Так непокірних редакторів заганяють в "стійло"
Живи собі спокійно. Вирішуй свої проблеми. Одного телефонного дзвінка достатнього, щоб редактора найтиражнішої газет України почули у будь-якому відомстві.
Ні. Починок буде звертатися до суду, писатиме листи в інстанції, щоб не робили винятку, а як усім. Пробує на собі силу бюрократичного апарату.
Пережите пізніше виливається у резонансні публікації.
Він надіявся, що на український ринок прийдуть зарубіжні фірми, і принесуть цивілізовані правила гри. Помилився. Наш рідний бюрократичний апарат, поражений корупцією і здирництвом, будь-кого заставить грати під свою дудку.
Починок все не здається, продовжує воювати. "Вередливий" редактор дожився до того, що озлобив проти себе добру половину чиновницького апарату Львівщини. Воює відразу на кілька фронтів.
Війна із вже колишнім губернатором Петром Олійником закінчилася тим, що на Починка почали шукати компромат. А тут ще президентські вибори. Редактор своєю передовицею сплутав карти місцевим олігархам. Написав, що виграє Він, а не Вона. Прогноз справдився.
Але замість слави додалося проблем.
Зараз редактор газети веде відразу кілька воєн.
Перша - з прокурором області Олексієм Баганцем і податковою, друга з галицькими мільйонерами братами Дубневичами, третя - з галицькими багатіями, які в народу почали відбирати ліси, і четверта - з частиною корумпованих депутатів Львівської облради.
Ми вже не будемо писати про "загарбані" земельні наділи - редактор про них сам в "Українській правді" розповідав. Інша сторона не захотіла висловити свою точку зору, як пропонувала редакція.
Кожного тижня завдяки війнам з чиновниками Галичина читає все нові серіали про зловживання владної еліти. Про прокурорські "Лексуси", мисливські угіддя для вибраних, перерозподіл фінансових потоків. А суди отримують чергові позови до газети.
Ще вчора кільце навколо редактора звужувалося. Здавалось, ось-ось, Починка заженуть в "стійло", щоб не заважав декому спокійно жити й красти.
Починок програє суд податківціям. Ті на радощах, прихопивши суддю та прокурора, поїхали в ресторан святкувати перемогу.
Прокуратура, з якою воює "Експрес", робить висновок, що на Починка ніхто не тисне.
Здавалось би, з великої хмари вийшов великий пшик. Починок все програє.
Аж тут події починають розгортатися в протилежному напрямку.
Апеляційний суд відміняє рішення районного. І справу "Експрес" проти податкової направляють на новий розгляд. Даремно, виходить, податківці святкували перемогу.
Керівник обласної податкової сам подає у відставку.
Генеральна прокуратури відміняє рішення прокуратури Львівської області і просить перевірити факти тиску на видання з боку прокурора Рівненщини.
А суддя Личаківського районного суду Львова Надія Шумська, яка розглядає позив Ігоря Починка про захист честі й гідності до прокурора області Олексія Баганця, зі слізьми на очах відмовляється слухати цю справу.
"Мене переслідує прокурор Баганець, - говорить суддя. - 20 травня у нас було перше судове засідання, почався попередній судовий розгляд.
А 2 червня прийшли матеріали - копії рішення квалiфiкацiйної комiсiї судiв загальних судів Львівського апеляційного округу, на пiдставi звернення прокурора Баганця про притягнення мене до дисциплінарної вiдповiдальностi.
Це прямо не зв'язано зі справою, яку ми слухаємо сьогодні. Але, аналізуючи матеріали дисциплінарного впровадження, у відкритті якого, до речі, було відмовлено, я прийшла до висновку, що підстави, наведені прокурором, були абсолютно надумані. Вони свідчать про небажання знайти правду, і виглядають, як бажання розправитись зі мною як зі суддею, який виніс рішення, що не подобається прокурору.
Це була справа, в якій я скасувала постанову про порушення кримінальної справи.
Моя постанова була залишена в силі апеляційною iнстанцiєю i Верховним судом. Не зважаючи на це, прокурор двiчi після відмови тепер чомусь намагається притягнути мене до дисциплінарної вiдповiдальностi.
Тому я заявляю про самовiдвiд по даній справі".
Насамкінець - ще одне невдача львівських "мисливців" на редактора.
Ігореві Починку зателефонувала кореспондент радіо "Свобода" Галина Терещук і розповіла несподівану новину.
Чоловік Галини - Василь Терещук, працює головним редактором львівської газети. Видання нещодавно придбали нові власники. До кабінету редактора прийшла представниця господарів Марушкіна і зажадала надрукувати серію публікацій.
Новими власниками називають братів Дубневичів.
Василь Терещук, прочитавши матеріали від нових господарів, сказав: "Це не статті, це пасквілі на редактора "Експресу". Я їх друкувати не буду - це аморально".
У відповідь почув: з понеділка ти не редактор.
Схоже, не усіх можна загнати у "стійло". У нашому безхребетному суспільстві ще залишилися люди, здатні на поступки.
І остання новина, яка до нашої історії, здавалось би, не має жодного відношення.
Галицький олігарх відправив телевізійну групу підконтрольної йому телекомпанії до 85-річної матері голови Львівської обласної ради Мирослава Сеника - щоб накопали компромату.
Що олігарх хотів почути від бабусі, яка вже недочуває і недобачає?
Богдан Кушнір, журналіст, Львів, спеціально для УП
