А що, може, і справді подаруємо Крим Росії? Тільки й усього – передати Кримську волость, забутий Богом край. Росія ж так жалібно пхикає. Ми воювали, каже, так подавай нам її сюди. А то ми без неї й дня не проживемо. Дійсно, нехай забирають собі на здоров’я, держава не збідніє.
Українці в чергове так далеко "просунулися вперед", що, зрештою, повернулися "назад", до України зразка середини 90-тих – держави без вектора розвитку та прозорих перспектив. Welcome to the real world? Або може, вже настав час змінити цю реальність?