Ні "совокуплєнію" вузів! Сумські студенти вирушають походом на Київ

82 перегляди
0
П'ятниця, 30 липня 2004, 21:05
Суми – надзвичайно красиве місто, особливо на берегах Псла і в центрі. Враження псують безкінечні ремонти – обабіч тротуарів з плитки а-ля Омельченко наляпано цементу, за яскраво пофарбованими фасадами центральної вулиці Соборної ховаються внутрішні двори з вибитими шибками і стінами, а реконструкція Червоної площі триває вже понад 700 днів.

І от якщо пройти згаданою вулицею в бік згаданої площі, то за старовинним Спасо-Преображенським собором буде скверик. В його глибині – Академія банківської справи, перед ним ліворуч – передвиборчий пікет під прапором "Так!", праворуч – такий самий пікет під плакатом "Я", посередині скверу – насуплений бронзовий Кобзар. По ліву руку від Кобзаря – невелика галявина, обтягнена шнуром. На ній 10 наметів – містечко студентського Руху спротиву об’єднанню вузів у Сумах. Самі студенти називають це об’єднання містким і коротким словом "совокуплєніє".


В чому суть конфлікту?

Є таке поняття, як Болонський процес – уніфікація критеріїв і стандартів вищої освіти в об’єднаній Європі. Наша нинішня влада, "враховуючи невідворотність Болонського процесу", теж вирішила реформувати українську "вишку". Одним із напрямків цієї реформи є зменшення кількості спеціальностей і укрупнення вузів. Суми стали другими – після того, як перший експеримент з об’єднання вузів провалився у Миколаєві.

В обласному центрі – три вузи. По-перше, Сумський державний університет (СДУ), історія якого сягає 50-их років. Саме він виховав кадри для нинішніх промислових лідерів регіону, в тому числі і для легендарного ВАТ "Сумихімпром" - найкрупнішого в Україні виробника фосфатних міндобрив. На плівках Мельниченка людина з голосом, схожим на голос сумського губернатора Щербаня, запропонувала віддати 25% цього підприємства "дітям або внукам" людини з голосом, схожим на голос президента Кучми.

СДУ створено на базі політехнічного інституту, але зараз він перетворився у справжнісінький класичний універ – 10 факультетів (в тому числі медичний), три інститути (навіть ракетних військ), філія у… В’єтнамі і призові місця на всеукраїнських студентських олімпіадах.

Другий – це Сумський державний педадогічний університет (СДПУ) – добротний вуз, апгрейджена версія ще радянського інституту. Третій – Сумський аграрний університет (СНАУ), створений на базі колишньої філії Харківського сільськогосподарського інституту. У серпні 2001-го з рук Кучми він отримав статус національного (крім нього, національні аграрні є у Харкові та Луганську).

В один із рокових днів української історії – 9 березня 2004 року – супроводжуючи свої дії стандартною бюрократичною єврориторикою типу "структурна реформа вищої освіти на Європейському просторі", представники обласної влади знайомлять викладачів СДУ з ідеєю СНУ (об’єднаного).

Ще через кілька днів викладачі трьох вузів (як це зазвичай буває, більшість із них – класичні рафіновані інтелігенти, навіть без посад) підтримали ініціативу. В той же день перші студенти СДУ і СДПУ дізналися, що будуть учитися у абсолютно новому вузі, причому невідомо, як він буде називатися і де розташовуватиметься.

Ще через кілька днів створився Рух спротиву... ні, навіть ще не рух, і не спротиву, а швидше ініціативна студентська група, яка виступала за прозорість і відкритість інформації з приводу об’єднання. Тоді ж створився сайт, який з часом став дуже грамотно зробленим самвидавчим рупором.

У структурі вузів задіяно 30 тисяч людей – кожен десятий сумчанин – тому проблема швидко стає загальноміською. Олії в огонь підливають новини – стає відомо, що новим ректором буде старий ректор СНАУ Олександр Царенко (також цей член Аграрної партії працює народним депутатом у фракції СДПУ(о), а "совокуплєніє" відбуватиметься на базі аграрного вузу. З весни 2004 року пан Царенко – голова обласного осередку "об’єднаних".

21 квітня Леонід Кучма видає указ "Про створення Сумського національного університету" – СНУ треба створити вже до кінця року. Серед студентів починаються заворушення, хоча їх ще вдається заспокоювати спільними нарядами працівників ректорату і людей у цивільному. Основна суть вимог – небажання бачити Царенка на посаді ректора і юридична самостійність трьох членів майбутнього СНУ.

Чому студенти проти створення СНУ на базі аграрного?

За словами представників Руху спротиву, Олександр Царенко перетворив сільськогосподарський вуз на засіб заробляння грошей. Студенти СНАУ змушені платити ледь не за все – від перескладання заліків до обов’язкових курсів іноземних мов – а також брати участь у трудових "відпрацюваннях".

Середня тривалість навчання: СНАУ – 52 650 хвилин на рік, СДУ – 118 400, СДПУ – 115 440. Крім цього, студентам-"аграрникам" доводиться сплачувати кілька тисяч за навчання, в "благодійні" фонди, за курси поглибленого вивчення іноземної, за обов’язкову магістратуру тощо.

Тобто СНАУ перетворюється з вузу у місце, де за гроші можна отримати диплом – ліцензію на здійснення професійної діяльності. Доходить до того, що в оголошеннях про найм у обласній пресі можна зустріти фразу "Не диплом аграрного".

У молоді, яка вивчила досвід СНАУ, навіть з’явився професійний термін – "піраміда Царенка". Йдеться про практику зниження цін комерційного навчання на 50 відсотків за умови, що плату буде внесено за 5 років наперед. І якщо перший комерційний набір може претендувати на частину коштів за 5 років, то з кожним наступним набором кількість грошей зменшуватиметься – вже четвертий збір коштів доводиться ділити на чотири набори студентів.

Далі – більше: постійне збільшення комерційних спеціальностей і комерційних студентів, скорочення тривалості семестрів і пар, збільшення кількості денних змін і тривалості канікул, ліквідація спеціалізованих аудиторій, введення чергових груп, які не навчаються, а "відробляють". Це все робиться для того, щоб на одному наборі могло навчатися якогомога більше студентів. Довго так тривати не може.

Ситуація вже класична: "Не проголосуєте ви, знайдемо інших"

Не могло так довго тривати і у справі "совокуплєнія". Студенти діяли напівпідпільно – хтось збирав підписи, хтось їздив у Київ пікетувати Верховну Раду і Кабмін. На депутатський запит Віктора Ющенка з Міносвіти прийшла відповідь – мовляв, розберемося, і в процесі створення СНУ врахуємо всі побажання.

Пообіцяли – зробили. В один із рокових днів української історії – 22 червня – на спільному засіданні співробітників трьох вузів і за представництва кількох десятків студентів СНАУ було оголошено про створення нового вузу. Ректором уряд призначив... Олександра Царенка.

Присутній на засіданні Сумський губернатор Володимир Щербань зробив зауваження викладачам найбільш "буйного" вузу – СДУ – що ті звернули на себе увагу політичних сил і пообіцяв: "Чим більше буде бузи, тим більше буде проблем".

Ще через півгодини Царенко запропонував присутнім проголосувати за Устав СНУ. Нерішучий протест співробітників СДУ наштовхнувся на Царенкову фразу "Не хочуть голосувати, приведемо тих, хто проголосує". І вони проголосували... Після чого отримали повідомлення про звільнення, а СНУ оголосив конкурс на заміщення вакантних посад.

Потім поповзли чутки, що ВСІМ студентам вводяться обов’язкові платні курси і 300-годинні відпрацювання (які можна замінити грошовим внеском), що будуть виселяти з гуртожитків і переглядати кількість тих, хто навчається за бюджетний кошт, що принижують викладацьку еліту класичного універу.

Потім почали вивозити майно СДУ. Потім представники нової адміністрації зібрали студентів і намагалися прямо з актового залу відправити їх на відпрацювання, на що молодь відповіла масовим виходом з залу і вигуками "Царенко – не наш ректор!". Вочевидь, саме тоді оформилося основне гасло протестуючих "Студенти – не бидло! СНУ – не вуз! Царенко – не ректор!"

По місту почали гуляти версії, що створення СНУ – це засіб заробітку і контролю за молоддю й інтелігенцією на президентських виборах. Висловлюється й інша думка – мовляв, СНУ(о) створюється для того, щоб за рахунок СДУ і СДПУ залатати величезні – до 20 мільйонів гривень – фінансові дірки СНАУ.

На третій день – 25 червня – будівельники демонтують герби й написи на фасаді СДУ, зривають усі таблички на бібліотеках і корпусах. Це стало останньою краплею.

І почалось.

Студентська революція на траві

Сьогодні у таборі мешкає близько двадцяти чоловік, а ще три тижні тому – наметове містечко з’явилося в Сумах 28 червня, в День конституції – їх було понад 700. Зараз всі сили Руху спротиву кинуто на підготовку походу до Київ, і в таборі залишаються тільки чергові.

Агітматеріали, акустичний динамік, стінгазета, хитромудра система перепусток (щодня змінюється колір, форма, написи), бутелі з водою, обов’язкове зібрання "пікейних жилетів" довкола табору. "Сталіна нам нада!" чергується з "А ви, юначе, як справжній українець мусите розмовляти винятково рідною мовою". Студенти намагаються відмежуватися від політики, але вона дістає їх і тут.

Довкола наметів є кілька випалених у траві плям – це сліди "газових атак" на табір.

"Вночі 23 липня кілька чоловік почали провокувати бійку в тому кінці табору, який виходить на Соборну. Більшість протестуючих зібралися там, а в цей час з іншого боку невідомі розлили якусь речовину", - каже "Українській правді" заступник коменданта табору Марина Шаповалова.

"Студентові Богдан Жаркову, який надихався парів цієї суміші, стало погано. Він втрапив у реанімацію, але на сьогодні вже почувається краще".

Як стверджує місцева преса, один із викладачів СДУ провів експертизу розлитої рідини – це виявився креозот із домішками цианіду ртуті. Після цього у сквері з’явився плакат з їжачками у протигазах і написом "Травіть – не здамося!" – він скромно висить поміж інших, не менш прикольних, інформаційних продуктів студентського активу.

Взагалі за місяць існування наметового містечка виникла самодостатня молодіжна субкультура зі своїм арго, жартами, шифрами, малюнками, музикою і навіть реповими речитативами на кшталт ось такого:

Выбор есть - объединить по уму!
Но Царь все хочет сделать по-быстрому!
Проверок в СНАУ боится неистово!
Миллионы долгов, корпуса заложены.
Но ничего – депутату все можно!
Можно лгать не краснея, закон нарушая,
Два года ректора с депутатом мешая.

Політичний фон

Це свято демократії відбувається в регіоні, який вважається одним із "найтоталітарніших" в Україні. Губернатора Сумщини, голову Ліберальної партії України називають представником "донецьких" на Слобожанщині, але насправді вся область є не "донецькою", а "щербанівською".

Ще кілька років тому Михайло Бродський заявив, що губернатор підпорядкував собі абсолютну більшість прибуткових підприємств області. Зі Щербанем пов’язували фірму "Суми-Агроресурс", яка володіла пакетами акцій 23 сільськогосподарських підприємств, і ТзОВ "Міжрегіональний центр фондових технологій", яке володіє кондфабрикою, м’ясокомбінатами, цукрозаводами, швейними фабриками та іншим добром — аж до ТЕЦ.

Вочевидь, з губернаторським прізвищем пов’язаний і банк з промовистою назвою "Володимирський", який розташований за будівлею ОДА. До речі, два тижні тому абітурієнти, які вступили в СДУ на бюджетні місця, були змушені робити благодійні внески в такий собі Сумський обласний благодійний фонд "Розвитку науки, освіти і духовності". Проплати здійснювалися саме через "Володимирський".

Наразі невідомо, наскільки дружніми є стосунки Щербаня з головним есдеком області Царенком. Місцеві експерти припускають, що не надто дружні, і вуз як бізнес проект Олександр Михайлович отримав тільки тому, що міністерська квота на керування галуззю належить СДПУ(о).

Опозиційні сили ("Наша Україна", КПУ, СПУ) робили заяви в підтримку студентів і звично намагалися їх використовувати, скажімо, надаючи табору агітпродукцію, де з одного боку була реклама партії, а з іншого – інфа про Рух спротиву. Однак студенти ЖОДНОГО РАЗУ не роздавали ці матеріали.

Співпрацюють з сумчанами і всеукраїнські громадянські рухи – союзна "нашоукраїнцям" "Чиста Україна" наділила студентів футболками, а активісти громадянської кампанії "ПОРА!" провели з десяток студентських акцій на підтримку сумчан у різних регіонах країни – від Чернігова до Одеси.

Що далі?

Влада вкотре довела, що ні про який "суспільний договір" не може й бути мови – якщо ти не інтегрований у політичні розклади, можеш не сподіватися на виконання своїх вимог. Ти – не в нашому мурашнику, ти взагалі ніхто.

Cтуденти, від яких уже четвертий місяць просто відмахуються, стомилися і вдаються до більш радикальних ненасильницьких методів. Вони йдуть у похід на Київ – він почнеться 1 серпня.

А між тим вимоги у студентів абсолютно не "політичні" і навіть не "політизовані" (в поняттях нинішніх можновладців це означає – не стосуються великої політики і передвиборчої кампанії). Вони просто хочуть зберегти самостійність і навчальні традиції своїх вузів, а також їм не до вподоби – з об’єктивних причин – нинішній ректор. Чи їхня вина, що цей ректор чомусь є водночас регіональним лідером провідної політичної сили, указ про його призначення оголосив провідний політик регіону, а підписав – провідний політик країни?

Про це кажуть і самі активісти Руху спротиву: "Ми не хочемо вчитися за все платити, ми хочемо вчитися лікувати, конструювати, перекладати..." "Політизацією" швидше за все займаються окремі особи, які дозволяють собі привселюдно кидати фрази "Можете вважати мене ідіотом, але я буду – ректором, а Янукович – президентом", але аж ніяк не студенти.

Однак з часом – а особливо з початком походу – студентські вимоги можуть стати неполітичною іскрою політичної пожежі. Занадто багато в країні таких-от ображених, "не з нашого мурашника". Ось тут би владі і задуматися, і зробити хоча б якісь рухи хоча б комусь назустріч.

До речі – переможний югославський "Отпор", яким так люблять лякати українських домогосподарок комуністи і підконтрольні есдекам ЗМІ, створився саме як неполітичний рух. Режим Мілошевича звільнив кількох "неблагонадійних" вузівських викладачів, а студентам це не сподобалося.

І почалось...


Коментар студента: "Під час походу ми остерігатимемося провокацій"

Олександра Веснич, прес-секретар Руху спротиву об’єднанню вузів у Сумах: У наметах зараз залишилися мінімальні зміни сумських студентів. Більшість тих, хто там живе – це студенти з інших міст. Сумчани готуються до походу, відпочивають і збирають речі. Вже розроблено графік, маршрут, визначено місця стоянок, надруковані листівки, які інформуватимуть про мету нашого походу.

Ми домовилися з радіо "Свобода", що вони щодня висвітлюватимуть перебіг нашого походу. Незважаючи на те, що в нас буде охорона, ми побоюємося провокацій, причому не скільки з боку людей у погонах, як з боку "невідомих осіб".

Рух спротиву офіційно заявляє – будь-які політичні гасла чи прапори під час нашого походу чи акцій просимо вважати провокаціями, оскільки ми не ведемо агітації за ЖОДНУ політичну силу.

Коментар співробітника вузу: "Розповідають, що ніяких документів при перевезенні майна не оформлялося"

Людмила Острівна, завiдувач лабораторiєю Iнтернет Сумського державного унiверситету: Історичний факультет СДПУ переїхав до сусіднього корпусу. Кажуть "Їм надали краще приміщення". А чи хотіли б ви, панове проректори та помічники, займати кабінет, де стіни викладені білою плиткою і приміщення схоже на кабінет лікаря? Бо ж переселили деканат до колишнього медпункту. І де ж виконання обіцянки – "ніякого погіршення умов праці"? А на місце історичного приїхав агрономічний факультет СНАУ.

Представники служб, що переїхали, розповідають, що ніяких документів при перевезенні майна не оформлялося. Що ж тоді робити жіночці-коменданту корпуса, яка несе матеріальну відповідальність? Мабуть, зразу казати своїм дітям, що тепер нехай звикають їсти по три рази – в понеділок, середу й п’ятницю. Бо тепер замість трьох організацій, де можна було знайти роботу, буде одна. А в ній не може бути три бухгалтерії, три відділи кадрів, три планово-фінансові відділи, три лабораторії Інтернет... Ті, хто відкрито виступив проти – також ризикують стати безробітними.

Скорочення буде. І написана заява на перехід до СНУ не гарантує, що людина залишиться на тих же умовах і з тією ж посадою. Наказів по викладачам ще ніхто не бачив, а по співробітникам – і поготів. На деякі посади оголошують конкурс. Особливо, якщо людина не написала заяву до СНУ. Та й з датами в них якісь нісенітниці трапляються. Схоже, що в новому навчальному закладі іде зворотній відлік часу. Люди відчувають небезпеку і шукають альтернативні варіанти вже зараз.

Щоб створювати щось нове, потрібно все добре спланувати, і перед впровадженням насамперед ознайомити з планом дій тих людей, що працюють і навчаються. Спочатку робиться модель, потім вона апробується і тільки потім впроваджується в реальне життя. Бо такі перетворення пов’язані з людським життям і треба це життя поважати!

Коментар чиновника: "Хіба це наука, коли заганяють студентів на пари і вони там 36 годин на тиждень записують?"

Ярослав Болюбаш, директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти й науки України:


Відбувається нормальний процес об’єднання навчальних закладів. В Україні нараховується 1009 вищих навчальних закладів різного рівня, з них – 330 університетів. У Європі – від сили 30. Така різниця означає, що розпорошується державне замовлення, викладачі – перевантажені, а кафедри – малочисельні.

З ініціативою об’єднання виступила Сумська обласна держадміністрація, а один із трьох ректорів – Царенко – виконує обов’язки ректора. Позавчора я зустрічався зі студентами. Питаю, що ж вас не влаштовує – зараз нікого не звільняють і навіть складено ТРИ штатних розписи. Звичайно, доведеться когось звільняти – навіщо стільки шоферів, секретарок...

Але студентам не подобаються якісь погані традиції аграрного. То я кажу їм – ви ж класичний університет, то впроваджуйте свої, класичні, традиції. Три вузи в обласному центрі – з вас же вся Європа сміятиметься! А вони одне – відмінити указ Президента про створення СНУ. Як можна відмінити указ Президента, якщо це закономірний процес?! Хіба це наука, коли заганяють студентів на пари і вони там 36 годин на тиждень записують?

З Царенком інше питання – це на виборах вирішує колектив. І навіть ОДА вже не може втрутитися в цей процес. Вибирайте, кого хочете – кого виберете, той і буде.


powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
Усі коментарі