Мантія кинула Ющенку виклик
Протягом останніх двох днів у Конституційному Суді проходили позиційні бої, які завершилися перемогою Януковича.
Оскільки цей орган працює за підручником "Мистецтво конспірації" та навіть приховує прізвища доповідача по другому указу Ющенка, відтворити картину свіжих подій "Українська правда" змогла тільки за допомогою власних джерел.
Як відомо, останній рік коефіцієнт корисної дії КС дорівнював нулю. Зараз в Конституційному Суді лежить 72 подання та звернення, на які не отримано відповіді. Але у середу КС несподівано вирішує – "так далі жити не можна!". Суд голосує і мотивувальну, і резолютивну частину рішення за поданням Вищої ради юстиції.
Вища рада юстиції намагалася з'ясувати, чи повинен цей орган давати президенту рекомендації, кого призначати на адміністративні посади в судах – тобто здійснювати попередній розгляд кандидатур голів суду та їх заступників.
Несподівано КС виходить за межі подання та постановляє – Ющенко взагалі не має права призначати суддів на адміністративні посади.
Це рішення набирає мінімальний результат, необхідний для ухвалення вердикту – "за" виступають 10 суддів-конституціоналістів. Але серед них є голос і Сюзанни Станік, статус якої залишається сумнівним.
До цього з боку Ющенка були спроби заблокувати роботу Конституційного Суду. Кворум вимагає присутності на засіданні 12 осіб з 18 членів КС.
Враховуючи, що Станік, Пшеничний та Іващенко звільнені указом Ющенка, на лікарняний лягли ще чотири судді – Шишкін, Кампо і Лилак з квоти президента, а також Стецюк з квоти парламенту, призначений за протекцією "Нашої України". Розрахунок спрямований на те, щоб зробити засідання КС нелегітимними.
Однак кворум відновлюється разом з приходом Станік – якщо, звичайно, вважати її повноцінною суддею КС. А за допомогою її голосу Конституційний суд ухвалює рішення, яким вибиває з рук президента дуже потужну зброю.
Призначення голів судів є інструментом впливу Ющенка на третю гілку влади. Ці люди, побоюючись звільнення, яке може ініціювати Банкова, вважають за краще не сваритися із секретаріатом президента. Тому так оперативно голови судів нейтралізують ухвали, які виносилися, щоб зупинити дію указів про розпуск парламенту.
Тепер цього важеля тиску Ющенка намагаються позбавити. Тим самим Партія регіонів розкриває, що примирення, ілюзія якого з'явилася на травневі свята, є лише димовою шашкою, за якою вони здійснюють свій наступ.
Дехто навіть переконаний, що такі показові процеси в Конституційному Суді робляться з метою зірвати переговори, штовхнути Ющенка на силовий сценарій та остаточно його дискредитувати.
На невипадковість появи такого рішення КС в такий непростий момент казує і попередній досвід роботи Конституційного Суду, який до цього моменту не спромігся народити жодного вердикту.
Наступного дня, у четвер, відбулося ще одне засідання Конституційного Суду, де була проголосована відставка голови КС Івана Домбровського. Це рішення також вдалося ухвалити завдяки голосам звільнених суддів Станік, Пшеничного та Іващенка.
Як відомо, Домбровський відмовився від цієї посади ще на початку історії з указами Ющенка, але тоді він отримав вотум довіри від суддів. Зараз його прохання про звільнення задовольнили. Мотиви свого нинішнього вчинку сам екс-голова суду не роз'яснив, а кожна зі сторін конфлікту наполягає, що він став жертвою тиску опонентів.
Так, джерела в команді Януковича стверджують, що секретаріат президента вимагав від Домбровського дотримуватися їхньої лінії поведінки.
Водночас на Банковій запевняють, що Домбровський звільнився, оскільки на нього здійснювався пресинг з метою визнання Станік, Пшеничного та Іващенко чинними суддями КС.
Причини, чому ця трійка брала участь у засіданні суду, також називають різними.
За однією версією, Станік та Пшеничний мали на руках виконавчий лист, виданий за мотивами скандальної ухвали Кіровського суду Донецька.
Як відомо, в середу цю позицію було скасовано іншою ухвалою, народженою в стінах Донецького апеляційного адміністративного суду. Однак, враховуючи, що Мін'юст залишається у сфері впливу Януковича, то виконавчий лист стосовно останнього рішення до Конституційного Суду начебто не надійшов. І тому вони вважали чинним попереднє рішення, про легітимність Станік та Пшеничного.
Хоча взагалі такий механізм повернення суддів є дуже сумнівним. Їх поновлення можливе після нового акту Ющенка, який має спиратися на рішення суду по суті, а не на ухвалу про зупинення дії указу, яка виноситься тільки для забезпечення позову. Той же Піскун, коли втретє став генпрокурором, на руках мав не тільки вердикт суду, але й указ президента.
За другою версією, яка по-суті мало чим відрізняється від першої, в четвер Станік, Пшеничний та Іващенко отримали нову ухвалу – від одного з районних судів Луганської області, якою також було зупинено дію президентського указу про їх звільнення. Сторона президента не встигла оскаржити документ і, таким чином, Станік, Пшеничний та Іващенко були допущені на засідання КС.
При цьому жоден співрозмовник "Української правди" не зміг уточнити, який саме суд зіграв таку вдячну роль у долі цієї трійки.
УП звернулася до депутата від Партії регіонів Олександра Єфремова, який є куратором Луганщини. Він згадав, що підписував якийсь позов про незаконність звільнення трьох суддів, але до якого конкретно суду – тут йому пам'ять відмовила.
Така тактика теж зрозуміла – не називаючи конкретний суд, представники коаліції ускладнюють для Банкової можливість оскарження цього рішення.
Ця поведінка дуже нагадує типову рейдерську практику загалом та історію про те, як покійний Максим Курочкін купував ринок "Озерка" – зокрема. Як відомо, тоді Ігор Коломойський багаторазово забороняв продаж базару, а Курочкін зупиняв дію ухвали іншою ухвалою. І одного разу Коломойський не встиг організувати новий захисний документ, а в Курочкіна на руках була ухвала, яка дозволяла продаж. Так він вночі й реалізував це своє право, і один з найбільших базарів України опинився у його власності.
Аналогічно і тут: коли виник проміжок, коли стара ухвала в інтересах команди Януковича діяла, а зупинити її новою ухвалою команда Ющенка не змогла, в цей тайм-аут і було винесено низку важливих рішень, зокрема, про відставку Домбровського.
Далі ситуація може розвиватися за законами абсурду. Сьогодні Пшеничний ще є виконуючим обов’язки голови суду, а завтра може взагалі перестати бути суддею КС – адже Банкова й далі вимагатиме скасування ухвали, яка зупинила указ Ющенка.
Саме в таких випадках секретаріат президента і застосовував своє право звільняти та призначати голів суддів, щоб змусити їх нівелювати дію ворожої судової творчості.
Окрім звільнення Домбровського, комбінацією з ухвалами коаліція домоглася інших переваг у Конституційному Суді.
Так, КС за участю згаданої Станік, Пшеничного та Іващенка проголосував про об'єднання в одне провадження двох указів президента, про їх розгляд за прискореною процедурою та про письмове провадження. Все це робить появу непотрібного Ющенку вердикту питанням найближчої перспективи.
Звичайно, близькі до Ющенка судді КС спробують заблокувати винесення рішення, просто не виходячи на роботу під приводом хвороби. Адже закон вимагає, що підписання суддею Конституційного Суду кінцевого документу є обов'язковим.
***
Останні події мали схилити Ющенка на бік радикальних ідей Юлії Тимошенко, яка зараз стала постійним гостем на Банковій.
Днем, який має додати ясності в нинішньому протистоянні, повинна стати п’ятниця, коли заплановано засідання Ради національної безпеки і оборони – перше під проводом нового секретаря РНБОУ Івана Плюща.
(Як відомо, його попередник Віталій Гайдук, за найпопулярнішою версією, звільнився від небажання іти на загострення. Хоча джерела в близькому оточенні Ющенка говорять просто про розчарування президента і нездійснені очікування, які покладалися на власника "Індустріального союзу Донбасу" ще восени минулого року.)
Формально планувалося, що найближчий Радбез має бути присвячений проблемам оборонно-промислового комплексу. Втім, у самому анонсі, вміщеному на сайті президента, сказано, що РНБОУ стосуватиметься "чергових і позачергових питань".
Очікується, що Рада безпеки, де Ющенко має більшість голосів, має проголосувати за те, щоб змусити уряд виконувати указ про дострокові вибори.
Зокрема, пропонується, що РНБОУ має взяти "патронат" у цьому питанні над Кабміном.
За допомогою яких інструментів це буде робитися – невідомо. Водночас можна приблизно уявити, як це буде виписано у кінцевих документах.
Крім загальних посилань на те, гарантом чого працює президент, в аргументації Банкової можлива згадка статті закону "Про Раду національної безпеки", де до функцій РНБОУ віднесено:
"координація та здійснення контролю за діяльністю органів виконавчої влади (тобто Кабміну) у сфері національної безпеки і оборони в умовах воєнного або надзвичайного стану та при виникненні кризових ситуацій, що загрожують національній безпеці України".
Як не дивно, але українське законодавство має навіть визначення, що з себе являють "загрози національній безпеці".
Воно виписано в законі "Про основи національної безпеки України", де до загроз віднесено "порушення з боку органів державної влади та органів місцевого самоврядування Конституції і законів України, прав і свобод людини і громадянина, в тому числі при проведенні виборчих кампаній...".
Саме цим, на думку Ющенка, зараз займається Янукович.
Підготовка до Радбезу, який має відбутися в п’ятницю, проходить у режимі підвищеної секретності. За словами джерел в апараті прем’єра, вони так і не отримали остаточної відповіді, чи взагалі буде 18 травня РНБОУ. І станом на 21 годину четверга їм відмовилися назвати порядок денний майбутнього засідання. Напевно, щоб він став для них "приємним сюрпризом"...
