Донбас-сісі

Середа, 14 липня 2010, 12:16
 

Нещодавно в гарячих новинах пройшло повідомлення про те, що російський дизайнер Артемій Лебедєв проведе ребрендинг Донецької області, чи то поборе стійкі негативні стереотипи про її мешканців.

В українців ніколи не було стереотипів щодо Донецької області чи її центру. Проте існує стійке негативне враження від "елітних" вихідців Донеччини, за якими до Банкової тягнеться довжелезний шлейф судимостей, корупційних скандалів, масштабних афер.

Тож, "відбілювання" потребує не область, а її представники: талановиті махлярі та маститі кримінальні авторитети, які саме завдяки цим своїм здібностям тепер прописалися в столиці.

Якщо так піде й далі, то наступним замовником "ребрендингу" може стати Черновецький. Адже столиця вже аж кишить від робітників ножа й сокири, які висунулись з південно-східної провінції та всілися на Печерських пагорбах.

Про особу Артемія Лебедєва, відомого як "Тьома", можна судити по його живому журналу, який він веде з 2001 року, і яким "нє-па-дєцкі" пишається. За ці роки зміни нахилів, смаків та вподобань не спостерігалося: "Тьому" характеризує жага до накопичення сміттєвих баків, телефонних будок, вуличних люків, табличок та щотижневі вивішування цицьок жж-юзерок, за що "дизайнер всєя Русі" навіть був поплатився заморозкою блогу.

До речі, "тема сісєк" ріднить Артемія з людиною, над ребрендінгом іміджу якої йому також доведеться працювати. Йдеться, звісно, про Миколу Азарова з його "кровосісямі".

Цікаво, яке новаторство запропонує головний блогер Росії Азарову для боротьби з оцими "кровосісями", перепрошую, із подоланням перешкод в українській мові та для здобуття народної любові? Можливо, Азарову доведеться викупити ЖЖ свого віртуала dapashlivy та віддати його у відання Тьомі?

Певно, тоді в цьому блозі з'являться не лише оповідки про вирощування та поливання ВВП, але й конкурси на найдивнішу українську вимову для оголених дівчат на тлі портрета Путіна.

Та й взагалі цікаво, як далеко можуть зайти "данєцкіє браткі", які нарешті змогли усвідомити власну ущербність в очах українців, виконуючи приписи епатажного заліського блогера, котрий береться обдарувати їх всенародною любов'ю?

І ще дещо про смаки.

Нещодавно ще один відомий блогер Сергій Доля розмістив у своєму живому журналі таку собі віртуальну екскурсію студією Артемія Лебедєва.

Після цього знайомства лишається непереборний душок ностальгії за минулим. Стелажі офісу головного креативника Росії напхані різноманітними раритетами, починаючи від табличок вулиць та дорожніх знаків, і закінчуючи совєцькими консервораритетами та технікою, яка давно вийшла з обігу.

Можна очікувати, що "Тьома", керуючи "ребрендінгом" Донецької області, послуговуватиметься тими ж самими вподобаннями, що й в оформленні свого робочого лігва та ЖЖ-шечки.

Певно, донеччанам доведеться повернути в гаманці совєцькі рублі або купоно-карбованці, а прилавки магазинів очистити від різноманіття, залишивши про всяк випадок улюблену азаровську капусту і пляшки з оцтом. Як у передсмертні часи совка. Тоді в простого донецького люду точно вистачатиме грошей на весь асортимент, представлений на полицях магазинів.

Іще один пункт, який ріднить найманого дизайнера з його роботодавцями - це культура мови. Вірніше - суцільне безкультур'я, якась хвороблива пристрасть до добірної лайки. При тому "дапашліви" Азарова з трибуни ВР - дитячі забавки у порівнянні із заліською лайкою "Тьоми". Невже Лебедєва наймають і для "збагачення" матюкового лексикону донів з Банкової?

Про подібність українських владоможців та їхнього креативного найманця з Москви можна написати ще багато пунктів. Але ліпше поговорити про відмінності.

Тьома - абсолютний безбожник, який дозволив собі зневажити патріарха Алєксія ІІ у день його смерті. "Побожність" донецьких па(ца)нів не бачив тільки сліпий. Особливо "побожні" картинки наповнили інфопростір під час візитів громадянина РФ Ґундяєва, патріарха Кіріла.

Як відреагує духівник Януковича, митрополит Донецький і Маріупольський Іларіон на те, що нехрист зайнявся творенням іміджу влади на території його митрополії?

А щоб мене не звинувачували в критиканстві, пропоную зробити обличчям кампанії зі зміни іміджу Донеччини - Марію Попову, ЖЖ-користувачку maffka-gorilko, за виставлення цицьок якої в ЖЖ забанили Артемія Лебедєва.

І нехай очільники Донецької області не лякаються, що вона належить до організації "Покоління Майдану". Головне, що в час, вільний від заняття питаннями євроінтеграції України, вона із задоволенням світить цицьками.

А що ще треба, щоб прославити Донбас-сісі?

Хіба що гасло, але його можна позичити у "Студії Артемія Лебедєва" - "Долго. Дорого. Ох*енно". Воно якнайкраще підходить Партії регіонів.

Перше слово - це відповідь на питання про строки "покращення життя вже сьогодні". Друге - про те, скільки коштуватиме це українським громадянам. А третє - ...

Третє є квінтесенцію правління режиму біло-синіх. Лише за 100 днів правління Януковича він стільки начудив, що всі просто ох... перепрошую, надивувалися під зав'язку.

І жодні заліські креативники не здатні його переплюнути.

Олександр Аронець, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції