Ініціатором нинішніх процесів виступив заступник глави секретаріату президента Ігор Пукшин. А сумна іронія ситуації полягає в тому, що Жванія є кумом Віктора Ющенка – він хрестив останнього президентського сина Тараса.
Минулої суботи Медведько спрямував до Святошинського райсуду Києва заяву про перегляд рішення в зв’язку з нововиявленими обставинами.
Медведько просить скасувати вердикт Радянського районного суду столиці дев'ятирічної давнини, яким було відкрито дорогу Жванії до громадянства України.
Як переповідає Медведько, тоді, у вересні 1999 року "Жванія звернувся до Радянського райсуду Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення".
"Жванія посилався на те, що майже 10 років мешкає в Україні і прийняв рішення визначити свою належність до громадянства України. Тому в нього виникла необхідність підтвердити факт безперервного проживання в Україні з 1991 року в судовому порядку. Рішенням Радянського райсуду від 30 вересня 1999 року заяву Жванії задоволено", - пояснює Медведько.
"Зазначене рішення суду підлягає скасуванню у зв’язку з нововиявленими обставинами", - наполягає генпрокурор.
Він пояснив, що тоді, в 1999 році Жванія пред’явив у суді документ, виданий паспортним столом Тбілісі про зняття його з реєстрації 21 червня 1991 року "в зв’язку з виїздом до міста Києва".
"Проте, як вбачається з матеріалів справи іноземця, Жванії (в Україні) уперше видано посвідку на проживання 2 жовтня 1997. Крім того, 16 вересня 1998 видано посвідку на проживання в Україні на підставі його заяви, в якій він зазначив, що вперше прибув в Україну в 1996 році та перебував в Україні 10 разів загальним терміном три місяці", - зазначив Медведько.
Генпрокурор також наводить доказ, який, на його думку, підтверджує проживання Жванії на території Грузії, а не України. Це – копія договору міни квартири від 19 квітня 1997, укладена між громадянином Тищенком, який мешкав у Києві по вулиці Богдана Хмельницького, та Жванією, у якому зазначено, що Жванія мешкає в Республіці Грузія у місті Тбілісі на вулиці Сабурталинській.
"Генеральній прокуратурі стало відомо про рішення Радянського районного суду Києва 15 травня 2008 року лише після надходження звернення заступника глави секретаріату президента – уповноваженого президента з питань контролю за діяльністю СБУ Ігоря Пукшина від 15 травня 2008 року", - додає Медведько в листі.
 |
 |
 |
Подальші кроки у справі Жванії прогнозувати не складно. Закон про громадянство містить перелік підстав для його втрати. Серед іншого там є умова "набуття особою громадянства України внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів".
Жванія давно опинився у "чорному списку" секретаріату президента. Перша причина тому – здатність Жванії акумулювати гроші під політичні проекти, при цьому не враховувати побажання з Банкової. Зокрема, зараз він є головним ресурсовим центром у Юрія Луценка та керівником штабу НУНС на виборах до Київради.
Друга причина – надзвичайна лояльність Жванії до Юлії Тимошенко, яка спостерігається останній рік. Сьогодні він явно мігрував у бік прем’єра та за її протекцією ледь не став главою Антимонопольного комітету – хоча у 2005 звинувачував її у підбурюванні до кровопролиття під час Майдану.
Третя ж причина атаки Банкової проти Жванії у стійких та ірраціональних підозрах Ющенка, що кум причетний до його отруєння. За відсутності прогресу в кримінальній справі дуже зручно мати поруч людину, якій призначена роль "цапа відбувайла".
Тому втрата громадянства Жванії теоретично може призвести до оскарження його статусу народного депутата, як наслідок він позбудеться недоторканості, що потім дасть підстави для висунення йому обвинувачень.
Однак українські реалії, коли вже ніхто нікого не боїться, показують, що такі справи закінчуються лише мінімальними втратами: нервовими переживаннями фігуранта та фінансовими інвестиціями в конкретних суддів.
Ситуація навколо Жванії підігрівалася протягом останніх тижнів.
Зокрема, про це свідчить серія публікацій на одному з маловідвідуваних сайтів, який близький до секретаріату президента. Спочатку було опубліковано статтю про отруєння Ющенка, де Жванії відводилася роль посередника, потім там з'явилися фотокопії зі справи про отримання Жванією громадянства.
Сам Жванія в інтерв'ю "Українській правді" ці події назвав помстою секретаріату президента: "Після того, як міліція вручила Черновецькому запрошення на ознайомлення з протоколом про корупцію, вони приготували нам таку ось "відповідь Чемберлену".
"Це все робиться, оскільки не секрет, що я очолюю штаб "Нашої України – Народної самооборони" на виборах до Київради. На останній зустрічі у президента було оголошено, що ми повинні іти у коаліцію з Черновецьким, однак ми на це ніколи не погодимося. Тому зараз задача Ющенка – не дати своїй же політичній силі набрати достатньо голосів до Київради", - звинуватив Жванія.
Депутат визнав, що історією про незаконне громадянство його лякали ще в часи Леоніда Кучми. "Однак у них вистачило розуму не розвивати цю тему", - додав депутат.
"Зараз за цим усім стоїть Балога – він просто дикун! Мені це все нагадує агонію, яка принижує тих, хто таке ініціює. Якщо Ющенко його після всього не звільнить, то йому одна дорога – в ЄЦ!" - розійшовся Жванія.
Він відмовився говорити по суті описаних до нього претензій з боку Медведька, однак заявив, що приїхав до України в 1991, а не 1996 році.
"Моє громадянство ніхто не анулює, тому що такого способу просто не існує", - сказав Жванія, посилаючись на пряму норму Конституції: "Громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство".
Рішучість секретаріату президента навести лад з громадянством опозиціонера нагадує аналогічні дії відносно Євгена Червоненка, якого перед помаранчевою революцією адміністрація Кучми також ледь не позбавила паспорта.
Нинішня принциповість Банкової у випадку зі Жванією могла би стати прикладом гасла "Закон один для всіх" – мовляв, секретаріат не робить винятків навіть для своїх. Але насправді це виглядає яскравим рецидивом подвійних стандартів.
Як відомо, під час лондонського суду Ігор Коломойський прямо і щиросердно зізнався, що має громадянство не лише України, а й Ізраїлю, що дозволяє йому безперешкодно купувати нерухомість за кордоном та жити у Швейцарії. Пізніше він це підтвердив у інтерв’ю "Українській правді".
Той же закон про громадянство попереджає, що підставами для його втрати є "добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття".
Однак щирість власника групи "Приват" стосовно своїх паспортів не змусила Пукшина ініціювати процедуру, аналогічну до дій відносно Жванії. Пояснення цієї ситуації напрошується саме собою – Коломойський, на відміну від Жванії, підтримує "правильні" політичні сили.
P.S. "Українська правда" звернулася по коментар до Ігоря Пукшина і готова його оприлюднити, щойно буде отримано позицію заступника глави секретаріату президента.
