7 країн ЄС - за відмову від одностайності в ухваленні ключових рішень зовнішньої політики
Міністри закордонних справ 7 країн Європейського Союзу закликали відійти від принципу одностайності в ухваленні рішень у спільній зовнішній та безпековій політиці ЄС та ширше використовувати голосування кваліфікованою більшістю.
Про це, як повідомляє "Європейська правда", йдеться у спільній позиції міністрів 7 держав ЄС, опублікованій виданням Politico.
Зі спільною позицією виступили голови дипломатії Німеччини, Бельгії, Люксембургу, Нідерландів, Румунії, Словенії та Іспанії.
Міністри заявили, що Євросоюзу потрібно посилити свою спроможність діяти у сфері зовнішньої політики та політики безпеки під час кризи, і, оскільки ЄС розширюється, успішна європейська інтеграція вимагає ефективного функціонування його інституцій.
"Переважна більшість рішень у зовнішній політиці ЄС вимагає одностайності – що в деяких випадках може уповільнити нашу здатність діяти. Саме всупереч, а не завдяки цим правилам, ми змогли узгодити 10 пакетів санкцій проти Росії у відповідь на її агресивну війну проти суверенної держави", – пояснили міністри.
У зв’язку з цим вони запропонували ширше використовувати так зване "конструктивне утримання" при ухваленні рішень. Цей принцип дозволяє прийняти рішення, коли одна з держав виступає проти, але не заперечує проти рішення, і, таким чином, не зупиняє інших 26 членів.
"Ми побачили, наскільки ефективним може бути "конструктивне утримання" в жовтні минулого року, коли Рада ЄС у закордонних справах голосувала за нову тренувальну місію ЄС для українських військових. Ми хочемо розвинути цю тенденцію і зобов'язуємося систематично переглядати свою позицію з метою переходу від голосування "проти" до "конструктивного утримання", – заявили міністри.
По-друге, міністри запропонували, щоб голосування кваліфікованою більшістю пройшло практичне випробування.
"Певні сфери зовнішньої політики ЄС вже дозволяють приймати рішення кваліфікованою більшістю на основі статті 31 (2) Договору про заснування Європейського Союзу. Якщо, наприклад, Рада одноголосно ухвалила рішення про створення цивільної місії ЄС, то операційні умови цієї місії можуть бути визначені шляхом голосування кваліфікованою більшістю.
Ми могли б аналогічно застосовувати голосування кваліфікованою більшістю при прийнятті рішень на основі спільних позицій ЄС на міжнародних форумах з прав людини", – пропонують семеро дипломатів.
Крім того, вони запропонували адаптувати спосіб прийняття рішень у сферах, які не потребують формального голосування, але, тим не менш, на практиці застосовують консенсус.
"Наприклад, коли високий представник робить публічну заяву від імені ЄС, її текст можна було б узгодити в імплементаційному рішенні Ради кваліфікованою більшістю, відповідно до статті 31 (2) Договору про Європейський Союз. Це прискорило б нашу комунікацію і зробило б наш європейський голос сильнішим", – йдеться у публікації.
Міністри висловили розуміння, що деякі партнери з ЄС можуть мати занепокоєння щодо використання голосування кваліфікованою більшістю у зовнішній політиці ЄС.
"Ми серйозно ставимося до цих занепокоєнь. Для нас пошук консенсусу є і залишатиметься в основі нашої європейської ДНК, оскільки бачення світу з різних сторін і відкритість до конструктивного компромісу є перевагою. Таким чином, ми зробимо все можливе, щоб врахувати занепокоєння всіх країн-членів ЄС, щоб забезпечити прийняття найкращих рішень для наших колективних інтересів", – заявили дипломати.
Нагадаємо, раніше у квітні група депутатів Європарламенту закликала Єврокомісію відреагувати на ситуацію з поведінкою Угорщини, яка регулярно виступає проти загальної лінії ЄС – на підставах, що це порушує одну із засадничих цінностей союзу.
У травні низка держав-членів ЄС започаткували інклюзивну Групу друзів для сприяння голосуванню кваліфікованою більшістю з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Євросоюзу.
Відомо, що Польща виступає проти відмови від принципу одностайності в ухваленні рішень. В той же час канцлер Німеччини Олаф Шольц закликає до масштабних реформ інституцій Європейського Союзу і наполягає на припиненні дії принципу одностайності, який діє під час ухвалення ключових рішень у ЄС.
