Якою я бачу майбутню Україну?

4325 переглядів
4
Понеділок, 19 грудня 2016, 11:44
Любомир Гузар
Архиєпископ Любомир (Гузар)

Мені часто доводиться чути запитання: якою я бачу майбутню Україну? Коли вже закінчиться період переходу від радянської дійсності?

Якою могла б бути відроджена Україна, можна обговорювати. Можна теж роздумувати, якою вона повинна бути. Але не так легко сказати, якою вона буде. Автор цих рядків не сумнівається, що Українська Держава після довгих періодів поневолення, після завзятих змагань і багатьох жертв таки буде. Та якою вона буде? Якщо слухати політиків-популістів, то вона буде такою, що кращої собі годі уявити. Одначе якщо об’єктивно оцінити те, що чинять відповідальні особи, то дочекаємося, навпаки, чогось дуже малого.

Якою буде наша рідна Україна – залежить від нас, від кожного з нас. Що маю на думці? Усе залежить від того, скільки добра ми бажаємо всім громадянам нашої Батьківщини і скільки зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю. Не милозвучні слова, а конкретні позитивні вчинки – це основа відповіді на поставлене запитання. Іншими словами: Україна буде такою, якою ми її зробимо. Хочу підкреслити – ми, усі ми, на служінні правди, добра і краси.

Кожний громадянин повинен старатися якнайкраще виконувати свої завдання. При цьому слід пам’ятати, що кожний із нас також неповторний і має особливі таланти: те, що може зробити одна особа, не зробить за неї ніхто інший. Отже, якщо людина не виконає свого життєвого завдання, не зробить того, що тільки вона може зробити, то це завдання буде не виконаним. Цю думку прекрасно сформулював наш поет Іван Франко: "Кожний думай, що на тобі мільйонів стан стоїть, що за долю мільйонів мусиш дати ти одвіт".

Тож шановні й дорогі брати і сестри, хоч би ким ми були, виконуймо своє життєве завдання, здійснюймо те добро, якого прагнемо для себе і для всіх. І тоді Україна нашого майбутнього буде для нас справжньою Батьківщиною.

Усе сказане вище цілком самозрозуміле. Хтось зауважить, що це все теорія суспільного життя, з якою важко не погодитися. Проте шановні й дорогі читачі, я готовий проілюструвати (принаймні в загальному) практичний бік наших змагань, бо завжди існує та небезпека, що ми, захопившись теорією, недобачаємо практики. Відразу хочу натякнути, що практика – це ми.

Так сталося, що через несприятливі життєві обставини в нашому народі з’явився небувалий жертовний дух. Його носіями стали воїни-добровольці та волонтери. Відбулося те, чим справді можна захоплюватися. Але в цьому прихована певна небезпека: дивлячись на героїв, ми, пересічні громадяни, забуваємо про власну - може, не таку героїчну - роль у розбудові великої держави. Немає сумніву, що досягнення і служіння вищезгаданих жертовних людей дуже важливе і цінне для нашого дальшого розвитку.

Однак, хочу наголосити, це не все. Крім них, майбутню Україну, якою будемо пишатися, мусять будувати також і так звані пересічні громадяни. Хто вони, наведу кілька прикладів: суддя, який пильно захищає права громадян; сумлінний поліцейський, який дбає про безпеку громадян; викладач, який заохочує студентів до інтелектуальної роботи; вчителька, яка дає відчути учням, які вони для неї важливі та які їй дорогі; працівник міської ради, який сумлінно готує потрібні документи для співгромадян; підприємець, який використовує тільки якісну сировину для приготування продовольчих продуктів; водій, який належно готується сам і готує свій транспорт, щоб безпечно перевозити пасажирів; двірник, який дбає, щоб вулиці його міста були чисті, тощо. Особливо треба ще згадати тих, які чесно і пунктуально платять податки. При цьому – жодних хабарів.

Якщо представники перелічених професій та інші громадяни нашої Батьківщини будуть мати щире бажання чесно працювати – майбутнє Української Держави є більше ніж запевнене. Автор цієї колонки сподівається, що він відповів на запитання, поставлені на початку.

+ ЛЮБОМИР  

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 195.138.81.---Kotia19.12.2016 15:30
Загалом - ол корект
Тут запитують яким чином - ДАВАЙТЕ ВЛАСНИЙ ПОЗИТИВНИЙ ПРИКЛАД
IP: 91.200.181.---Eugene Bogdan19.12.2016 13:29
... роботодавець, будь-якої форми власності, який гідно оплачує працю, чим стимулює сумлінність працівника; законодавець, який сумлінно приймає закони щоб роботодавець міг гідно стимулювати сумлінну працю робітника, справно платити податки і при цьому ще й самому "штани мати"; свідомі та активні громадяни, які самі висувають з поміж себе та обирають відповідальних законодавців, які сумлінно приймають закони щоб роботодавець міг гідно стимулювати сумлінну працю свідомого та активного громадянина, справно платити податки і при цьому ще й самому "штани мати"...
IP: 91.225.121.---DND19.12.2016 13:05
Лука з пьєси Горького "На Дне".
IP: 95.67.123.---Selina Svoboda19.12.2016 12:56
"Возьмемся за руки, друзья"... А путь к реализации расписанных "воздушных замков"?
Усі коментарі
Як "Гулівер" активи не віддавав
Новостворене агентство АРМА провело першу конфіскацію активів. Як до цього поставилися власники бізнесу – розглядаємо на прикладі ТРЦ "Гулівер".
Записки лібертаріанця. Президент чи гетьман?
За республіканської форми правління пост президента є симулякром монарха. Монархія в Україні закінчилася майже 700 років тому, а гетьмани були не більше ніж військовими ватажками. (рос.)
Коли подарунки псують дітям життя
"Ми їм подарунки – вони нам посмішки. У нас галочка "добра справа" – і молодці". Дітям потрібна турбота, а не цукерки. Причому постійна, щира. Якщо хочеться допомогти одноразово, то краще не починати. (рос.)
Ольго Богомолець, не все так погано!
Давайте не витрачати час на безпідставну критику один одного, а разом долучатися до того, щоб Україна була у світових лідерах виробництва продукції з високою доданою вартістю.
Синдром "необхідної жертви"
На хвилі патріотизму народ може звикнути до масових втрат та буденності війни. Що життя взагалі нічого не варте.
Економіка "з голови на ноги". Чому політикам треба читати "Сучасну теорію грошей" Рендала Рея
Я давно цікавлюся альтернативними макроекономічними теоріями. Нова книга Рендала Рея перевернула мої уявлення про економіку з голови на ноги.