Омельченко обіцяє жінку-мера. Але не може дивитися кіно про тіток-убивць
Понеділок, 4 липня 2005, 16:04
Поки великі партії вирішують, у якому форматі краще йти на вибори, щоб зібрати 52% або 40% голосів, поки вони звітують за витрачені кошти і підписують угоди з путінськими структурами, маленькі партійки розв’язують проблему самовиживання. Точніше, виживання їх лідерів.
У суботу вже традиційно в залі "Київпроекту" зібралася омельченківська "Єдність". Чи то пак вже не омельченківська, а з Омельченком в душі. Оскільки V (позачерговий) з'їзд партії обрав своїм новим лідером заступника Омельченка в мерії Володимира Ялового.
Як написала перед з’їздом містечкова партійна газета "Єдність України", "його все частіше називають наступником Омельченка. Експерти вважають Володимира Ялового потенційним лідером виборів мера Києва 2006, у випадку якщо Олександр Омельченко не погодиться висунути власну кандидатуру". Останнє, власне, залишається великим питанням.
Він пережив Кучму, та чи переживе сам себе?
Виявляється, навіть у вихідний Омельченко приходить на роботу о восьмій. Навіть попри хворобу – у нього запалення легень. Напевно, від кондиціонерів. Бо літо, знаєте, жарке, а вікно на вулицю мер відкрити не може – там стоїть його персональний Майдан, кричить і "спати не дає".
10:28 суботи. На Хрещатику майже нікого немає. Тільки під Київадміністрацією люди і автобус з "Беркутом". На плакатах написи "Омельченко – ти мер Києва, а не його власник!", "Ющенко – за створення робочих місць, Омельченко ліквідує робочі місця".
Це мітингують торгівці, яким з п’ятниці заборонили торгувати зі стихійних лотків у метро. Навпроти стоїть пікет метрополітенівців, які підтримують рішення Омельченка.
І тих, і інших небагато – чоловік 100. Видається, що обидві сторони відбувають номер. Торгівці комфортно мітингують на пластикових стільчиках, розставлених вздовж будівлі Київадміністрації, метрополітенівці юрмляться поряд і з'ясовують між собою "а чому саме мене відправили сюди стояти".
Стояти їм доводиться недовго. Хвилин за п’ять з'являється мер.
- Трудівники славного метрополітену, вже кілька років як метрополітен перетворили в грязну помийку заради інтересів кучки людей, які не платять налоги і експлуатують людей, - починає Омельченко.
- Мера геть!, - відповідають ззаду не дуже голосно.
- Оце стоять і кричать, це обмануті ними люди, частина обманутих людей-працівників, а частина підбурювачів-політиканів..., - пояснює мер.
- Работу! - лунає у відповідь .
- ...Так що йдіть відпочивайте, готуйтесь до випусків дітей, до відпустки, а крикунам-шантажирам – місце вони знайдуть. Комісія назве всі імена. А тобі Віталій Володимирович, страм тобі, сором! - закінчує Омельченко, звернувшись до невстановленої особи.
- Метрополітен з мером! Спасібо! - завершується мітинг. Метрополітенівці розходяться. Торгівці сміються між собою і роблять пілоточки з газет, які мають роздавати.
Мітинги під Київадміністрацією – головний біль для Омельченка. І хоча на свій персональний міні-Майдан він не зважає, але розуміє, що в руках його опонентів – це козир проти нього.
Як відомо, Омельченко не отримав благословення на третє мерство від Ющенка. Натомість місцевий осередок "Народного Союзу Наша Україна", яка висуватиме кандидата в мери від партії президента, очолив близький соратник президента Микола Мартиненко. Тому шляхи для самозбереження Омельченко має прокладати сам.
Варіанти у нього принаймні два – йти на мерство самому або поставити на це місце близьку до себе людину. Наприклад, свого заступника Ялового або навіть Віталія Кличка.
Втім, чіткої відповіді від Омельченка до початку виборів мера чекати годі. Бо Омельченко не був би Омельченком, якби не продемонстрував чергову хитрість – він же народився в один день з Кучмою! Так само, як і той, будь-що намагатиметься зберегти владу.
- Ви підете в мери в 2006? - питають його журналісти під час з'їзду.
- А ви як хочете? Якщо скажете "так", тоді і я скажу. Треба поспитати киян, що вони думають, тоді й вирішимо, - заглядає Омельченко в очі.
- А в депутати підете? - допитуються вони.
- Я не сказав, що "ні". Якби депутатом і мером бути, то тоді можна...
- А...?
- Що "га"? А чому не кажете га, коли 35 сумісників в парламенті. Президент, він же двічі звернувся і вони підтримали. Так попросіть у нього подвійний мандат, попросіть. І мер столиці, якщо це буде жінка, то проб'єм закон, що вперше в історії Київ очолить жінка. І тоді вона буде і народним депутатом, і княгинею Ольгою...
- А що, вже є кандидатура? Скажіть?
- А ви по алфавіту візьміть жінок і подивіться, - інтригує Омельченко.
Версія про жінку, скоріше за все, не більше ніж жарт. Претенденток на пост мера серед цієї статі не помічено. Але всі пам’ятають, як на питання після виборів, за кого ви голосували, Омельченко відповів: за жінку. Тоді як відомо, єдиною жінкою була Вітренко.
Новий керівник "Єдності" Володимир Яловий на новину про жінку-конкурентку відреагував стримано. "Я думаю, що якщо він не піде сам, то він підтримає мене", - зазначив він зі скепсисом у голосі.
Він полетів, але обіцяв повернутися?
На з'їзд "Єдності" Омельченко прийшов у якості гостя. Йому аплодували 27 секунд, посадили не в центрі президії як зазвичай, а скраю.
Будучи представником вже іншої партії, київський мер все ще по інерції називає "Єдність" своєю.
"Ви знаєте, що я прийняв почесну пропозицію від президента Віктора Андрійовича Ющенка увійти до керівного складу новоствореної партії "Народний Союз Наша Україна". Але я завжди, де б не був, чим би не займався, буду підтримувати діяльність української партії "Єдність", буду вірний вам", - обіцяв він з'їзду.
Він також розповів, що "Єдність" мала бути десь в орбіті тих партій, які мали створювати "Народний Союз Наша Україна", але через прорахунки оргкомітету процес застиг. Омельченко не став давати оцінку діяльності в цій сфері Романа Безсмертного. Втім, його мовчання теж було досить промовистим.
А ще Безсмертному дісталося за те, що образив Омельченка, назвавши його реформу в Києві, розроблену якимись там великими інститутами, "азійською", тоді як реформу в Київській області – "європейською".
Після цього Омельченко зробив ліричний відступ на повчання журналістів професії.
"Чому це я вмикаю "1+1" о 8 ранку, а там високі тітки вбивають одна одну... Чому канали не стали всенародними, чому не показують, як зріє зерно, як наливається пшениця, як ходять агрономи по полях... Чи вони там не ходять? Чому не показують, як половина пшениці в ромашці і лободі, як готуються до уборки урожаю?", - пояснював Омельченко як робити телебачення.
Наступний камінь полетів в город політиканів "ПРПістів", які зазіхають на владу Омельченка в Києві, "паскудять партію "Єдність", грязнять її" .
"Сьогодні половина лжереволюціонерів роблять всі попитки безпідставно, недемократично, незаконно і неконституційно перевернути владу в місті Києві і 10 його районах. Не читаючи конституції, закону про місцеве самоврядування", - додав мер.
Більш поетично сказано у тезах виступу Омельченка, які роздали роздрукованими на папері: "У Києві та й не тільки "як пилипи з конопель", з'явилася ціла армія професійних революціонерів в лапках, які принципово не збираються брати лопату до рук".
"Партія "Єдність" звернеться до всіх завершати не позорити всенародну революцію на Майдані Незалежності. Треба брати лопату в руки – не в прямому смислі – розумом, талантом, працею тяжкою, нелегкою підтверджувати програму президента", - пообіцяв Омельченко на з'їзді, розписавшись за партію, з якої вийшов.
Хоча останнє питання досить дискусійне. На прес-конференції Яловий "по секрету" розповів, що Омельченко таки написав заяву про вихід з партії, його членство "призупинене", але з партії його не виключили. Більше того, центральна рада просила переглянути первинну організацію Омельченка питання його участі в партії.
Що означає цей кульбіт, Яловий не пояснив. Але сказане дуже добре лягає в систему хитрого Омельченка. Тому не можна виключати варіант, що до виборів київський мер знову опиниться у своїй політичній колисці.
Хоч сам він каже на це так: "Я ніколи не спалював мости, але й ніколи не повертався назад, хоча й міг".
Абсолютна єдність
Так чи інакше, наразі головою "Єдності" обрано Володимира Ялового. За нього проголосувало 372 делегати з'їзду з 406 присутніх, проти 14. Голосували демократично – в спеціальних кабінках, як на виборах. В списку теж "дуже демократично" була одна кандидатура.
Хтось з залу запропонував обговорити спершу ситуацію в партії у зв’язку зі вступом колишнього голови та багатьох партійців до "Народного Союзу Наша Україна", а потім вже голосувати... Але пропозицію відхилили.
Натомість трьох розкольників-засновників партії Пальчуковського, Куєву і Чернія, які ухвалили рішення центральної ради "Єдності" про виключення до десятка її керівників, в тому числі з Омельченком і Яловим, піддали тій самій процедурі – їх у відповідь теж вигнали.
Решту засновників Яловий попередив: "Ми віддаємо вам належне, але... просимо надалі не плутати партію з акціонерним товариством закритого типу і більше не спекулювати на темі засновництва".
І нагадав, що до приходу Омельченка "в 2001 партія складалася лише з двох політичних клубів у Києві і Львові чисельністю по 15 чоловік у кожному і ще 3 прихильники були в Одесі".
У спадок же від Омельченка Яловому залишилося 70 тисяч членів партії, понад половину з яких припадає на Київ. На з'їзді в "Єдність" масово попросилося ще швейне товариство "Любава" – 54 душі!
Щоправда, станом на червень 2005 "Єдність" має лише 0,1% рейтингу серед населення. Зате має "всю владу в Києві", каже київський мер. А це вже зовсім не мало.
Яловий мріє, що партія може набрати на виборах 3-4%, а при хорошій роботі – всі 6-7%. Яловий довго розповідав на з'їзді, як кандидат їх партії на виборах президента подав до ЦВК другу кількість підписів (майже 2 мільйони). Але забув додати, що отримав Омельченко на виборах лише 136 830 голосів (0,48%).
Щоб не опинитися за бортом, "Єдності" конче потрібно подружитися з якоюсь сильною партією. Вони не проти приєднатися в коаліцію до "Народного Союзу Наша Україна", соціалістів, "Батьківщини" чи Народної партії Литвина.
Але питання, чи потрібен буде комусь з них такий довісок при формуванні списку на вибори?
У суботу вже традиційно в залі "Київпроекту" зібралася омельченківська "Єдність". Чи то пак вже не омельченківська, а з Омельченком в душі. Оскільки V (позачерговий) з'їзд партії обрав своїм новим лідером заступника Омельченка в мерії Володимира Ялового.
Як написала перед з’їздом містечкова партійна газета "Єдність України", "його все частіше називають наступником Омельченка. Експерти вважають Володимира Ялового потенційним лідером виборів мера Києва 2006, у випадку якщо Олександр Омельченко не погодиться висунути власну кандидатуру". Останнє, власне, залишається великим питанням.
Він пережив Кучму, та чи переживе сам себе?
Виявляється, навіть у вихідний Омельченко приходить на роботу о восьмій. Навіть попри хворобу – у нього запалення легень. Напевно, від кондиціонерів. Бо літо, знаєте, жарке, а вікно на вулицю мер відкрити не може – там стоїть його персональний Майдан, кричить і "спати не дає".
10:28 суботи. На Хрещатику майже нікого немає. Тільки під Київадміністрацією люди і автобус з "Беркутом". На плакатах написи "Омельченко – ти мер Києва, а не його власник!", "Ющенко – за створення робочих місць, Омельченко ліквідує робочі місця".
Це мітингують торгівці, яким з п’ятниці заборонили торгувати зі стихійних лотків у метро. Навпроти стоїть пікет метрополітенівців, які підтримують рішення Омельченка.
І тих, і інших небагато – чоловік 100. Видається, що обидві сторони відбувають номер. Торгівці комфортно мітингують на пластикових стільчиках, розставлених вздовж будівлі Київадміністрації, метрополітенівці юрмляться поряд і з'ясовують між собою "а чому саме мене відправили сюди стояти".
Стояти їм доводиться недовго. Хвилин за п’ять з'являється мер.
- Трудівники славного метрополітену, вже кілька років як метрополітен перетворили в грязну помийку заради інтересів кучки людей, які не платять налоги і експлуатують людей, - починає Омельченко.
- Мера геть!, - відповідають ззаду не дуже голосно.
- Оце стоять і кричать, це обмануті ними люди, частина обманутих людей-працівників, а частина підбурювачів-політиканів..., - пояснює мер.
- Работу! - лунає у відповідь .
- ...Так що йдіть відпочивайте, готуйтесь до випусків дітей, до відпустки, а крикунам-шантажирам – місце вони знайдуть. Комісія назве всі імена. А тобі Віталій Володимирович, страм тобі, сором! - закінчує Омельченко, звернувшись до невстановленої особи.
- Метрополітен з мером! Спасібо! - завершується мітинг. Метрополітенівці розходяться. Торгівці сміються між собою і роблять пілоточки з газет, які мають роздавати.
Мітинги під Київадміністрацією – головний біль для Омельченка. І хоча на свій персональний міні-Майдан він не зважає, але розуміє, що в руках його опонентів – це козир проти нього.
Як відомо, Омельченко не отримав благословення на третє мерство від Ющенка. Натомість місцевий осередок "Народного Союзу Наша Україна", яка висуватиме кандидата в мери від партії президента, очолив близький соратник президента Микола Мартиненко. Тому шляхи для самозбереження Омельченко має прокладати сам.
Варіанти у нього принаймні два – йти на мерство самому або поставити на це місце близьку до себе людину. Наприклад, свого заступника Ялового або навіть Віталія Кличка.
Втім, чіткої відповіді від Омельченка до початку виборів мера чекати годі. Бо Омельченко не був би Омельченком, якби не продемонстрував чергову хитрість – він же народився в один день з Кучмою! Так само, як і той, будь-що намагатиметься зберегти владу.
- Ви підете в мери в 2006? - питають його журналісти під час з'їзду.
- А ви як хочете? Якщо скажете "так", тоді і я скажу. Треба поспитати киян, що вони думають, тоді й вирішимо, - заглядає Омельченко в очі.
- А в депутати підете? - допитуються вони.
- Я не сказав, що "ні". Якби депутатом і мером бути, то тоді можна...
- А...?
- Що "га"? А чому не кажете га, коли 35 сумісників в парламенті. Президент, він же двічі звернувся і вони підтримали. Так попросіть у нього подвійний мандат, попросіть. І мер столиці, якщо це буде жінка, то проб'єм закон, що вперше в історії Київ очолить жінка. І тоді вона буде і народним депутатом, і княгинею Ольгою...
- А що, вже є кандидатура? Скажіть?
- А ви по алфавіту візьміть жінок і подивіться, - інтригує Омельченко.
Версія про жінку, скоріше за все, не більше ніж жарт. Претенденток на пост мера серед цієї статі не помічено. Але всі пам’ятають, як на питання після виборів, за кого ви голосували, Омельченко відповів: за жінку. Тоді як відомо, єдиною жінкою була Вітренко.
Новий керівник "Єдності" Володимир Яловий на новину про жінку-конкурентку відреагував стримано. "Я думаю, що якщо він не піде сам, то він підтримає мене", - зазначив він зі скепсисом у голосі.
Він полетів, але обіцяв повернутися?
На з'їзд "Єдності" Омельченко прийшов у якості гостя. Йому аплодували 27 секунд, посадили не в центрі президії як зазвичай, а скраю.
Будучи представником вже іншої партії, київський мер все ще по інерції називає "Єдність" своєю.
"Ви знаєте, що я прийняв почесну пропозицію від президента Віктора Андрійовича Ющенка увійти до керівного складу новоствореної партії "Народний Союз Наша Україна". Але я завжди, де б не був, чим би не займався, буду підтримувати діяльність української партії "Єдність", буду вірний вам", - обіцяв він з'їзду.
Він також розповів, що "Єдність" мала бути десь в орбіті тих партій, які мали створювати "Народний Союз Наша Україна", але через прорахунки оргкомітету процес застиг. Омельченко не став давати оцінку діяльності в цій сфері Романа Безсмертного. Втім, його мовчання теж було досить промовистим.
А ще Безсмертному дісталося за те, що образив Омельченка, назвавши його реформу в Києві, розроблену якимись там великими інститутами, "азійською", тоді як реформу в Київській області – "європейською".
Після цього Омельченко зробив ліричний відступ на повчання журналістів професії.
"Чому це я вмикаю "1+1" о 8 ранку, а там високі тітки вбивають одна одну... Чому канали не стали всенародними, чому не показують, як зріє зерно, як наливається пшениця, як ходять агрономи по полях... Чи вони там не ходять? Чому не показують, як половина пшениці в ромашці і лободі, як готуються до уборки урожаю?", - пояснював Омельченко як робити телебачення.
Наступний камінь полетів в город політиканів "ПРПістів", які зазіхають на владу Омельченка в Києві, "паскудять партію "Єдність", грязнять її" .
"Сьогодні половина лжереволюціонерів роблять всі попитки безпідставно, недемократично, незаконно і неконституційно перевернути владу в місті Києві і 10 його районах. Не читаючи конституції, закону про місцеве самоврядування", - додав мер.
Більш поетично сказано у тезах виступу Омельченка, які роздали роздрукованими на папері: "У Києві та й не тільки "як пилипи з конопель", з'явилася ціла армія професійних революціонерів в лапках, які принципово не збираються брати лопату до рук".
"Партія "Єдність" звернеться до всіх завершати не позорити всенародну революцію на Майдані Незалежності. Треба брати лопату в руки – не в прямому смислі – розумом, талантом, працею тяжкою, нелегкою підтверджувати програму президента", - пообіцяв Омельченко на з'їзді, розписавшись за партію, з якої вийшов.
Хоча останнє питання досить дискусійне. На прес-конференції Яловий "по секрету" розповів, що Омельченко таки написав заяву про вихід з партії, його членство "призупинене", але з партії його не виключили. Більше того, центральна рада просила переглянути первинну організацію Омельченка питання його участі в партії.
Що означає цей кульбіт, Яловий не пояснив. Але сказане дуже добре лягає в систему хитрого Омельченка. Тому не можна виключати варіант, що до виборів київський мер знову опиниться у своїй політичній колисці.
Хоч сам він каже на це так: "Я ніколи не спалював мости, але й ніколи не повертався назад, хоча й міг".
Абсолютна єдність
Так чи інакше, наразі головою "Єдності" обрано Володимира Ялового. За нього проголосувало 372 делегати з'їзду з 406 присутніх, проти 14. Голосували демократично – в спеціальних кабінках, як на виборах. В списку теж "дуже демократично" була одна кандидатура.
Хтось з залу запропонував обговорити спершу ситуацію в партії у зв’язку зі вступом колишнього голови та багатьох партійців до "Народного Союзу Наша Україна", а потім вже голосувати... Але пропозицію відхилили.
Натомість трьох розкольників-засновників партії Пальчуковського, Куєву і Чернія, які ухвалили рішення центральної ради "Єдності" про виключення до десятка її керівників, в тому числі з Омельченком і Яловим, піддали тій самій процедурі – їх у відповідь теж вигнали.
Решту засновників Яловий попередив: "Ми віддаємо вам належне, але... просимо надалі не плутати партію з акціонерним товариством закритого типу і більше не спекулювати на темі засновництва".
І нагадав, що до приходу Омельченка "в 2001 партія складалася лише з двох політичних клубів у Києві і Львові чисельністю по 15 чоловік у кожному і ще 3 прихильники були в Одесі".
У спадок же від Омельченка Яловому залишилося 70 тисяч членів партії, понад половину з яких припадає на Київ. На з'їзді в "Єдність" масово попросилося ще швейне товариство "Любава" – 54 душі!
Щоправда, станом на червень 2005 "Єдність" має лише 0,1% рейтингу серед населення. Зате має "всю владу в Києві", каже київський мер. А це вже зовсім не мало.
Яловий мріє, що партія може набрати на виборах 3-4%, а при хорошій роботі – всі 6-7%. Яловий довго розповідав на з'їзді, як кандидат їх партії на виборах президента подав до ЦВК другу кількість підписів (майже 2 мільйони). Але забув додати, що отримав Омельченко на виборах лише 136 830 голосів (0,48%).
Щоб не опинитися за бортом, "Єдності" конче потрібно подружитися з якоюсь сильною партією. Вони не проти приєднатися в коаліцію до "Народного Союзу Наша Україна", соціалістів, "Батьківщини" чи Народної партії Литвина.
Але питання, чи потрібен буде комусь з них такий довісок при формуванні списку на вибори?
