Ющенко-Янукович: сеанс одночасної гри. На нервах
Через кілька тижнів усім стало зрозуміло, що ще одного телезвернення президента не уникнути. Оскільки його повторний акт про призначення дострокових виборів на 24 червня також виконаний не буде.
Сторони конфлікту, попри щоденні багатогодинні переговори, не змогли домовитися з двох ключових проблем – дата виборів та підстави для їх проведення.
Всупереч полум’яним заявам на екстреному брифінгу Юлії Тимошенко, представники опозиції змирилися, що нові вибори відбудуться восени. Межею компромісу для БЮТ, яка озвучується в неофіційних переговорах, називається 9 вересня.
Натомість Партія регіонів вважає 9 вересня відправною датою для переговорів, а ідеальним вважає кінець жовтня. Звісно, окрім того, щоб взагалі не проводити вибори. Попри все, Партія регіонів сподівається на цей резервний варіант.
Сторона президента також має свій резервний варіант – після складення мандатів представниками блоку Тимошенко і "Нашої України", парламент перетне точку легітимності в 300 депутатів. І у юристів Ющенка з'явиться ще один привід написати указ про дострокові вибори.
Але ця гонка озброєнь та нервів втомила багатьох її учасників. Вони мріють про Лазурове узбережжя Франції, а не запилені кімнати переговорної групи. Все це наближає загальну згоду в проведенні голосування у перші тижні після закінчення літа.
При цьому Блок Тимошенко наполягає на піднятті прохідного бар’єру принаймні до семи відсотків. Але проти зміни правил гри на дострокових виборах виступає Партія регіонів, яка розуміє, що згода з її боку виглядатиме як розправа над соціалістами.
Тому, коли БЮТівці запропонували членами команди Януковича підвищити вартість вхідного квитка до нового парламенту до 7-10 відсотків, у відповідь їм запропонували не розмінюватися на дрібниці та встановити пропуск в 15%. Таким чином, за розрахунками Партії регіонів, на межу виживання вже ставиться і "Наша Україна". Враховуючи безперспективність, на цьому дискусії про бар’єр відклали.
Але всі учасники переговорів розуміють абсурдність нинішньої ситуації, коли парламентські аутсайдери диктують умови важковаговикам.
Тому вже кілька разів обговорювалася можливість провести неординарні зміни законодавства, коли партія-переможець незалежно від набраних відсотків автоматично отримуватиме 226 голосів у парламенті, а решта 224 мандати розподілятиметься між іншими учасниками виборів, які подолали бар’єр.
Хоча, судячи з нездатності знайти компроміс, такий спосіб формування парламенту теж не буде запроваджений на найближчих виборах.
Але "донецькі" відчувають, що фактор Мороза зробив їх значно менш гнучкими у переговорах. Приручивши соціалістів рік тому, Партія регіонів стала заручником їхніх примх.
Тому одне з головних питань, яке мучить кращі мозки шахтарського краю – як красиво вивести Мороза з гри.
Очевидний спосіб – це створення блоку між Партією регіонів та соціалістами. Однак на такий союз немає згоди в ключових членів донецької команди.
За останнім дослідженням, яке робила для штабу Януковича їхній постійний партнер фірма Research and Branding Group, союз з Соцпартією значно знижує рейтинг Партії регіонів. Парадокс, але вони втрачатимуть менше, якщо буде союз трьох членів нинішньої коаліції.
Так, Партію регіонів як окремого учасника виборів підтримують 31% виборців та швидше підтримують 11%.
За блок Партії регіонів та Соцпартії виступають лише 19%, а швидше підтримують таке виборче об'єднання 13,8%.
Створення єдиного блоку в складі Партії регіонів, СПУ і КПУ однозначно подобається 21,1%, а швидше "за" такий шлюб – 13,8% учасників дослідження.
В умовах, коли блок створений не буде, Морозу можуть запропонувати потрапити до списку Партії регіонів як безпартійному, склавши з себе повноваження лідера СПУ та залишивши ряди рідної структури. Втім, у вірогідність такого сценарію не вірить ніхто з тих, хто знає психотип спікера парламенту.
Тому майже вирішено, що соціалісти підуть на вибори самостійно. І єдине, на що їм доведеться сподіватися – це отримати допомогу від Партії регіонів у вигляді їхнього електорату.
Дехто пропонує Морозу зробити Маріуполь базовим електоральним центром на сході України. Це місто давно орієнтується на керівника місцевого металургійного комбінату соціаліста Бойка.
Також не виключено, що, в разі зовсім критичного становища, СПУ можуть допомогти за рахунок Донецької області, де на підконтрольній території Партії регіонів буде нескладно "накинути" соціалістам кілька десятих процента.
***
Окрім дати всенародного голосування тривають суперечки навколо іншого питання – на підставі чого повинні відбуватися дострокові вибори.
Коаліція продовжує наполягати, щоб до Конституції були внесені зміни, що передбачають право депутатів самим оголосити про саморозпуск.
Але, окрім затягування часу, така процедура вимагатиме експертизи законопроекту змін до Основного закону від Конституційного Суду, авторитет якого знищено силами обох сторін бойових дій.
Опозиція ж продовжує наполягати, що вибори повинні відбутися на базі указу Ющенка.
Тим часом коаліція кинула свої сили, щоб визнати цей акт незаконним. Конституційний Суд вийшов на фінішну пряму – у вівторок в закритому режимі почалися слухання на тему конституційності другого указу Ющенка про розпуск парламенту.
Більше того, за деякою інформацією, там був представлений проект рішення судді-доповідача Марії Маркуш, який не обіцяє Банковій нічого обнадійливого.
Втім, готовність Конституційного Суду винести остаточний вердикт викликає сумнів. Так, після обіду вівторка у храмі правосуддя на вулиці Жилянській зник кворум – кілька членів КС, призначені за квотою з'їзду суддів, залишили засідання.
Представники опозиції прочитали цей вчинок як початок процесу саморозпаду: обрана командою Януковича жорстка лінія в КС не просто похитнула, а навіть відлякала частину суддів, яка коливалася.
І вирішальний вплив на них справив спосіб, за допомогою якого був відставлений голова суду Іван Домбровський, а на роботу повернулися Станік, Пшеничний та Іващенко, звільнені раніше президентом
Як відомо, минулого тижня коаліція змогла переламати процеси в Конституційному Суді завдяки загадковому рішенню Кам’янобродського райсуду Луганська, що за позовом депутата-регіонала Олександра Єфремова зупинив укази Ющенка про відставку суддів Станік, Пшеничного та Іващенка.
Пізніше радник президента Микола Полудьонний оприлюднив подробиці цієї справи: позов Єфремова був поданий до суду на одній дискеті разом... з проектом рішення, а для винесення вердикту потрібний суддя був спеціально викликаний (!) із відрядження у Чехії.
"Текст позову і рішення по ньому був підготовлений фахівцями Партії регіонів у Києві. Суддя тільки поставив свій підпис під рішенням, що завірив печаткою суду. Будь-яка технічна експертиза підтвердить, що як позов, так і судове рішення були роздруковані на одному принтері, що знаходиться в кабінеті судді Паринова", - стверджує Полудьонний, посилаючись на резолюцію акції "Поховане правосуддя", яка за наслідками цих подій відбулася в Луганську.
Окрім того, підписанти наполягають, що кур’єром виступив безпосередньо депутат Єфремов, який взагалі не мав права подавати цей позов, оскільки він не проживає у Кам’янобродському районі:
"Три екземпляри рішення вночі 16 травня були передані Єфремову. Вранці 17 травня авіарейсом Луганськ-Київ він доставив зазначене рішення у Київ, і на початку 11 години звільнені судді КС пред'явили його Домбровському, через що він і подав свою заяву про відставку з посади голови КС".
Сам Єфремов сказав в коментарі "Українській правді", що три місяці тому померли його батьки, які мешкали у Кам’яноброді, і зараз він проживає у їхньому будинку. Депутат додав, що особисто підписав позов та передав помічникам, тому він не розуміє, навіщо його було додатково роздруковувати на принтері судді.
Єфремов також спростував твердження, що 17 травня особисто доставив рішення суд до Києва. "У цей день зранку я був у Москві на заходах з об'єднання Російської православної церкви та Російської православної церкви за кордоном".
Потім, затягуючи час, суддя Паринов та голова суду лягли на лікарняний, і кілька днів Кам’янобродський суд не передавав матеріали по справі до Донецька, куди цю ухвалу оскаржив секретаріат президента.
Втім, як стало відомо, через кілька днів спротиву пакет все-таки був направлений до Донецького адміністративного апеляційного суду. З цим судом секретаріат президента уже має досвід успішної співпраці – його силами було зупинено аналогічну ухвалу за позовом депутата Заца, який так само вимагав зупинити дію указів Ющенка про звільнення трьох суддів.
Відтак найближчим часом знову може статися ситуація, коли Станік, Пшеничний та Іващенко знову стануть пересічними смертними, а на засіданнях Конституційного суду вчергове зникне кворум. І карусель почнеться по-новій.
