Електронна демократія в дії: як працюватиме е-петиція?

338 переглядів
2
Вівторок, 04 серпня 2015, 09:11
Вікторія Афанасьєва
експерт групи “Електронна демократія” РПР, для УП

Закон, яким запроваджується інструмент електронних петицій для України "Про внесення змін до закону "Про звернення громадян" щодо електронного звернення та електронної петиції", офіційно опубліковано. Це – перший важливий крок до запровадження електронної демократії в Україні, на який так чекала громадськість.

Над законом працювала група громадських експертів – Реанімаційний пакет реформ та Центр розвитку інновацій Києво-Могилянської академії – спільно з Адміністрацією президента та народними депутатами з середини минулого року.

Чому ж знадобилося стільки часу, щоб прийняти, на перший погляд, такий лаконічний текст?

З одного боку, післямайданне суспільство вимагало інструменту, який дозволив би будувати діалог із державою та місцевими органами, змушувати їх чути громадськість та оперативно реагувати на нагальні проблеми, а з іншого – важко було втримати державу від спокуси зробити цей інструмент зручним для себе, а не для громадян.

Саме для цього знадобилося стільки часу та обговорень, щоб е-петиція в Україні запрацювала, та ще й з урахуванням найкращого іноземного досвіду та українських реалій. Щоб не підірвати у громадян довіру до такого інструменту, а в цей же час – підготувати саме суспільство.

Отже, від сьогодні маємо один місяць до моменту, поки закон в частині е-петицій набуде чинності, аби навчитися користуватися інструментом правильно.

Натисніть для збільшення

1. Формулюємо е-петицію. За законом електронна петиція – це особливий вид колективного звернення, який має визначене коло адресатів, має здобути підтримку певної кількості населення протягом обмеженого часу і буде розглянутий в особливому порядку. Важливо розуміти, що е-петиція не зобов'язує державні чи муніципальні органи виконувати побажання певної групи громадян – вона звертає увагу таких органів на проблему, що хвилює громадськість і змушує відреагувати на неї.

Отже, формулюючи петицію, важливо звернути увагу на зрозумілість, грамотність, актуальність теми, адже у процесі збору підписів її текст вже неможливо буде змінити.

І – подумати про адресата. Ним може бути – для е-петиції державного рівня – президент, Верховна Рада або кабмін, а на місцевому – органи місцевого самоврядування.

2. Заповнюємо спеціальну форму на веб-сайті. Особливістю українського закону є те, що підписи на підтримку е-петицій можуть збиратися не лише на офіційних веб-сайтах органів влади, а й на веб-сайтах громадських об'єднань. Така модель допоможе нам довіряти одне одному, а також створить конкуренцію таких веб-сервісів.

3. Перед публікацією може бути здійснена перевірка тексту е-петиції протягом двох днів – так звана премодерація – на відповідність його інформаційному законодавству.

Так, е-петиція не може містити заклики до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини, а відповідальність за зміст несе ініціатор петиції.

4. Збір підписів під е-петицією триває до трьох місяців. Це максимальний термін, за який необхідно зібрати 25.000 підписів для е-петиції державного рівня та від 50 до 1.000 підписів для місцевої е-петиції.

Важливо, що кількість і строк для е-петицій місцевого рівня встановлюють самі територіальні громади у своїх статутах. Але поки такі зміни до статуту не внесено, "перехідні" кількість і строк встановлено в законі.

5. Надсилання е-петиції адресату відбувається не пізніше наступного дня після набрання необхідної кількості підписів, якщо підписи збиралися на громадському веб-сайті – тобто, спливу трьох місяців чекати не потрібно.

Якщо ж е-петиція була опублікована на офіційному веб-сайті відповідного органу, то вона приймається до розгляду.

6. Інформація про початок розгляду публікується на офіційному веб-сайті адресата протягом трьох робочих днів, якщо підписи збиралися на цьому ж сайті, або двох робочих днів, якщо підписи збиралися на громадському.

Отже, необхідно моніторити таку інформацію, оскільки саме від цього моменту рахуватиметься строк розгляду е-петиції адресатом.

7. Розгляд е-петиції здійснюється невідкладно, але не пізніше десяти робочих днів. У цей час орган, якому адресована е-петиція, може здійснювати збір та аналіз інформації та аргументів, давати накази й доручення в межах своїх повноважень, ставити питання на контроль, а головне – розробляти подальший план дій для вирішення питання.

8. Результати розгляду повідомляються на наступний робочий день після завершення: публікуються на офіційному веб-сайті, надсилаються особисто ініціатору е-петиції та громадському об'єднанню, якщо воно здійснювало збір підписів.

Також важливий елементом закону є можливість проведення громадських (для місцевих петицій) або парламентських слухань, де ініціатор е-петиції зможе виступити і ще раз представити та аргументувати свою позицію. Звісно, якщо таке клопотання про їх проведення міститиметься в самій петиції.

Отже, закон передбачає багато цікавих і прогресивних норм.

Наша справа – чи використаємо ми їх, щоб через півроку-рік мати низку успішних електронних петицій та впроваджених ініціатив. Напевно, для цього до жодного з цих кроків не варто підходити формально.

Вікторія Афанасьєва, експерт групи "Електронна демократія" РПР, юрист, Центр розвитку інновацій НаУКМА, спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 93.72.177.---Serhiy Loboyko..
Класна суспільна інновація! Це лише 1-й, простий інструмент Електронної Демократії (еДем :)). А комплексний розвиток еДем відкриває для України шлях до кардинальної "Зміни Системи" та побудови ефективного пост-капіталістичного суспільства. п.с. Дякую, Вікторія, за змістовну публікацію. Вітаюємо блогерську спільноту УП з достойним поповненням! - і симптична, і розумна :)
IP: 95.111.230.---Oleksandr Bryzhko..
все супер, але не дуже зрозуміло як буде здійснюватись підпис таких петицій,..
Усі коментарі
Чому дорослі читають комікси
Чому сьогодні комікси такі популярні, що приховує у собі цей жанр, як знайти небанальну історію для себе, та чому екранізація – не показник якості цього жанру.
Як "Гулівер" активи не віддавав
Новостворене агентство АРМА провело першу конфіскацію активів. Як до цього поставилися власники бізнесу – розглядаємо на прикладі ТРЦ "Гулівер".
Записки лібертаріанця. Президент чи гетьман?
За республіканської форми правління пост президента є симулякром монарха. Монархія в Україні закінчилася майже 700 років тому, а гетьмани були не більше ніж військовими ватажками. (рос.)
Коли подарунки псують дітям життя
"Ми їм подарунки – вони нам посмішки. У нас галочка "добра справа" – і молодці". Дітям потрібна турбота, а не цукерки. Причому постійна, щира. Якщо хочеться допомогти одноразово, то краще не починати. (рос.)
Ольго Богомолець, не все так погано!
Давайте не витрачати час на безпідставну критику один одного, а разом долучатися до того, щоб Україна була у світових лідерах виробництва продукції з високою доданою вартістю.
Синдром "необхідної жертви"
На хвилі патріотизму народ може звикнути до масових втрат та буденності війни. Що життя взагалі нічого не варте.