Заява колишнього прем’єр-міністра Росії Євгена Примакова викликала локальний скандал на Далекому Сході. Академік на засіданні "Меркурій-клубу", який зараз очолює, перед виборами губернатора в Єврейській автономній області назвав "політичним анахронізмом" її існування.
Мешканці ж ЄАО назвали анахронізмом самого Примакова.
Аналітики констатують: невеликим автономіям, за останні десять років вже об’єднаним з іншими регіонами Росії, це не допомогло бурхливо розвиватися.
Примаков згадав далекосхідну автономію, обговорюючи перспективи російського федералізму. Він заявив: у тих національних утвореннях, де не йдеться про домінування титульної нації, "існують передумови для приєднання <...> до суб’єктів Федерації, створеним на територіальній основі". У Єврейської автономії зі 170 тисяч осіб населення тільки один відсоток складають євреї.
Євген ПримаковСлова Примакова швидко підхопили в Амурській області. Губернатор регіону Олег Кожем’яко минулого літа саме висловлювався про бажаність зміни обласного статусу Приамур’я на крайовий. Він пояснив це тим, що "у краю більше можливостей для розвитку". І хоча сам глава регіону не зробив жодних конкретних пропозицій, у місцевій пресі відразу з’явилися термін "Амурський край" та ідеї злиття з Єврейською автономією. Міністр сільського господарства області Сергій Вологдін заявив, що в разі об’єднання регіонів Приамур’я отримає нові родючі землі. Депутат місцевих законодавчих зборів, колишній губернатор Анатолій Білоногов, назвав злиття Єврейської автономії з Приамур’ям "відновленням історичної справедливості". "Клуб регіонів" наводить його слова: "Коли підписувався указ імператора про створення Амурської області, то та територія, на якій зараз знаходиться ЄАО, входила до складу Амурської області. І тому повернення цієї території в межі Амурської області абсолютно правомірне".
Таку реакцію сусідів на ідею Примакова політолог Гліб Кузнєцов вважає дивною: "Прагнення до експансії – якась хвороба як для Росії в цілому, так і для її окремих суб’єктів. Не можна сказати, що хтось когось відволікає від реальних проблем, як люблять говорити, – просто люди хочуть рости, а під "рости" люди розуміють зараз не зростання науки, культури і всього іншого, а зростання в сенсі території".
Єврейська автономна область, що знаходиться в південній частині Далекого Сходу між Амурською областю та Хабаровським краєм, вперше отримала самостійність у 1934 році. Усього через чотири роки вона увійшла до складу Хабаровського краю і перебувала там аж до розпаду СРСР. "Самостійність" автономія отримала в 1990-1991 роках, після зміни Конституції РРФСР і підписання низки документів.
Політики Хабаровського краю не стали коментувати останню заяву Примакова. Саме цей регіон досі тісніше за інші пов’язаний з Єврейською автономією – окрім того, що вона довгий час входила до складу краю, її кордони впритул підступають до Хабаровська, а час у дорозі від цього міста до столиці ЄАО Біробіджана складає 2 години (до центру Амурської області, міста Благовєщенська – 8-10 годин). Раз на кілька років питання злиття двох регіонів починає широко обговорюватися, але дискусія швидко приходить до висновку – економічно це нікому не буде вигідним.
Примаков – сам "анахронізм" – Гуревич
У самій Єврейській автономії висловлювання академіка РАН розкритикували. Президент місцевої федерації єврейських організацій Валерій Гуревич назвав "анахронізмом" самого Євгена Примакова, голова нотаріальної палати запропонувала йому сходити на місцеве кладовище і подивитися, люди якої національності там лежать. Губернатор області Олександр Вінніков назвав регіон унікальним, таким, "що з’явився на історичній мапі світу раніше ща державу Ізраїль і зумів зберегти та розвинути єврейську культуру".
Наталія ЗубаревичВходження автономії до складу іншого регіону не поліпшить стан справ у жодному з них, вважає директор регіональної програми Незалежного інституту соціальної політики Наталія Зубаревич. Як показали попередні злиття – Комі-Перм’яцького округу з Пермською областю, Агінського Бурятського округу з Читинською областю, Корякії з Камчаткою, – вони не принесли людям обіцяного і очікуваного. На Далекому Сході з його великими територіями тим більше не повинно стояти питання розширення регіонів. Всі подібні рішення виявляться політичними. З економічної чи будь-якої іншої точок зору, логіки в цьому немає.
"Території, які вже були об’єднані з більш великими, – це далека периферія своїх регіонів. Ті квазідоговори, які додавались під час об’єднання – про інвестиції і так далі, мало дотримуються. Вартість авіаквитка з тієї ж Палани (Корякія) до Петропавловська-Камчатського майже така ж, що й до Москви. ЄАО не належить до розвинених регіонів Росії – це швидше хвіст середини списку. Останніми роками в цьому регіоні почали з’являтися якісь проекти, стало трохи краще – але, як і раніше, цей регіон у своєму розвитку десь між серединою і хвостом. Хабаровський край трохи більше розвинений, але йому це об’єднання теж не додасть розвитку. Що можна не чіпати, краще не чіпати. Можна це обговорювати, але реального сенсу не бачу. До напівінваліда Хабаровського краю додати напівінваліда автономію – здоровими стануть?", – зазначає Зубаревич.
Виходячи з логіки Примакова, "передумови для приєднання" є у кількох територіальних утворень в інших частинах країни. Карелом в Карелії себе називає лише кожен чотирнадцятий житель (7,4%), тоді як росіянами – четверо з п’яти (82,2%). У Хакасії хакасів – 12,1%, а росіян майже стільки ж, скільки в Карелії. В Адигеї, Республіці Алтай, Бурятії, Комі, Мордовії, Удмуртії титульні національності не є більшістю, тоді як російсіян більше половини. У Ненецькому, Ямало-Ненецькому і Ханти-Мансійському автономних округах, які формально входять до складу інших регіонів, а де-факто самостійні, "титульні" народності становлять від 18 (Ненецький) до менше двох (Ханти-Мансійський) відсотків населення. Але все це не привід ліквідувати національні утворення, говорить Гліб Кузнєцов.
Гліб Кузнєцов"Сьогодні будь-яке бадай якесь необережне поводження з національною тематикою (нехай цієї національності буде 7 відсотків, нехай 5, нехай 55), взагалі будь-яке зайве "забивання" національної тематики – шлях до пекла. Росію роздирає величезна кількість суперечностей. Віднімати у Хакасії історичне слово "Хакасія" тільки тому, що хакасів Там не 51 відсоток – не "контрольний пакет акцій", – безглуздо і абсолютно не потрібно. Об’єднання суб’єктів Федерації – це одна з важливих тем останніх 10-12 років. Багато таких суб’єктів Федерації – пережитків радянських часів, типу Комі-Перм’яцького автономного округу, Агинского Бурятського, Коряцького і так далі, – зникли з мапи, і начебто, з одного боку, нічого. Але мені здається, що Єврейська автономна область – приклад іншої ситуації. Як завгодно можна ставитися до кількості євреїв на території Єврейської автономної області, але це перше квазідержавне утворення єврейського народу за тисячу років. Знову ж таки, до мотивації Сталіна, який її створив, можна ставитися як завгодно, як і до місця на карті, де він запропонував її розташувати. Але факт залишається фактом – Єврейська автономна область не схожа на Агінський Бурятський автономний округ. Не можна просто взяти і ліквідувати її без серйозних іміджевих наслідків. А економія, яка нібито утворюється внаслідок скорочення суб’єкта Федерації, ці іміджеві наслідки абсолютно явно не покриває", – зауважує політолог.
У Біробіджані пропозицію колишнього прем’єр-міністра, як кажуть спостерігачі, очевидно будуть використовувати для політичної боротьби. ЄАО готується до виборів губернатора, вони відбудуться цього року. Доля чинного глави регіону, Олександра Винникова, доки незрозуміла. Незрозуміло, чи збирається Кремль давати йому "добро" на другий термін. У грудневому рейтингу ефективності губернаторів для нього знайшлося місце тільки у восьмій десятці. На зміну Винникову пророкують у тому числі потенційних "поглиначів" – чиновників з Хабаровського краю. Контекст збереження Єврейської автономної області як окремого суб’єкта Федерації може стати важливим для будь-якого кандидата. Тож, прагнучи того чи ні, Євген Примаков взяв участь в далекосхідній політичній інтризі.
Facebook
Twitter
Вконтакте
