Заснована Георгієм Гонгадзе у 2000 році

На кого руку підняв, Янукович?

Андрій Пишний _ Середа, 11 грудня 2013, 15:12
Версія для друку Коментарі25
Андрій Пишний, народний депутат, заступник голови комітету з питань регламенту
КОЛОНКИ АВТОРА

Вночі мав трохи часу, коли разом з протестувальниками стояв у Василькові і блокував військову частину, в якій зосереджені резервні сили "Беркуту" для розгону Євромайдану. Тож вирішив написати про попередній день нашої національно-визвольної революції. Він був чи не найбільш емоційно складним для мене.

Отже, в четвер-п’ятницю разом колегою Лесею Оробець та волонтерами відвідували в лікарні людей, які потрапили під кийки та берці озвірілого "Беркуту". Як ви знаєте, ініціатива ЄвромайданSOS та Штаб національного спротиву спільно розшукують та надають необхідну юридичну, матеріальну та моральну підтримку тим, хто постраждав 30 листопада і 1 грудня.

У результаті нашого рейду з'ясувалося, що таких понад півтори сотні. Це вдвічі більше, ніж оголошувало МВС. Хоча я підозрюю, що й ці цифри занижені. Лише в дві лікарні столиці - 17-ту та 12-ту, які ми відвідали, у день побоїща на Банковій звернулися 50 громадян. 29 та 21 відповідно. А клінічних лікарень в Києві 17!

Багатьох було госпіталізовано, дехто отримав першу медичну допомогу та надалі вирішив лікуватися вдома. Більшість, дякувати Богові, вже виписалися.

Але є й ті, кого чекає довге лікування та ймовірна інвалідність.

Ось дві історії, які мене вразили найбільше. Ці жахливі історії про те, якого звірського злочинного побиття зазнали кияни Олександр Сушко, якому 7 грудня виповнилося лише 24 роки, та 54-річна Ірина Рабченко.

Вони живе свідчення того, що головорізи Януковича та їх начальство 1 грудня були готові калічити і вбивати людей!

Олександр

 

Привітний, білявий юнак.  Старший син в родині. Має молодшого брата Сергія та безробітну маму Світлану Вікторівну. Пані Світлана не без гордості розповіла, що Сашко працює в банку і  утримує всю родину. За словами пацієнтки із сусідньої палати, у Сашка була ще старша сестра, вона померла минулого року.

Соромно, але нам в той момент забракло розуму і ми запитали про Сашкову сестру у пані Світлани.  На її очі підступили сльози, а мені мов грудка стала у горлі. Вибачились та полишили важку тему. Адже в палаті клінічної лікарні №17 лежала ще одна її дитина, слава Боргу жива, але звіряче покалічена. І видно було, що ця сива жінка з тихим голосом відчуває біль власного сина навіть сильніше за нього самого.

Лікарі кажуть, що Сашко мав померти.  Відкрита  черепно-мозкова травма. Лобова кістка, розколовшись, встромилася в мозок.

За словами самого Сашка, коли його привезли до лікарні, то до нього направили двох лікарів-хірургів. Обидва не наважилися оперувати пацієнта, бо думали, що він не виживе. Про це лікарі говорили між собою вголос. Сашко це чув. І тільки третій лікар-нейрохірург Євген Куйбіда наважився на трепанацію черепа та врятував хлопця.

Зараз стан Сашка Сушка медики оцінюють як стабільний. Кожен день медикаментозного лікування коштує 500 грн. Щонайменше місяць Сашкові доведеться перебувати на лікуванні, а потім ще одна операція. Йому імплантують титанову пластину в лобову частину черепа. Приблизна вартість операції – 12 тисяч гривень.

За словами Олександра, 1 грудня разом із товаришами він прийшов на Банкову, щоб  закликати мітингувальників не вестися на провокації та не вдаватися до насильницьких дій. Коли спалахнуло побоїще, Олександр намагався прикрити собою від нападу "Беркуту" кількох дівчат. Останнє, що пам’ятає Сашко, це вибух шумо-звукової гранати під ногами, а потім сильний удар у голову.

Днями до Олександра в лікарню завітала делегація нардепів-регіоналів. Як водиться,  з відеокамерою та свитою. Кілька хвилин вони спілкувалися із Сашком на камеру - висловили співчуття, тиснули руку  та пообіцяли, що винні у його жорстокому побитті будуть покарані.

Коли телекамеру було вимкнуто, депутати виставили матір хлопця  із палати. Лиш двері за її спиною зачинилися, лагідні й співчутливі посмішки регіоналів змінилися кам’яними обличчями. А обіцянки покарати винних – погрозами кримінального переслідування самого Олександра. Йому намалювали перспективу від 5 до 8 років тюрми. Однак не пояснили – це за те що вижив, чи за те, що намагався врятувати дівчат. Виходячи з палати регіонали через плече кинули, щоб він "готувався" і, одягнувши знову співчутливі міни, вийшли в лікарняний коридор, де стояла згорьована мати.

Пані Ірина

 

З пані Іриною, яка вже тиждень лежить в лікарні, поговорити не вдалося. Почувши про її важкий стан від чоловіка та доньки, ми не наважилася потурбувати Ірину Василівну. Почутого від її близьких та лікарів виявилося цілком достатньо, щоб переконатися – "Беркут" цілеспрямовано калічив людей.

Калічив не звертаючи уваги на стать та вік. Не зважаючи на те, чи становила людина загрозу для закованих в захисні обладунки відморозків у погонах, чи просто йшла з родиною повз них.  "Беркутівці" калічили жінок, які за віком годяться їм у матері, та молодих дівчат, які нічим не відрізняються від тих, котрі чекають цих виродків у шоломах удома. Калічили чоловіків, які згодилися б їм у батьки. Калічили хлопців свого віку, які намагалися врятувати беззахисних жінок і дівчат.

Яку загрозу представляла 54-річна жінка, яка разом з чоловіком і донькою навіть не перебували на Банковій, а йшли по Інституцькій, повертаючись додому, не можу збагнути. Що відбувалося в голові бойовика "Беркуту", який наздогнав цю родину і почав гамселити, може встановити тільки психіатр.

Ось як описують події чорної неділі близькі Ірини Василівни – чоловік Петро та донька Лариса.

Вони родиною поверталися додому. По вулиці Інститутській йшли у напрямку станції метро "Арсенальна". Коли минули ріг Інститутської та Банкової, з Банкової почали бігти люди, яких переслідував, лупцюючи кийками, "Беркут". Далі "орли" Януковича почали  бити всіх на вулиці, не розбираючи, хто де. Вони жорстко побили Ірину Василівну, удар по голові дістав також її чоловік Петро.

Каретою швидкої допомоги Ірина Василівна була доставлена до лікарні №17. Лікарі констатували у неї струс мозку, важкий перелом носа (зміщення та роздроблення кісток) та крововилив в скляру правого ока. Зараз потерпіла на праве око не бачить зовсім. 6 грудня їй провели першу складну операцію обличчя, а за 4 дні на неї чекає операція на правому оці у центрі мікрохірургії ока.

Що на це скаже міністр внутрішніх справ? Відставка - це найменше, що мав би зробити державний чиновник в цій ситуації. Публічне вибачення – це те, що робить справжній чоловік. Захист людей - це те, чого чекають від справжнього українського офіцера. Щоправда перед цим міністр Захарченко мав би  віддати під суд і тих, хто скалічив беззахисну жінку, і їхнього командира, який дав наказ атакувати мирних людей.

Є питання

Усім потерпілим Штаб національного спротиву надає необхідну всебічну допомогу.

Проте у мене, як у громадянина і чоловіка, питання навіть не до "Беркуту", а до верховного головнокомандувача, президента та людини Віктора Януковича – на кого піднято руку? На студентів, жінок, пенсіонерів? Невже думаєте, що все це минеться безкарно? Невже думаєте, що Бог простить, а історія розсудить? Помиляєтесь. Бог прощає тих, хто кається. А історія виносить вирок. Припиніть цю війну  з власним народом! Той, до Кого звертаються з молитвами Афонські старці, стрілочників не визнає! Він добре знає, хто віддав наказ!

Звертаюсь до представників усіх силових структур – МВС, СБУ, Міноборони. Зупиніться! Хоча б на мить зупиніться! Навіть цього має вистачити, щоб зрозуміти, – вас хочуть зробити злочинцями. Зламавши першу щелепу хлопчині, понівечивши жіноче обличчя, розтрощивши голову журналісту, віддавши злочинний наказ – ви не матимете вороття до нормального життя.

Це не війна! Дякувати Богові, поки не війна. Це боротьба багатьох мільйонів за гідність, за справедливість, за майбутнє дітей.  Боротьба мирна, боротьба праведна! Люди, які стоять навпроти вас, не вороги. Вони – це ви. А ви – це вони. Бо країна у нас одна. Це наша з вами країна. Це країна, яку ми будуємо для наших дітей!

Не виконуйте злочинних наказів. Ви маєте на це конституційне право. Ви – не найманці режиму.  Ви присягали на вірність народу України, а не Януковичу, Захарченку чи Клюєву. Тим високопосадовцям, хто допустить криваву розправу над мирними людьми, не знайдеться місця ні в нашій країні, ні в усьому цивілізованому світі.

Будьте з українським народом – зі своїми батьками, братами і сестрами, дружинами та дітьми, друзями та сусідами. Зрештою, будьте з Богом, який є у серці кожного.  Від вашої позиції залежить мирна перемога народу. Від вашої позиції залежить, якого кольору буде ця перемога!

Все про: Євромайдан

powered by lun.ua
IP: 93.73.4.---
Marina Schubarth _ 29.12.2013 21:47
Schukaju jurnalista, jakij napisaw statju. Dswonitj budj laska na nomer: +380 0934018346. Djakuju. Marina Schubarth (Berlin).
IP: 78.154.174.---
Юра Коваль _ 16.12.2013 22:26
Віктор Горецький:
цілком згідна
IP: 37.53.147.---
Гнат Оскар _ 16.12.2013 13:57
За все потерпевших на митинга несут ответственность их организаторы. При захвате КМДА Турчинов, который призвал людей к этому, при штурме администрации президента Яценюк и Тягнибок, котрые 3 часа ждали, кода там будут потерпевшие люди и лишь тогда прибежали спасать ситуацию. Но время все поставит на свои места и цирк ещё впереди, когда они начнут на выборах президента поливать друг друга грязью.
IP: 93.72.150.---
Marina Nedogibchenko _ 15.12.2013 12:57
чи є якісь способи допомогти цим людям? бо в групі "в'язні банкової" допомога лише затриманим хлопцям.
IP: 178.151.86.---
Геннадій Бистрий _ 14.12.2013 14:50
Ригианалы - это быдлячее зверье, нелюди. В Украине уникально козлинная власть, редкие ублюдки. таким московским холуям как царев, бондаренко, чечеткин и им подобные место в клетке зоопарка

Борис Дрогомирецький:
Чому Ігорю Гіркіну пасує ім'я Артем

Щось підказує, що, якщо вагон для господіна Гіркіна ще не поданий, то вже точно ось-ось під'їде... Бо, якби він учився так, як треба, то знав би: такий, як він, персонаж – уже є в каталозі історії.

Валентина Гурієвська:
Це про любов

Сьогодні я розмірковувала про ментальні причини війни. Що породжує війни? Який внутрішній психічний механізм призводить до таких наслідків? З точки зору психології - це заборона на любов.

Володимир Панченко:
Кардинальна помилка Яценюка

У практиці управління будь-яким процесом першим пунктом ніколи не йде "скорочення персоналу" – яким би неефективним не був проект. Тотальне звинувачення всіх без винятку та паралельні скорочення призведе до того, що кращі підуть, а корупціонери та нездари залишаться.


АВТОРИЗАЦІЯ


УВІЙТИВІДМІНИТИ
Ви можете увійти під своїм акаунтом у соціальних мережах:
Facebook   Twitter   Вконтакте