Андрухович: влада здає суверенітет України за наказом із Москви
Ухвалення "мовного" закону – це відвертий удар по підвалинах української незалежності на догоду Росії, вважає письменник Юрій Андрухович.
Таку думку він висловив у коментарі "Українській правді. Життя".
На думку Андруховича, ухвалення закону про мови – "це один із найрішучіших кроків теперішнього окупаційного керівництва у виконанні того плану, що його вони так старанно втілюють, дорвавшися до абсолютної влади у 2010 році".
"Суть цього плану – розграбовуючи Україну у власних корисливих інтересах, поступово і в міру стрімко здавати її суверенітет, аж до цілковитого демонтажу незалежності", - вважає він.
Андрухович переконаний, що представники більшості ухвалили "мовний" законопроект за вказівкою з Росії.
"Вони йшли до нього, ще починаючи з часів президентської кампанії 2004 року. Багатьом із нас здавалося, що це вони лише граються зі своїм електоратом і реалізовувати свої мовні обіцянки ніколи не стануть. Це частково правда – вони з електоратом і справді граються. Але й накази з Москви змушені виконувати", - зазначає письменник.
За його словами, "державність української мови досі була одним із серцевинних атрибутів нашої незалежності".
"У тому, що саме українська мова і тільки вона мала винятковий юридичний статус, була дотримана історична справедливість і водночас – чітко окреслена перспектива поступового творення нової української ідентичності... Тепер цю поступовість брутально поламано", - зазначає він.
"Виявилося, що навіть такий, страшенно повільний і майже непомітний, розвиток "повзучої українізації" категорично не влаштовує Росію та її п’яту колону. Й от вони, як то кажуть, упіймали момент", - заявляє Андрухович.
На його думку, "якщо ми, українці, проковтнемо тепер і цей "мовний" закон так само приречено, як ковтаємо всі інші нагинання керівної кліки, то значить, що ми таки ніякої незалежності не заслуговуємо".
Андрухович бажає, щоб закон став "останньою дозою, яка переповнила б чашу терпіння", і каталізував протестні виступи проти чинної влади.
