Обама чи Маккейн? Вибір України

Барак Обама розпочав свою передвиборну кампанію у лютому 2007 року. Після двадцяти місяців виснажливого президентського марафону він є фаворитом у боротьбі за Білий Дім.

Америка пов’язує з Обамою надії на вихід із фінансової кризи. Світ бачить у ньому нового лідера вільного світу. На що може розраховувати Україна після завершення президентських перегонів у Сполучених Штатах?

Британський журнал Economist поцікавився які були б результати виборів у Америці, якби майбутнього господаря Білого Дому міг обирати увесь світ. Люди з різних країн можуть зробити вибір між сенатором від штату Іллінойс Бараком Обамою та сенатором від штату Аризона Джоном Маккейном проголосувавши на сайті.

Результати інтернет-голосування для Маккейна невтішні. Кандидат від республіканців отримав більшість голосів лише від жителів Іраку та Конго. Більш-менш пристойний результат Маккейн продемонстрував у Грузії, Молдові, а також в Алжирі та Венесуелі.

У решті країн із значним відривом лідирує кандидат від демократів – Барак Обама. І якщо інтернет-користувачі в Україні віддали за Маккейна 32% голосів, а 68% - за Обаму, то у решті європейських країн у республіканського кандидата просто провальний рейтинг популярності.

Серед британців, французів та німців за нього проголосували менше 10%. Вісім років перебування при владі Джорджа Буша зробили кандидата від його рідної партії вкрай непопулярним у світі.

Американцям ще належить прийти на виборчі дільниці 4 листопада.

Зірки Голівуду зняли відеоролик у якому закликали виборців прийти на дільниці. Гаррісон Форд, Вілл Сміт, Леонардо ді Капріо та компанія закликають американців проголосувати і нагадують, що у 2000 році на результати виборів вплинули лише 538 голосів жителів Флориди.

Але і без агітації кінозірок американці проявляють небувалий інтерес до президентських перегонів. Телеаудиторія другого раунду дебатів між Бараком Обамою та Джоном Маккейном становила 63,2 мільйони глядачів.

Це рекорд з часів виборів 1992 року, у яких протистояли Білл Клінтон та Джордж Буш старший. А для того, щоб не відволікати виборців від перегляду фінального передвиборного відеролика Обами 30 жовтня, було змінено розклад трансляцій бейсбольних матчів.

Обама перетворився на справжню телезірку. Його промова на з’їзді Демократичної партії, а також усі три тури дебатів збирали у Штатах перед екранами телеаудиторію рівну населенню України.

"Слідкуйте за Україною"

Саме теледебати остаточно схилили чашу терезів симпатій американських виборців на користь Обами. Фотогенічний сенатор від штату Іллінойс, світлинами якого рясніють обкладинки глянцевих журналів, приглянувся американцям.

Ораторський талант дозволив Бараку Обамі отримати верх над Джоном Маккейном в усіх трьох раундах теледуелі. У дебатах кандидатів у віцепрезиденти Сари Пейлін та Джо Байдена також кращим був демократ Байден.

Розгромна перемога пари Обама-Байден над парою Маккейн-Пейлін забезпечила значний відрив демократів у передвиборних рейтингах. За попередніми підрахунками голосів виборщиків, що традиційно проводить канал CNN, Обама лідирує у президентських перегонах зі значним відривом – 291 голосів проти 160. Майже дворічна президентська кампанія Барака Обами підійшла до свого успішного завершення.

Чи торкалися кандидати у президенти в ході кампанії теми України? За словами старшого наукового співробітника Атлантичної ради США Адріана Каратницького, Україна згадувалася кандидатами від двох партій в їх передвиборній риториці у першу чергу у контексті євроатлантичної інтеграції Києва.

Сенатор Маккейн, окрім цього, також багато уваги приділив російському впливу на ситуацію в Криму.

Високий рівень уваги до України з боку кандидатів засвідчили теледебати. Багатомільйонна американська аудиторія серед широкого спектру тем, які обговорили Обама та Маккейн, також змогла дізнатися про їхні позиції стосовно України.

Кандидати згадали про Україну під час теледебатів 12 разів. Прізвища Ющенко і Тимошенко також прозвучали по одному разу. Для порівняння слід сказати, що російський прем’єр Володимир Путін був згаданий 9 разів, а чинний президент Росії Медведєв взагалі не привернув увагу кандидатів.

Серед країн найбільшу увагу Обами та Маккейна привернули Ірак та Афганістан. Ці гарячі точки були згадані кожна більш ніж сто разів. Далі в умовному рейтингу пріоритетних тем американських теледебатів йдуть Росія (згадана 25 разів), Грузія (22), Китай (13) та Україна (12).

Так сенатор МакКейн відреагував, коли помилково направився на інший бік сцени після рукостискання з Обамою під час фінальних виборчих дебатів.

Теми України Барак Обама та Джон Маккейн торкнулися ще під час першого раунду дебатів. Після обговорення подій в Іраку, дискусія кандидатів перейшла до російсько-грузинського конфлікту. Ведучий дебатів, журналіст телеканалу PBS Джим Лерер, поцікавився у сенатора Обами як той відноситься до Росії – як до конкурента, ворога чи партнера?

Барак Обама відповів, що ставлення американців до Росії змінилося після "неприпустимих" дій Росії по відношенню до Грузії. Обама також запевнив "молоді демократії": Естонію, Литву, Латвію, Польщу та Чехію, у тому, що Сполучені Штати "солідарні" з цими країнами – членами НАТО.

Після цього кандидат від демократів згадав Україну та Грузію і запевнив, що США будуть і надалі підтримувати вступ цих країн до НАТО, за умови якщо вони "відповідатимуть усім необхідним вимогам".

Обама також заявив, що "їм (Україні та Грузії) необхідно дати план дій щодо членства, щоби вони мали змогу його реалізовувати негайно".

Після цього ведучий дебатів запропонував Джону Маккейну також висловитися на тему відносин Росії з її сусідами. Кандидат від республіканців згадав "спільний приліт президентів Латвії, Естонії, Литви, Польщі та України в Тбілісі" під час конфлікту Грузії з Росією. Далі Маккейн сказав, що "росіяни повинні зрозуміти – Сполучені Штати підтримають природний процес вступу Грузії і України до НАТО".

Джон Маккейн закликав "слідкувати за Україною", оскільки "усе, що відбувалося (російсько-грузинський конфлікт), має пряме відношення до України, до Криму, де в Севастополі розташований російський флот, до політичної кризи в Україні, конфлікту між Тимошенко і Ющенком, усе це дуже серйозні проблеми. Таким чином, слідкуйте за Україною, і давайте зробимо все можливе, щоб українці розуміли – ми їхні союзники і друзі", – запевнив Маккейн.

Зухвалі надії

В ході другого раунду дебатів ведучий з каналу NBC Том Брокау задав Макейну запитання від інтернет-користувача зі штату Техас щодо імовірності нової холодної війни проти Росії. У відповідь Маккейн сказав, що нова холодна війна не потрібна Сполученим Штатам, а також нагадав свої слова з попередніх дебатів: "Слідкуйте за Україною".

На думку кандидата, "Україна сьогодні знаходиться в полі зору Володимира Путіна, який хоче відновити Радянський Союз". Тому США повинні "морально підтримувати Україну" і бути адвокатами її вступу в НАТО.

В ході подальшої дискусії Барак Обама нагадав, що "уже не існує СРСР, але вони (росіяни) усе ще мають націоналістичні імпульси, що становить велику небезпеку".

Коментуючи імперські амбіції Росії сенатор Маккейн наголосив, що "енергетика стає усе важливішим фактором, і Грузія та Україна, обидві ці країни є головними воротами на шляху енергоносіїв в Європу".

Тим самим Маккейн висловив схожу думку з Бараком Обамою, який у своїй книзі "Зухвалість надії" (The Audacity of Hope) написав, що "залежність України від російських енергоресурсів загрожує її майбутньому".

Коментуючи для УП вислови Обами та Маккейна про Україну на теледебатах, Адріан Каратницький відзначив, що у обох кандидатів є розуміння геополітичної ролі України як незалежної держави.

Також двом кандидатам притаманна схвильованість новою агресивною зовнішньою політикою Росії, яка вимагає від країн Європи та Сполучених Штатів зважених дій з підтримки суверенітету та територіальної цілісності України. З цією метою і Обама і Маккейн підтримують надання Києву ПДЧ та майбутнє членство в НАТО.

У відповідь на запитання про те, що може очікувати Україна від перемоги сенатора Обами чи сенатора Маккейна, Адріан Каратницький запропонував у першу чергу розглянути варіант перемоги демократичного кандидата, на користь якого говорять і дані соціологічних опитувань і прогнози експертів.

У випадку з Обамою важливе значення має та обставина, що він уже відвідував Україну у 2005 році. У тій поїздці його супроводжував сенатор від республіканців Ричард Лугар, який на сьогодні має найбільш високі шанси очолити Держдепартамент після президентських виборів, оскільки користується підтримкою як Республіканської так і Демократичної партії.

Перебуваючи в Києві сенатор Обама мав змогу на місці ознайомитися з специфікою демократичного розвитку України та загрозами її національній безпеці.

У згаданій уже книзі "Зухвалість надії" Обама згадує про свій приїзд в Україну у 2005 невдовзі після Помаранчевої революції: "вибори Ющенка свого часу стали світовою новиною номер один.

Виступивши проти правлячої партії, яка десять років тільки й робила, що підлаштовувалася під сусідню Росію, Ющенко пережив спробу отруєння, спотворення результатів виборів, погрози Москви, і тоді весь український народ піднявся в Помаранчевій революції – мирних масових демонстраціях, які закінчилися його обранням на пост президента".

На думку Адріана Каратницького, саме Барак Обама є тим політиком, який зможе віднайти консенсус між країнами-членами НАТО та Євросоюзу з метою провадження узгодженої політики Заходу щодо Росії та України.

Обамі доведеться шукати відповідь на питання чи готова Росія, в умовах глобальної фінансової кризи та різкого зниження ціна на енергоресурси, здійснювати більш відповідальну політику на міжнародній арені, зокрема, щодо країн-сусідів.

У випадку якщо Росія послабить тиск на сусідів, Обама буде сприяти покращенню діалогу Москви та Заходу а також переведенню українсько-російських відносин у більш помірковане русло. Якщо цього не станеться, адміністрація Барака Обами буде намагатися здобути спільний підхід по обидва береги Атлантики у відповідь на войовничість та самовпевненість Росії.

Але у будь-якому випадку, Київ не повинна опинитися заручником відносин Вашингтону та Москви. Водночас Україна буде тим лакмусовим папірцем який показуватиме успішність політики Обами на російському напрямі.

У випадку перемоги Маккейна, на думку американського експерта, Сполучені Штати можуть розпочати жорстке протистояння з Росією і проводитимуть радше односторонню політику, ніж шукатимуть підтримки союзників по НАТО.

Це зумовлено, у першу чергу, тим, що республіканський кандидат сприймається доволі скептично окремими європейськими лідерами. По відношенню до України Маккейн обмежиться лише намаганнями прискорити вступ Києва до НАТО.

Чи може Україна пов’язувати з перемогою того чи іншого кандидата "зухвалі надії" на прискорення інтеграції в ЄС та НАТО? На це запитання провідний експерт Центру досліджень європейської політики (Брюссель, Бельгія), Міхаель Емерсон, пропонує не пов’язувати євроінтеграцію та вступ до НАТО.

На його думку, ні один із кандидатів у президенти США не матиме достатніх важелів впливу для прискорення вступу України в Євросоюз. Інша справа – євроатлантична інтеграція.

Європейський експерт вважає, що Маккейн-президент буде підтримувати вступ Україну до НАТО без будь-яких застережень, тоді як Обама у цьому питанні буде більш обережним.

На переконання Емерсона, Бухарестський саміт Альянсу був помилкою, і видані Києву під час саміту обіцянки стануть проблемою для Обами-президента, який не матиме одразу можливості їх виконати.

На початку свого президентства Барак Обама намагатиметься дистанціюватися від зовнішньої політики адміністрації Джорджа Буша, а також налагодити особистий контакт з російським колегою Медвєдєвим, тому не готовий буде одразу втягнутися у боротьбу за членство України в НАТО.

Крім цього, майбутньому американському президенту ще доведеться подолати спротив Франції та Німеччини щодо євроатлантичної інтеграції України.

Андрій Кашуба, для УП