Кандидат в керівники ДБР Македон: Нова структура – завжди тінь її керівника

3909 переглядів
0
Олександр Лємєнов, Володимир Петровський
Середа, 15 березня 2017, 13:04

Поки конкурс на зайняття вакантних посад у Державному бюро розслідувань пригальмував у зв’язку з проведенням спеціальної перевірки кандидатів, які потрапили до фінального відбору, "Українська правда" продовжує спілкуватися з ключовими претендентами на керівні посади в новоствореному слідчому органі.

Перше інтерв’ю провели з Ольгою Варченко, співробітником Департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури, який непублічно називають "департамент Кононенка-Грановського".

Цього разу "Українська правда" поспілкувалась з народним депутатом Юрієм Македоном, у минулому – працівником Служби безпеки України. Незважаючи на те, що цей парламентар донедавна був членом президентської фракції та народився у Вінницькій області, він "утримався" під час голосування за прем’єр-міністра Володимира Гройсмана.

Юрій Македон без зволікань погодився на інтерв’ю, яке за його пропозицією провели в приміщенні офісу Реанімаційного пакету реформ.

Минуле в СБУ vs. майбутнє в ДБР

Все свідоме життя та професійну діяльність я був пов’язаним з правом: навчання в університеті, робота в СБУ, адвокатська діяльність, депутатство.

Коли працював в СБУ, мав добрі показники, але усвідомив, що, будучи гвинтиком в системі, нічого суттєвого не поміняєш. Зокрема, через це і звільнився. І зарплата мала була. Також до певної міри себе реалізував. На той час не було сім’ї, було легше змінити своє життя, спробувати себе в іншій справі. Здавалось, що можу заробляти чесно, ставши підприємцем чи адвокатом. Вважаю, час показав, що не помилився.

Читайте також
Кандидат в керівники ДБР Варченко: Якщо казати про Грановського, то таку людину я знаю
Нова структура – завжди тінь її керівника. І на посадах заступника – якщо невідомо хто буде керівником – дуже важко щось зробити. Тому я хочу саме очолити ДБР.

Також варто зазначити, що в стінах парламенту від рішення однієї люди мало що залежить, як мінімум потрібно 225 однодумців. Наразі парламент працює неефективно. За таких обставин, хочу я того чи ні, теж несу відповідальність за неефективну роботу Верховної Ради.

При цьому хочу нагадати, що чинне законодавство має кілька значних прогалин щодо правоохоронної сфери, в тому числі стосовно оперативно-розшукової діяльності. Ми намагалися цю прогалину усунути, прийнявши відповідні зміни до закону або прийнявши інший закон. В той час, як правопорушники вже широко використовують таємні чати та інші сучасні технології, правоохоронці й надалі користуються лише ручкою і папером. Відповідно, сподіватися на позитивний результат дуже важко.

Наприклад, що собою наразі являє СБУ? Це "чебурашка". Все чую, все бачу, нічого зробити не можу, тому що руки "обрізані". Тому нещодавно зареєстрував законопроект, що дозволить СБУ розслідувати злочини, які дійсно становлять небезпеку для держави, а не конкретно визначені склади злочинів.

От зараз на Вінниччині маємо факт розкрадання десятків мільйонів бюджетних коштів, але СБУ не може нічого зробити, бо прокуратура каже, що це підслідність міліції. А міліція там вже все пройшла, вже все "зробила, що їм треба".

Навколополітичне буття

У 2009 році, звільнившись з СБУ, повірив Арсенію Яценюку, який почав будувати партію та формувати команду.

У Вінниці нас зібралося близько 20 людей, які і сформували місцевий осередок. Почали активно працювати, все було на умовах добровільної співпраці. Потім мене призначили керівником юридичної служби осередку. Коли прийшов час місцевих виборів, я не збирався висуватися, але оскільки вже працював з партією, то вони мене включили у список до обласної ради. Спершу в 10-ку, потім перемістили в 30-ку. Проте потім сказали: ти не подав заяву, тому випадаєш зі списку. Мене це дуже образило. Я керівник юридичної служби, скільки працював і нібито не подав заяву.

В останній день я пішов до себе на округ і подав документи. Зробив листівки та на подив усіх – став єдиним мажоритарником від "Фронту змін", який виграв вибори до Вінницької облради.

Потім, незважаючи на об’єднання "Фронту змін" з ВО "Батьківщина", наш осередок не підтримав цей крок. Така ж ситуація була з Дніпропетровським осередком. Після цього наші шляхи з Арсенієм Петровичем розійшлися.

У 2014 році я з мінімальним відривом переміг на виборах в одномандатному окрузі у Вінницькій області. Спочатку був у фракції "Блок Петра Порошенка", згодом вийшов з неї.

За Гройсмана, як прем’єр-міністра України, не голосував, бо було порушено порядок призначення, замість президента суб’єктами подання "пакетної" постанови були двоє парламентарів.

З ким наразі раджусь з ключовим питанням? З енергетичних питань я довіряю Олександру Домбровському. З банківських та фінансових – Руслану Демчаку.  З питань мови – Ярославу Лесюку. З питань децентралізації та місцевого самоврядування – Тарасу Юрику. Бюджет – Оксані Продан та Сергію Мельнику. Це ті, хто сидять поруч зі мною. Ми так познайомились і тому спілкуємось. Я не ходжу і не шукаю з ким би порадитись. Питання правосуддя – Владислав Голуб чи Вікторія Пташник. Податкові питання також з нею. Але не можу сказати такого, що хтось є моїм наставником.

Помічники. "Демократи". Колишній бізнес.

Помічників у мене на платній основі 5 чи 6. Взагалі на сайті більше 30, але це ж у різні періоди, а не одночасно. Не у всіх виходить ефективно працювати, хтось знаходить роботу з більшою зарплатнею.

Якщо вас цікавить Євген Россіков, то я знаю, що він був помічником екс-нардепа Володимира Полочанінова. Чим Россіков допомагає? Багато чим, бо він вже мав досвід роботи у Верховній Раді. Однак, я вже давно з ним не спілкувався. Навіть не пам’ятаю, чи здав він своє посвідчення.

З Полочаніновим особисто знайомий. Але не чув про зв’язок останнього з Юрієм Бойком та концесією білоцерківського водоканалу. У нас з ним та іншими депутатами була ідея створення партії "Демократи". Справа в тому, що та частина "Фронту змін", яка не приєдналася до ВО "Батьківщина", не хотіла стояти осторонь і бажала діяти. Але далі обговорення цієї ідеї я не дійшов.

Перед тим, як стати народним обранцем, я очолював ТОВ "Вікторія Транспорт". Ця компанія повинна була займатися цінними паперами.  Ми з партнера її придбали, але на першій же угоді, через недосвідченість, з нами не розрахувалися і 2-3 роки ми провели в судах. Тобто фактично після першого року роботи все звелося до судових процесів, після яких я вийшов з бізнесу. Але паралельно займався адвокатською діяльністю, з цього й жили з родиною.

Моїх колишніх бізнес-партнерів, які допомагали у свій час і з якими у мене була певна домовленість, називати не хочу, оскільки не знаю чи бажають вони публічності.

Олександр Лємєнов, Володимир Петраковський, для УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
Ціни на автогаз б'ють рекорди: чому і що буде далі
Сепаратисти в поліції та вибори з окупантами: чи можливо повернути Донбас за хорватським сценарієм
Від ГКЧП до АТО: етапи російської агресії
П'ять років та 10 мільярдів: яким буде "Бориспіль" у майбутньому
Усі публікації