Мова та гаманець
"Я белорус. И я поддерживаю тех украинцев, которые бастуют против расширения статуса русского языка возле Украинского дома. Заигрывания с русским языком могут обернуться для Украины большими проблемами".
Костянтин Шиян, КореспондентТ.net
Загальновідомо, що пересічного громадянина України мало цікавлять процеси, що відбуваються в його державі. Така зверхність і байдужість проявляється в його небажанні якось впливати на ці процеси. Моя хата з краю.
Однак, так чи інакше, громадяни нашої держави витрачають чверть або половину робочого часу на свою державу.
Звичайний громадянин платить державі 20% ПДВ за товар, який купляє, + від 5 до 15% податку на прибуток + акцизні збори + митні збори за імпортний товар + інші збори. Тобто загалом віддає державі хто чверть, хто половину свого заробітку.
Якщо громадяни не задоволені тим, як розподіляються державні ресурси, то можуть прийняти участь у громадському контролю за розподілом цих ресурсів.
Це і є громадянським суспільством та демократією.
У древньогрецькій демократії вважалося нормальним, що значна частина громадян приймає участь у суспільному житті. Людей, що не бажали брати участь у житті, та не приймали участь у загальних зібраннях громадян полісу – екклесія, апелла, агора, алія – називали "ідіотес", ἰδιώτης; idiōtēs – приватна особа. Звідки й пішло сучасне "ідіот".
Наприклад, громадяни, що не задоволені прийняттям закону про мови, виражають свій громадський протест під Українським домом, оскільки бачать у ньому загрозу для цілісності та стабільності української держави.
І діють на підставі 17-ї статті Конституції: "Захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу."
Значна частина громадян говорять, що теж незадоволені існуючим станом справ у державі.
Своє незадоволення вони можуть виразити за допомогою зборів, мітингів, походів і демонстрацій, 39-та стаття:
"Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї й проводити збори, мітинги, походи й демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону й лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей".
Якщо громадяни не виявляють свого незадоволення, то держава вважає, що громадяни всім задоволені.
Однак якщо громадяни постійно говорять що не задоволені низькими пенсіями та зарплатами, освітою, охороною здоров'я, станом справ у армії та міліції, корупцією, – то чому вони не виявляють свого протесту?!..
Відповіддю є те, що вони вважають, що вони живуть окремо – а держава окремо.
Однак це помилка.
Оскільки чверть, або половину свого робочого часу вони так чи інакше віддають державі.
Ростислав Салій, спеціально для УП
