В епіцентрі політичного життя знову опинилося "національне питання". Цього разу не дає спокою гасло одного із засновників українського націоналізму Миколи Міхновського "Україна для українців".
Під час одного із випусків телешоу "Шустер Live" неозброєним оком було видно, як це гасло поляризує і напружує загал, спричинює емоції, викликає зливу звинувачень.
Цікаво, що найбурхливіше заперечує вислів Міхновського так звана "прогресивна" частина політикуму на зразок ймовірного кандидата у президенти України, народного депутата від "Нашої України" Анатолія Гриценка.
У згаданому телешоу саме він найбільше наганяв страху щодо начебто ксенофобського, а то й расистського характеру цього висловлювання.
У даному випадку можна було б проігнорувати "емоції", а точніше, спекуляції Гриценка, пояснивши їх упередженим ставленням політика до своїх конкурентів, скажімо ВО "Свобода".
Однак підозрюю, що й з-поміж "простих людей" чимало таких, які й надалі перебувають у силовому полі радянських пропагандистських штампів, що навмисне придумувалися для дискредитації українського національно-визвольного руху.
А тому цілком доречно розставити деякі акценти у цьому питанні.
Передусім треба зазначити, що вислів, або ж гасло "Україна для українців" належить, як у же згадувалося, харківському адвокату Миколі Міхновському (1873 — 03/03(за іншими відомостями — 03/05)1924).
Родом із Полтавщини, Міхновський здобув добру юридичну освіту на правничому факультеті Університету Святого Володимира, нині Київський національний університет ім. Шевченка.
Він був одним із засновників "Братства Тарасівців", політичної організації, яка ставила чітку мету: "Своя Самостійна Українська Держава. Без своєї національної держави ніяка нація не може жити й розвиватися. Настав час почати боротьбу за оцю свою національну державність. Не досить культурної праці старших поколінь. Треба перейти до праці активної політичної...".
У лютому 1911 року він написав програмну статтю для Української Революційної Партії, яку згодом опублікував окремою брошурою під промовистою назвою "Самостійна Україна".
Власне у цій брошурі вперше й зустрічається вислів "Україна для українців". Саме цю брошуру найбільше цитують як прихильники так і опоненти Міхновського. Але як одні так і другі дуже часто "виривають" цей вислів із загального контексту, що й спричинює непорозуміння, та різноманітні політичні інсинуації.
Так от, у праці "Самостійна Україна" читаємо: "Україна для українців, і доки хоч один ворог чужинець лишиться на нашій території, ми не маємо права покласти оружжя. І пам'ятаймо, що слава і побіда – це доля борців за народню справу. Вперед, і нехай кожний із нас пам'ятає, що коли він бореться за народ, то мусить дбати за ввесь народ, щоб цілий народ не згинув через його необачність".
Іншими словами, як і тоді так і сьогодні гасло "Україна для українців" означало лише одне: "Україна без окупантів".
Тому цілком справедливо зазначав політолог і літератор Василь Іванишин:
"Гасло "Україна для українців" має не реакційний і не ксенофобський, а національно-захисний характер. Інша річ, що, на думку багатьох великих "інтернаціоналістів" і "демократів", українці не мають ніякого права захищати свої національні інтереси, бо це може спричинити певні труднощі для тих, що звикли розглядати їх як покірну робочу худобину, котра має право жити і їсти, щоб могла працювати на чергового "благодійника", але ж не більше!..".
У популярній формі зміст і правдиву суть гасла Міхновського сформулював відомий український вчений, професор Анатолій Свідзинський у книзі "Це складе національне питання".
Ось така дискусія цілком могла б відбутися на одній із вулиць Львова, Києва чи Донецька:
— То Ви заперечуєте гасло «Україна для українців»? — Так, заперечую.
— Ну, то заперечуйте швидше, прошу Вас!
— Яким чином? Я вже сказав.
— Ні. За законами логіки. Прошу побудувати заперечення цього гасла.
Після невдалої спроби, яка засвідчує погане знання логіки:
— Україна не для українців...
— Правильно. Але, пробачте, це вже якесь безглуздя.
— Так, це вже занадто. Ні, правильне заперечення має бути "Україна не тільки для українців".
— Помиляєтесь. За законами логіки це є заперечення іншого твердження: "Україна тільки для українців". Але цього Міхновський не говорив.
— То що ж він мав на думці?
— Те, що має на увазі іспанець, коли говорить "Іспанія для іспанців", зрештою замість іспанця візьміть когось іншого. Твердиться, що на етнічних землях українців має будуватися українська незалежна держава, в якій, до речі, українці нададуть повні громадянські права всім національним меншостям, забезпечать їх культурні потреби.
— Конкретно?
— Щодо культурних потреб, то вже багато чого зроблено. Відкрито національні школи для угорців, поляків, румун, євреїв, інших меншин, а в Криму — для кримських татар. Буде так, як було у двадцяті роки, за часів українізації. Потім українізацію за вимогою Москви припинили і неукраїнські школи закрили. Я сам бачив стоси єврейських шкільних підручників, які стали непотрібними.
А щодо громадянських прав, то мабуть, Вам ясно, що Україна ніколи б не виселила кримських татар. Всі демократичні українські партії відстоюють вимогу надання татарам автономії. Отже, не дуже страшним виявилося гасло Міхновського?".
Не думаю, що можна щось більше додати до цього повчального діалогу. Висновок напрошується один: Українській державі насправді загрожує не націоналізм, а звичайне невігластво та примітивізм окремих діячів вітчизняного політикуму, які дуже часто навіть і не намагаються по-справжньому осмислювати реальні проблеми нації і держави.
Богдан Червак, для УП
