"Лагідні телята" в газовій крамниці
Брюссельські пригоди, завдавши удару по зовнішньополітичному курсу України та повноваженням президента Ющенка, тим не менше, не справили враження на російських візаві прем'єра Януковича під час останнього його візиту до Москви.
Принаймні, це випливає з публічної частини переговорів та обопільних заяв Януковича й Фрадкова. І з мовчання Путіна – також.
Хоча, мабуть, якби найменші зрушення в питанні ціни на газ відбулися – прем”єр не став би це приховувати, особливо від таких політичних партнерів, як "Наша Україна". Бо це був би реальний аргумент, навіщо тій вступати до широкої коаліції всупереч порушенням Уніварсалу.
А так...
А так виключно за антикризовою коаліцією досі залишається питання "ціноутворення" щодо імпортного газу.
І, судячи з чергової заяви пана Кушнарьова щодо незмінності курсу ПР на російську мову як другу державну, - мовне питання також котується на газовому ринку.
Практично це означає, що, мабуть, вже наступного пленарного тижня антикризова коаліція внесе на розгляд ВР законопроект про офіційний статус мов, аби надати його передусім мові російській.
Це – такий паліатив "другій державній", який треба "застовпити" негайно, оскільки навіть збереження ціни газу на рівні 95 доларів за тисячу кубів до кінця цього року досі висить у повітрі.
Друге чи, насправді, перше "ціноутворююче" щодо газу питання, яким коаліція має спробувати розплатитися з Росією, - це все ще НАТО.
Для цього в коаліції є законопроект про особливості вступу до військових та військово-політичних блоків, в якому сказано, що відповідний референдум передує решті процедур участі в колективній безпеці.
Обидва законопроекти не важко схвалити антикризовій коаліції, хоча, в разі вето президента, знадобляться для його подолання голоси БЮТу.
Ще одну вимогу Москви урядові Януковича буде виконати формально простіше, треба лише якомога довше загальмувати подання до ВР законопроектів про СОТ, аби раптом не зашкодити інтересам Росії. Утім, процедурно проекти можна й подати, а вже сама антикризова коаліція їх і завалить.
Результат той самий, але хоч якесь виправдання перед ЄС, де так тепло зустріли нового прем'єра і де хотіли б відкрити зону вільної торгівлі для його партнерів по партії, та лише після вступу до СОТ...
Здавалося б, досить. Але, як сказав пан Фрадков, ще навіть не починали торгуватися з приводу газотранспортного консорціуму.
Тож наразі можемо тільки здогадуватись, чи мова, НАТО й СОТ, а загалом майже весь Універсал національної єдності, розглядаються урядом Януковича як компенсатор ГТК в ціні газу для України. Чи це лише частина "собівартості" рішення Кремля, й надалі вона, "собівартість", продовжуватиме зростати, в тому числі й за рахунок питання про трубу.
Натомість не можна не порадіти за уряд Януковича, який набагато краще, ніж це робили його помаранчеві попередники, демонструє світові (якщо той ще цікавиться) справжні "ринкові" методи формування Росією цін на свої енергоресурси. А також "гарантування" енергетичної безпеки позаблоковій без'ядерній Україні.
Хоча водночас не можна не поспівчувати тому ж урядові, що роль "лагідного теляти", яке, звісно, двох маток ссе, йому чомусь не вдається. Хоча пан перший віце-прем'єр Азаров не так давно дуже агітував за цю роль.
Чи то ЄС і Росія вже не можуть в кремезній постаті пана Януковича розгледіти "теля", а лише його старшого "брата". Чи то сам пан Янукович не здатен на "лагідність"...
Тим не менш, поразки, чи то пак, відсутність успіхів на зовнішньоекономічній арені зовсім не позбавили Януковича та його уряд своєї пихи й навіть деяких перемог всередині країни. Ні-ні, це не про контрасигнацію...
Антикризова коаліція раптом знайшла начебто несподіваного спільника в іншому газовому питанні, - щодо тарифів для населення.
340 голосів, якими ВР подолала вето президента на закон про встановлення з 1 січня 2006 року мораторію на підвищення комунальних тарифів та інших послуг населенню, містять в собі голоси не лише ПР, СПУ й КПУ, але й БЮТу...
На перший погляд, здивування має викликати, яким це чином за підтримку мораторію щодо тарифів проголосувала коаліція, чий проект бюджету на 2007 рік побудовано саме на їхньому підвищенні.Або, принаймні, якщо соціалісти й комуністи зробили вигляд, ніби їхня ліва рука не знає, що робить права, то навіщо це Партії регіонів? Окрім абсолютно недоречного для них нині махрового популізму?
Але насправді все зовсім навпаки. Дивуватися треба участі в цьому голосуванні фракції БЮТ, яка одразу по ньому проголосила себе об'єднаною опозицією й "срібною кулею" проти владних "перевертнів".
Фокус із відновленням мораторію на тарифи розтлумачив спікер Мороз. Ставлячи на голосування пропозицію подолати вето президента, він уточнив, що мораторій діятиме лише з моменту оприлюднення відповідного закону. Власне, так воно й за законодавством.
Тобто насправді цим рішенням ВР вже підвищені тарифи жодним чином не скасовує, а лише консервує. Тільки наступні заплановані підвищення з боку НКРЕ можуть не відбутися. Та й дата – 1 січня 2006 року – дещо незрозуміла й потребує чергового вето президента або тлумачення КС...
Участь в цьому шоу з боку БЮТу, причому участь мовчазна, тоді як перед цим було витрачено багато слів на беззмістовну суперечку з Морозом з приводу недоведеного його підкупу, - залишає велике питання щодо опозиційності цієї сили.
Хоча і тут є досить просте пояснення.
Оприлюднений на сайті "Версій" шматок звіту слідчої комісії з питань газового ринку під керівництвом соціаліста Деркача свідчить, що ця комісія вже зафіксувала методичну неправомірність встановлення комунальних тарифів на 2006 рік. Цим виконано й роботу іншої слідчої комісії, ініційованої БЮТ, але дещо "спаплюженої" коаліцією.
Відтак, найближчим часом, парламент може переглянути потребу у створенні комісії під головуванням пані Александровської, тим більше, що порушення під час голосування за неї – підтверджені.
Але одночасно з цією комісією зникне й пункт про з’ясування ролі прем’єра Тимошенко у списанні боргів ЄЕСУ з бюджету ще 2005 року.
Ціна цього питання для БЮТу – збереження тарифів для населення, які опозиція начебто намагалася скасувати.
Взаємозалік? І окремо з Морозом – щодо питання про підкуп, шляхом "пожованої" плівки пана Ляшка?
До речі, про соціалістів. Якщо комісія під керівництвом Деркача встановила порушення в формуванні ціни на газ, видобутий в Україні, то чому ж, відповідно, сформовані тарифи не скасовуються спеціальним законом, а псевдомораторієм, навпаки, закріплюються за участю фракції СПУ?
Може, саме тут, а не на "плівках" треба шукати докази корупції?
Як і у створенні якоїсь спеціальної "робочої групи" з доопрацювання проекту бюджету на умовах СПУ – в той час, як проект цей передано просто в Бюджетний комітет.
Навіщо соціалістам нерегламентна "робоча група", тоді як сам же спікер Мороз під час бюджетних маневрів СПУ зазначив, що нині, за умов нової Конституції, Кабмін і парламент, відповідно й Бюджетний комітет, - це одне ціле?
А таки так, одне ціле – одна Партія регіонів. Саме тому й робоча група для соціалістів, бо там, кажуть, буде інша пропорція представництва. А без такої спеціальної пропорції, що відрізняється від пропорцій в Бюджетному комітеті, мовляв, ПР здійснює "диктат".
Ні, це – не корупція, це така коаліція. Де "золоту акцію" можна реалізувати лише в тіньовий спосіб. І не безоплатно. Бо спочатку ПР погодилась на "робочу групу" з бюджетних питань для СПУ, а потім СПУ підтримала збереження підвищених тарифів.
Але загалом процес ще не завершено.
Між іншим, комісія Деркача стала на бік пані Тимошенко, а не Азарова, у питанні щодо повного забезпечення потреб українського населення газом власного видобутку. Відтак, питання про те, чому і як "домішується" сюди дорогий імпортний газ, залишається предметом додаткових "досліджень", себто торгів.
І це торги, в тому числі, з президентом Ющенком. Оскільки саме йому ставити остаточну крапку як у питанні про мораторій на місцеві тарифи, так і в питанні, чи вартує вже незворотнє подорожчання російського газу для українських олігархів-експортерів ще й мови, безпеки тощо...
Звісно, роль "лагідного теляти" для пана президента не важка. Але де він візьме таких самих лагідних "маток", окрім платників комунальних послуг, всіляких тарифів та податків?
Ірина Погорєлова, "Політичні хроніки", спеціально для УП
