Юридична коаліція: чому важливе об'єднання представників юстиції західних партнерів
Протягом останніх тижнів відбулося одразу кілька подій, які вказують на те, що західні партнери України поєднують зусилля на юридичному фронті.
Вперше в історії відбулася зустріч міністрів юстиції "Великої сімки": Великої Британії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції, Японії. Ще одну зустріч провели глави міністерств закордонних справ країн НАТО. Окрім того, до Києва приїжджали міністри закордонних справ країн Північної Європи.
Всі ці події мають загальний порядок денний: притягнути росіян до відповідальності за військові злочини та створити ефективний компенсаційний механізм, який дозволить у стислі терміни відновити Україну після війни.
Консолідація зусиль на рівні представників юстиції є важливим сигналом для країни-агресора.
Останнім часом із Росії все частіше звучали заклики до переговорів. Крім військових завдань (дати перепочинок своїм військам та підготуватися до нового нападу) мета таких дій — зняти претензії за військові злочини та ухилитися від виплати компенсацій.
Дипломати Росії вважають, що якщо з ними укладуть угоду, всі претензії автоматично анулюються. Однак це не так, і Україна такого не допустить. А тепер, як бачимо, рішучішу позицію зайняли й партнери.
"Берлінська декларація" – підсумковий документ історичної зустрічі міністрів юстиції країн "Великої сімки" – передбачає обмін даними щодо розслідування військових злочинів, а також можливість залучати кращих слідчих для ефективного пошуку винних.
При цьому йдеться не лише про судові вердикти та терміни кримінального покарання, а й компенсації. Відповідальність передбачає і матеріальну складову, основу якої мають скласти іноземні активи самої Росії, а також її громадян, які перебувають під санкціями різних країн.
Важливо, що результати зустрічі не лише декларативні, а й практичні. Вже зараз країни "Великої сімки" запускають національні контактні пункти, фактично створюють інфраструктуру, за допомогою якої проводитимуться розслідування. Пункти дозволять міжнародним організаціям та національним слідчим органам збирати єдину базу даних та отримувати інформацію, необхідну для посилення доказів.
Якщо подивитися ширше на процеси, що відбуваються, то видно, що просто зараз формується нова система міжнародного контролю військових злочинів. Про те, наскільки вона потрібна, у професійній спільноті говорили вже давно.
Старі підходи, в центрі яких завжди стоїть Рада безпеки ООН, дедалі частіше заблоковані участю Росії.
Дипломати країни-агресора використовують право вето щоразу, коли хочуть уникнути відповідальності для себе чи своїх партнерів. В результаті багато міжнародних конфліктів затягуються, гинуть люди, страждає інфраструктура, знижуються економічні показники, що тягне за собою гуманітарну катастрофу. Страждають усі, окрім безпосередньо винуватців.
Важливо, що міністри юстиції "Великої сімки" розуміють, що відповідальність має торкнутися не лише виконавців (солдатів та офіцерів), а й тих, хто віддає накази – верхівки військового та політичного керівництва країни-агресора.
Наскільки швидким буде притягнення до відповідальності зараз передбачити складно. Точно варто готуватися до того, що міжнародне правосуддя — це довга гра.
Читайте також: "Час взяти відповідальність". Промова на врученні Нобелівської премії миру
Кейс MH17 – один із прикладів того, скільки часу потрібно на винесення вердикту.
Передбачається, що саме консолідація зусиль різних країн призведе до прискорення, але однаково знадобляться місяці та роки. Натомість паралельно цим процесам (а багато в чому завдяки їм) йде запуск компенсаційного механізму, який дозволить отримати справедливі виплати всім постраждалим від російської агресії.
Українська робоча група, яка займається створенням ефективного компенсаційного механізму, зараз займається підготовкою міжнародної угоди з країнами-партнерами. Такий підхід дозволить вилучати та передавати активи на відновлення, спираючись на двосторонні міждержавні угоди.
Очікується, що рішення виноситимуть оперативно, що дозволить людям отримувати справедливі виплати, не чекаючи на фінальні рішення трибуналів та міжнародних судів.
Для України сьогодні важливо, що партнери згодні з нами в основному: військові злочинці повинні бути покарані, а Росія повинна заплатити високу ціну за свої дії. Тільки на основі такого підходу можливі післявоєнна система безпеки та гарантія того, що подібні війни не повторяться.
