мало ефект", – описує він проблему запізнілої реакції.

Посилення безпеки зменшує вразливість Європи. Але стримування починається тоді, коли агресор розуміє, що наступна атака погіршить його становище.

Для України важливо, щоб європейці не прийняли головну умову цього шантажу: нібито заради власного спокою вони мають поступитися нашою безпекою. Якщо диверсії приноситимуть Кремлю результат, підстав зупинятися в нього не буде.

5 важливих новин
  • Росія атакувала балістикою мости в Києві та Смілу, у Запоріжжі загинула людина

Увечері 16 листопада росіяни завдали балістичних ударів по Києву. Міська влада повідомила про влучання в Північний та Південний мости, рух ними тимчасово перекрили. Під ранок Київ зазнав повторної ракетної атаки, внаслідок якої пошкоджено наземну інфраструктуру метро.

Уночі 17 листопада Росія вдарила балістикою по Смілі на Черкащині. За попередніми даними ОВА, травмовані троє людей, наслідки для інфраструктури уточнюють.

У Запоріжжі російський FPV-дрон влучив в автомобіль, убивши водія. Крім того, окупанти завдали щонайменше шести ударів по місту, зокрема по об'єкту промислової інфраструктури. З-під завалів вдалося деблокувати жінку, її стан стабільний.

Внаслідок російської атаки частина Чернівців залишилася без електропостачання.

Тим часом вночі відбувся повторний удар по Кримському мосту. Як пишуть OSINTER-и, одна з арок мосту впала, а з нею і частина дорожнього покриття.

А Москву від вечора і до ранку атакували 800 дронів.

Наслідки удару по Кримському мосту / фото Exilenova+

Чому це важливо? За даними Axios, спецпредставники Дональда Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер у четвер планують зустрітися в Берліні з українськими та європейськими посадовцями, щоб обговорити гарантії безпеки для України

Напередодні Віткофф і Кушнер провели переговори з помічником Путіна Юрієм Ушаковим, а також з Україною та європейськими представниками. Кушнер заявив, що будь-яка остаточна мирна угода має бути погоджена і Києвом, і Москвою, а США бачать прогрес у закритих переговорах. Водночас Ушаков стверджує, що участь ЄС у тристоронньому переговорному форматі з Росією не узгоджували.

Загинули рятувальники, поліцейські, працівники гімназії та ЦНАПу, комунальники та медпрацівники. Серед загиблих – вчителька, яка щодня приходила до укриття, аби провести онлайн-уроки для дітей, які виїхали з громади". Ще четверо людей залишаються зниклими безвісти.

Чому це важливо? За даними CNN, американська розвідка отримала інформацію про плани Ірану атакувати високопосадовців адміністрації Дональда Трампа на території США із застосуванням радіологічної "брудної бомби" або хімічної зброї. Розвіддані містять конкретні цілі та місця можливих нападів, через що американські посадовці вже розробляють плани реагування.

Чому це важливо? Найтитулованіша олімпійська спортсменка України оголосила про повернення до змагань після народження доньки. Першим стартом Харлан із грудня 2024 року стане Гран-прі Орлеана у Франції.

Вибір редакції

Незалежність за 3500 доларів. Як Олександр Терещенко втратив руки і винайшов нові правила життя

12 років тому захисник Донецького аеропорту Олександр Терещенко намагався відкинути ворожу гранату, але не встиг. Внаслідок вибуху він втратив обидві руки та око. Відтоді йому довелося заново вчитися робити найпростіші речі: готувати їжу, голитися, користуватися телефоном і навіть підстригати нігті.

На руках такої проблеми немає, – видає Олександр першу порцію чорного гумору.

Сьогодні Терещенко не лише самостійно справляється з побутом, а й допомагає іншим ветеранам із ампутаціями повернути незалежність. Він вигадує власні пристосування, проводить ретрити та ділиться практичними порадами. А ще пройшов 280 кілометрів шляхом святого Якова, де несподівано для себе засвоїв важливий урок: просити про допомогу – не означає бути безпорадним.

У розмові з Рустемом Халіловим Терещенко розповідає про п'ять правил життя після тяжкого поранення, баланс між самостійністю і турботою близьких та про те, чому інвалідність не повинна ставати основою подружніх стосунків.

Колаж Андрія Калістратенка
Цитата дня
"Фотографія президента Росії, що стоїть поруч із лідерами США та Китаю – двох найбільших світових держав – стане великою символічною перемогою для Путіна".

Гідеон Рахман, головний оглядач міжнародних справ Financial Times, розмірковує про майбутню зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, яку вже порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року.

На думку Рахмана, сучасна "велика трійка" має значно менше можливостей нав'язувати свою волю іншим країнам, ніж її попередники. США не змогли перемогти Іран, Росія за понад чотири роки повномасштабної війни так і не змогла підкорити Україну, а Китай досі не знайшов способу встановити контроль над Тайванем.

Тому, підсумовує оглядач, на щастя, світ більше не живе в часи, коли троє лідерів можуть домовитися між собою та диктувати свої умови решті світу.

Ілюстрація Ann Kiernan для Financial Times
Цифра дня

+380 77 777 77 77

Телефонний номер з такою комбінацією цифр виставив на аукціон "Київстар". Початкова ціна лота становить 3,5 млн грн, а торги розпочнуться 9 грудня 2026 року.

Кожен наступний крок торгів коштуватиме 50 000 грн.

Очікування дня

Сьогодні у Брюсселі пройде чергове засідання у форматі "Рамштайн", очікується участь міністра оборони України Євгенія Хмари та заступника міністра оборони США з питань політики Елбріджа Колбі. Початок засідання о 16:00 за брюссельським часом, спільна пресконференція запланована на 18:30.

Також нині відзначають Міжнародний день студента. Окрім того, сьогодні виходять друком мемуари Джо Байдена "Пообіцяй мені, Америко".

Хроніки УП

17 листопада 1994 року. Верховна Рада скасувала Декларацію про суверенітет Криму

Це був один з етапів протистояння Києва з проросійським сепаратизмом, який набирав сили на півострові з перших років Незалежності України. На початку 1994 року президентом Криму обрали Юрія Мєшкова, який здобув майже 73% голосів (забігаючи наперед – це був перший і останній президент півострова). Він обіцяв зближення з Росією, перехід на російський рубль і захист від "українського націоналізму". Після перемоги Мєшков привіз із Москви цілу команду російських урядовців, а кримські силові структури спробував підпорядкувати собі.

Ситуація загострилася настільки, що навесні 1994-го Київ перекинув до Криму спецпризначенців СБУ, підрозділи Нацгвардії та прикордонників. Українські військові блокували шляхи до Сімферополя, а на початку червня опинилися на межі збройного зіткнення з російськими морськими піхотинцями. Ті зрештою відступили.

Одними з головних противників проросійського сепаратизму були кримські татари. Меджліс закликав не голосувати за Мєшкова, а його представник Ільмі Умеров публічно відмовився від запропонованої посади міністра в кримському уряді, заявивши, що той сформований незаконно, адже наполовину складається з громадян Росії.

Зрештою Мєшков пересварився навіть із власними соратниками, а кримський парламент за підтримки Києва почав позбавляти його повноважень. Зрештою у 1995 році Верховна Рада України скасувала Конституцію Криму та ліквідувала посаду президента автономії. Мєшков забарикадувався у своєму кабінеті, але невдовзі опинився в Росії.

Детальну реконструкцію тих подій читайте у матеріалі Рустема Халілова та Михайла Кригеля "Холера, засуха, Мєшков. Злет і падіння першого й останнього президента Криму"