Право бути собою

"Это обращение вызвано угрозой, которая возникла существующему в Чехословакии социалистическому строю и установленной Конституцией государственности со стороны контрреволюционных сил, вступивших в сговор с враждебными социализму внешними силами".

21 серпня 1968 року, з заяви ТАСС щодо окупації Чехословаччини військами Варшавського договору

14 грудня 2007 року російське МЗС відреагувало на державну українську гуманітарну політику заявою.

Зацитуймо лише деякі з формулювань, що прозвучали в ній: "Реабилитируется организация украинских националистов - украинская повстанческая армия (ОУН-УПА), хотя хорошо известно, что бандитские формирования УПА принимали участие в карательных акциях нацистов", "обращает на себя внимание, что радикальные националистические силы в стране чувствуют себя не только вольготно и безнаказанно, но все более активизируют свои провокационные действия", "пора дать отпор подобным националистическим выходкам".

Формулювання – безпрецедентні за своєю відвертістю і нахабністю, використанням радянських та імперських штампів.

Це – пряме звинувачення Віктора Ющенка в сприянні "нацистським прихвосням".

Це – повторення агітпропівської брехні зразка 1944-1952 років про співпрацю УПА з нацистами.

Це – питання цілісності радянської "монументальної пропаганди" і символьної присутності в Україні.

Це – прирівнювання дій групки провокаторів і хуліганів до державної політики.

Такі формулювання Кремль собі дозволяє не щодо всіх своїх сусідів. Адже речники Москви не закидають, наприклад, полякам , що Армія Крайова – "бандформування", Юзеф Пілсудський – "наймит іноземних розвідок", а пам'ятники жертвам комуністичних репресій – "сумнівні ідеологічні установки" "націоналістичних сил, що себе вільготно почувають".

Російські імперіалісти обрали наших героїв своїми ворогами. Мазепа, Петлюра, Бандера не воювали за прирощення російських земель до України, не творили маріонеткових російських урядів, не змушували росіян в Рязані і Смоленську говорити українською. Вони боролися за свою державу на своїй землі.

Російські імперіалісти досі не можуть відокремити свою і нашу історію. Вони не можуть визнати те, що Голодомор – не частковий випадок "голоду в СРСР", і те, що Галичина має своє особливе ставлення до російсько-радянського імперіалізму, спричинене кривавою насильницькою політикою останнього.

Адже "зрадником" Мазепа може бути, тільки якщо він був "своїм" до цього.

Російські імперіалісти вважають, що визнання злочинів російської і радянської імперії в Україні – "антиросійське", спекулятивно втягуючи в цю суперечку російський народ, в тому числі – і громадян України, що вважають себе росіянами.

Вони усіх антиімперців називають "націоналістами", приштамповуючи їх до "нацистів", без огляду на реальний стан речей - націоналістичні політичні сили в Україні маргінальні і, по суті, не представлені в політиці.

Так, Мазепа, Петлюра, Бандера і сотні інших – герої національно-визвольної антиімперської боротьби. Так, вони - вороги російської імперії (не плутати з російським народом!), так само, як індус Махатма Ганді – ворог британської, латиноамериканець Симон Болівар – іспанської, болгарин Васил Левский – турецької імперії.

Але британська, іспанська і турецька імперії – на цвинтарі історії. А цим маніфестом російське МЗС підтверджує: ми – жива імперія, і не потерпимо антиімперіалізму в зоні свого впливу.

Так, велика частина української історії відбулася під російським протекторатом. Так, українці доклалися до розбудови імперії – від козацьких військ, що брали Крим і імператорських канцлерів до українців-нафтогазовиків Тюмені і прапорщиків Радянської армії.

Але це не робить Україну частиною Росії. Ваш протекторат закінчився 16 років тому, панове імперці.

Уявімо собі "алаверди" цього звернення російського МЗС з заміненими на російські українськими географічними назвами і вставленими прізвищами російських шовіністів – і ми відчуємо, наскільки "на злодієві шапка горить".

Навіщо російська влада безвідповідально сварить своїх громадян з українцями? Навіщо паплюжить чужих героїв в своїй країні? Чому вимагає в сусідів переписувати сторінки їхньої історії?

Минуле – це конфлікт. Російсько-радянська імперія – не ангел. І тільки осмисливши її минуле не за нав'язливими підказками "старшого брата", а в діалозі, і позбувшись хамських імперських замашок, можна йти далі.

Остап Кривдик, політолог, активіст