Кавова кантата України

Київ – Україна потрапила у десятку світових лідерів з ужитку кави, такими є дані Європейської кавової асоціації.

Там кажуть, що кавові вподобання українців – результат низки геополітичних та історичних обставин. 
 
Щоранку на київських вулицях можна помітити людей зі стаканчиками з кавою у руках.

Як пояснює менеджер однієї з київських кав’ярень Світлана Деркач, українці вподобали цей напій, оскільки він додає енергії та позитивного настрою.
 
"Дехто, здебільшого мешканці великих міст, заходить зранку по дорозі на роботу, натщесерце випиває горнятко кави – і ви зразу бачите, що людині саме горнятка кави не вистачало зранку. Тобто, вранці людей щось хвилює, та й кропітка робота впливає на нервову систему людини. І здається, що кава підбадьорює або ж надає якогось натхнення", – каже Деркач.
 
Фахівці з Європейської кавової асоціації вважають українців лідерами з вжитку кави. При цьому відзначають, що українці, наприклад, часто п’ють каву у так званих "кав’ярнях на колесах" (за американським принципом coffee to go).
 
Секрет популярності кави
 
Координатор представництва в Україні Європейської асоціації кави Сергій Дорогов переконаний, що геополітичне положення країни (поміж варягами і греками, між Європою та Євразією) спричинило не лише появу кави на її теренах, але і вивело у топ десяти найперших держав світу із вжитку. Ба більше: завдяки українцеві Юрієві Кульчицькому кава стала модним напоєм в Європі, каже Дорогов. На його думку, українці збагатили європейську цивілізацію кавовим напоєм.
 
Віце-президент міжнародного Фонду Кульчицького Дмитро Ломач знімає фільм про постать Юрія Кульчицького, який у своєму житті зробив чимало корисних справ. Ломач не має жодного сумніву, що саме Юрій  Кульчицький є засновником європейської традиції пити каву.

"Судячи з відомих матеріалів та письмових джерел, то саме Кульчицький – та особистість, яка виявила каву і поширила її у нас в Європі. Хоча до нього каву також європейці вживали, але як ліки, по краплях, у маленьких кількостях", – каже Ломач.
 
Із письмових джерел відомо, що Юрій Кульчицький народився 1640 року у селі Кульчиці на Львівщині, якийсь час жив з козаками в Запорізькій Січі. Потрапив у полон до турків, де вивчив турецьку мову та досліджував звичаї цього народу. Під час облоги Відня турками в 1683 році Кульчицький вдягнув турецьку одежу, пройшов ворожі кордони і привів війська союзників на допомогу місту. У нагороду українець отримав захоплені у турків 300 мішків з кавовими зернами.
 
Кавовий шал по-українськи
 
Кульчицький не тільки особисто пропагував каву віденцям, але і видав свої мемуари з рецептами різних кавових напоїв, і чимало з цих рецептів популярні донині (кава "по-віденськи", кава з молоком), розповідає експерт Європейської кавової асоціації Сергій Ремінний.
 
"Кульчицький вбирався в турецький одяг і прогулювався вулицями Відня, при цьому у руках він тримав горнятко ароматної свіжої кави. Він розробив рецепти, як готувати каву з молоком, з вершками, зі східними прянощами". – каже Ремінний.
 
У Києві справжній "кавовий бум" почався у радянський час, розповів Радіо Свобода історик Дмитро Малаков. "Кав’ярні у Києві були здавна, але "спалах"  стався у радянський час, коли, перепрошую, інтелігенції було нема чого робити. Тож люди збирались сигарету випалити і кави випити, – згадує Малаков. – У нашому дитинстві, по війні, каву пили великими склянками і чашками, додавали молока".
 
Кава з молоком досі популярна в Україні, а до Києва цей напій потрапив з Відня через Львів, каже Малаков. З ним згоден Сергій Ремінний, який не виключає, що кава стане національним напоєм українців. Недарма ж чимало українських музикантів і виконавців навіть присвячують каві свої твори.