Від русофілії до русофобії один… перепис. Декілька дуже політизованих поглядів на одну проблему

Ніколи раніше, може тільки у далекі козацькі часи, українська влада не перераховувала "по головах" своїх підданих. Зазвичай, за Київ це робила Москва. Тільки у минулому столітті таких спроб було, як мінімум, п'ять - в 1926, 1937, 1959, 1979, 1989 рр.

Черговий Всеукраїнський перепис населення почався 5 грудня, із запізненням на два роки. За всіма правилами і поняттями він повинен був бути проведений в 1999 р. Чому цього не трапилося? Виконавча влада була зайнята у той рік переобранням самої себе на другий термін, а народні депутати, з різною часткою артистизму й успішності, підгравали їй у цьому. Та й закон про перепис був прийнятий відносно недавно. А тим часом, нас стало набагато менше, і вже точно не горезвісні 52 мільйони…

"Якою мовою з вами розмовляла в дитинстві мама?"

Перепис виявився досить таки політизованим з самого початку. За декілька годин, після того, як рахівники, озброєні бейджами, анкетами і спецвалізками, постукали у перші двері, інформаційні агентства рознесли заяви практично аналогічного змісту. Інтрига - в підписах під цими текстами: "Просвіта" і Російський блок. Небо і земля мають більше спільного, ніж вищезгадані організації. І проте, вони висловилися у тому дусі, що нічого хорошого цей перепис українському (російському) народу не несе. Мовляв, пролунала промовиста фальсифікація, влада задумала найстрашніше - скоротити кількість носіїв української (російської) мови, щоб згодом, спираючись ніби на суху анкетну цифір, русифікувати (українізувати) населення.

Павло Мовчан, народний депутат, голова Товариства "Просвіта" - "Ми сподівалися, що це буде визначення параметрів населення держави, а бачимо, що це надзвичайно упереджений і небезпечний для держави процес". Якщо задумане буде реалізоване, то "можемо втратити Україну". Не більше, ні менше.

Анатолій Погрібний, професор, член центрального правління "Просвіта" - "ми, українці, повинні бути готовими не визнати результати цього перепису". А все тому, що рахівник, що прийшов до нього, звернувся російською і не мав при собі анкети (обіцяв вдома переписати з блокнота начисто!).

Юрій Гнаткевич, голова київської організації "Просвіті" - "ми не німці і не поляки, і питання "яка ваша рідна мова" для нинішніх українців не таке вже просте. А все тому, що більшість киян - це нащадки тих, хто втік з сіл від пильної роботи і вони почали говорити, як їм здається, "загальнозрозумілою". Професор і екс-депутат Гнаткевич запропонував свій варіант питання для опитувальника, що дозволяє з'ясувати мовну реальність "Якою мовою з вами розмовляла в дитинстві мама?".

Ще один "конкретний факт фальсифікації". У Запоріжжі, додому до члена "Просвіти" Бережного прийшли рахувальники, і замість того, щоб записати зі слів громадянина, що його рідною мовою є українська, почали переконувати - "а яка, зрештою, різниця - нехай краще буде російська мова". У цьому інциденті, якщо він насправді мав місце, Мовчан і бачить "ознаки фальсифікації". Інших поки немає. Зате пролунала обіцянка звернутися до європейського суду й інших правозахисних інституцій - аж до Верховного і Конституційного суду України, а також до всієї "світової спільноти".

Українці - це росіяни, молдавани - це румуни

3 грудня УНІАН розповсюдив інформацію про те, що жителі молдавських сіл Новоселецького району, Чернівецької області стали об'єктом нав'язливої пропаганди представників румунських національно-культурних об'єднань Буковини. Українських громадян молдавської національності переконують… зректися своєї національності і записатися під час перепису, що починається, румунами.

Зокрема, жителі села Строїнці повідомили, що їх агітували редактор програм обласного (державного!) радіо Іван (Іон) Зегря і румунський поет і громадський діяч Василе Теріцану, помічник-консультант народного депутата України Іона Попеску. Теріцану на Буковині людина відома. У кінці 80-х рр. він був видавцем і головним редактором націоналістичної і сепаратистської газети "Аркашул" ("Стрілець"), в якій відкритим текстом писалося, що Буковина - це "споконвічно румунська земля, окупована Україною".

У листі вчителів села Строїнці, направленому до редакції чернівецької газети "Час", приводяться аргументи гостей - мовляв, хто запишеться у румуни - "будуть в подальшому заохочуватися, в т.ч. матеріально". Подібна агітація помічена в селах, де компактно розселені молдавани - Магала, Бояни, Костичани й інш.

Незадовго до цього, міністр закордонних справ Румунії Мірча Джіоане, під час офіційного візиту у Київ, звернувся до української влади із закликом відмовитися від "сталінської теорії про існування молдавської мови і молдавської нації" і при проведенні перепису "уникнути помилок з визначенням національності румун, які можуть назвати себе молдаванами". На думку пана міністра, останніх на білому світі не існує (це - "фікція"), є лише румуни.

Російська людино, "Не дай собі всохнути!"

Вищезазначені добродії-"просвітяни" зазначили, що на вільне волевиявлення і самовизначення громадян на переписі справляють негативний вплив листівки виборчого об'єднання "Російський блок". Останній, до речі, об'єднує три карликові політичні організації - "За Русь єдину" (голова - львівський підприємець Олександр Свистунов) і "Російсько-Український союз" (екс-нардеп Іван Симоненко, свого часу прославився тим, що вніс у парламент законопроект про виведення "окупаційних військ України" з Севастополя), а також "Російський рух України".

У листівках русофіли пишуть: "У 1991 році ми втратили велику частину країни. У 2001 році ми можемо втратити велику частину народу. НЕ ДАЙ СОБІ ВСОХНУТИ! Скажи на переписі, що ти російська людина!" Найбільше побоювання викликає "можливість підтасовування, фальсифікацій й обману громадян з метою штучно змінити національний і мовний склад населення, а також об'єктивність підрахунку і оприлюдення результатів перепису". Все це робиться для того, щоб "скоротити процент громадян, чиєю рідною мовою є російська, узаконити закриття російськомовних засобів масової інформації, телебачення (так в тексті! - В.К.), ліквідацію російськомовної освіти, придушення російської культури". Фактів немає, голий піар.

Пан Погрібний заявив, що слід би зняти цю "антиукраїнську, антидержавну" організацію з державної реєстрації. Про те, що буде далі, націонал-демократи, гадаю, навіть не замислюються. Ну, гаразд, заборонимо всіх політичних русофілів, а далі що? Повернемо 58-ю і 62-ю статті в КК ("антирадянська агітація і пропаганда"), і заб'ємо активістами Російського руху Криму і передплатниками "Донецького кряжа" всі вітчизняні в'язниці від Ужгорода до Луганська. "А думки, думки куди дівати?" - жалівся герой відомого анекдота…

Залишається, услід за письменником Володимиром Яворівським вигукнути: "Ну, що ж ми за народ такий?!". Маргінали з підворіття розповсюдили тисячу прикольних листівок. І пречудовий український народ - європейський, співучий, цнотливий etc. - вмить втратив національне почуття настільки, що масово кинувся записуватися у "москалі". Це ж як треба не поважати свою націю, щоб думати про неї таке, і тим більше заламувати з цього приводу руки на прес-конференціях… Після подібних приступів "малоросійського мазохізму" Гліб Павловський може відпочивати.