У пошуках Прокруста: як депутати отримали гроші та квартири
 |
У першому списку – прізвища народних депутатів цього скликання, які вже навряд чи повернуться до своїх рідних Зачепилівок і Рубєжних. Бо отримали житло в столиці.
Другий перелік – ті, які отримали від держави "на тарелочке с голубой каёмочкой" не в квадратних метрах. А грішми. Гривнями. І все це – по закону.
 |
Я тішуся, що 219 законодавців з усієї України стали повноцінними киянами. Більше того – тепер житимемо поруч, у колись робітничій Дарниці. Де ціни вже давно перегнали аналогічне житло у Варшаві, Празі та Будапешті.
Щоправда, дивує, а де до того жили деякі шановні? От, скажімо, колишній депутат всіх скликань, відтак "донецький" генпрокурор Геннадій Васильєв, який отримав найбільшу – 4-кімнатну – квартиру? Тіснився у гуртожитку? (При цьому його брат, так само, очевидно, без даху над головою, вирішив взяти грошима.)
Є у переліку і чимало явно небезквартирних киян – Юрій Павленко, Оксана Білозір тощо. Жителю столиці з народження, Олегові Блохіну, улюбленому футболісту мого дитинства, підфартило і він став багатшим на 277 300 гривень. Які, цілком законно, тепер може використати для створення належних умов життя.
Є й просто клінічні випадки. Живуть собі брати Ярославські. "Укрсіббанк", "Надра" і таке інше. Журнал "Wprost", якщо призабули, поставив старшого – Олександра – на чільне місце серед найбагатших людей Європи. Так от, повідомляю, депутати-банкіри на пару отримали "на житло" понад 580 тисяч гривень. Шара, пліз...
Ні, я не закликаю услід за президентом – "до відділення влади від бізнесу". У даному випадку – громадян народних депутатів від столичної житлоплощі. Сам живу в Києві, і їм того ж бажаю. Але...
Престиж державної служби – це добре. Віддяка за заслуги (тим, у кого є, а не всім за абеткою) – теж правильно. Проте, при задекларованій у нашій європейській Конституції загальній рівності громадян деякі все одно виходять рівніші. І немає на них сучасного Прокруста!
Ліна Костенко чи Мирослав Маринович ніколи не займалися політикою і не будуть ніколи балотуватися. Отже, і не мають права претендувати на ласку держави у вигляді квартири чи "компенсації"? Дивна логіка законодавців.
І це навіть добре, що мажоритарки більше немає. Ну, уявіть собі, приїздить депутат N у рідний округ, клянеться у любові, "не забути" тощо. А йому виборець пхає під носа роздруківку з популярного сайту. Чи хоч би й цю замітку.
Вахтанг Кіпіані, "Контракти", для УП
P.S. від Української правди. За коментарем щодо надання квартир та грошової компенсації депутатам ми звернулися до регламентного комітету Верховної Ради.
Одна зі співробітниць секретаріату комітету сказала, що гроші та квартири обранці отримали цілком легально – відповідно до закону "Про статус народного депутата". Там повідомляється, що нардепу "створюються належні житлові умови".
У комітеті пояснили, що депутат може вибирати. Варіант перший – отримати квартиру у постійне користування, яку він буде не зобов'язаний повертати навіть після закінчення депутатських повноважень.
"А як ви думали? Все відповідно до Житлового кодексу. Особа, обрана на посаду, у зв’язку з переїздом в іншу місцевість, отримує там квартиру", - пояснила співробітниця секретаріату комітету з регламенту.
Площа квартири визначається згідно з числом членів сім'ї депутата. Саме таким шляхом пішли 86 обранців, у тому числі й брат президента Петро Ющенко, які тепер мають квартири в нових будинках по вулиці Тичини (Березняки) та Срібнокільській (Харківський).
Другий варіант – отримати одноразово матеріальну допомогу для придбання житла в будь-якому місці, до якого лежить душа. Гроші видаються з урахуванням кількості членів родини з розрахунку середньої ціни одного квадратного метра в Києві. Порядок затверджує голова Верховної Ради.
Шляхом матеріальної допомоги пішли брати Ярославські та інші дуже не бідні депутати, які до обрання мали великий бізнес – Олексій Івченко, Володимир Шандра, Олександр Фельдман, Ігор Насалик, Микола Лісін. Загалом так вчинили 138 обранців.
Ті депутати, які отримали квартиру чи пачку гривень, у разі повторного обрання не мають права на нове житло чи матеріальну допомогу.
Ще є і третій варіант – отримати службове житло, яке після припинення депутатських повноважень слід повернути державі. Але, зрозуміло, що дурнів немає – і в службову квартиру заселяються тимчасово, щоб пізніше отримати постійну або гроші.
Є тут одна перевага – якщо квартиру, яка залишається назавжди, дають у дальніх мікрорайонах, то службова має бути поблизу адмінбудинків Верховної Ради. При цьому житло повинно мати меблі, телефон, побутову техніку та "відповідати санітарним і технічним вимогам".
Що стосується депутатів, які на час обрання уже мешкали в Києві, то вони можуть розраховувати на гроші тільки, якщо вони мають право на поліпшення житлових умов. Наприклад, якщо за час депутатства обранець з квартирою в столиці активно народжував дітей – то може вимагати і допомогу для придбання додаткової площі.
Доречні публікації:
