Польові дослідження українського судочинства
Четвер, 9 червня 2005, 13:38
У розділі "Справедливість" програми діяльності нинішнього уряду передбачено чимало заходів для того, щоб Феміда не підглядувала крізь свою пов'язку. Тут є і збільшення фінансової допомоги судам, і давно обговорювана судова реформа, і надання безоплатної правової допомоги людям з низьким рівнем достатку, та інші досить прогресивні кроки.
Словом, все для того, щоб судочинство в Україні стало "новим". Але життя дещо відрізняється від сухої теорії. Щоправда, коли експерти звертають увагу на відсутність реформування судочинства, віце-прем'єр-міністр Микола Томенко зазначає, що судді ще за минулої влади натворили багато, тому треба спочатку розібратись з тягарем минулого.
Ну, наприклад, розглянути справу незаконних дозволів суддів на повернення ПДВ на суму кількох мільярдів гривень.
Але чи розуміє пан Томенко, що без зміни деяких основ судочинства не відбудеться і реальної реформи – такої, як вимагала помаранчева революція?
Так, стиль ведення судових засідань та багатолітню практику українського судочинства революція досі не зачепила. Ілюстрацією цьому може служити розгляд справи вже забутих вибухів на Троєщинському ринку.
Восени минулого, ще виборчого року троєщинські вибухи виглядали політичною спецоперацією. Нині резонансні заяви, сенсаційні версії ЗМІ та взаємні звинувачення минулої влади й опозиції у причетності до вибухів відійшли у минуле.
Вибухи потьмяніли як політичний та медійний хепенінг, але їх людський вимір залишився незмінним, а правовий – досі нез'ясованим. Сьогодні на лаві підсудних четверо хлопців, найстаршому з них - 22 роки. Хлопцям загрожує довічне ув'язнення.
Вибори від'їхали, а "теракт" залишився
Страшні вибухи на Троєщині стали однією з головних подій виборчої кампанії. Провідні канали щедро подавали коментарі експертів, кадри вилучених у підозрюваних агіток опозиційного кандидата, "націоналістичну літературу" поруч із помаранчевими листівками та ін.
Швидко і зручно правоохоронці знайшли та затримали чотирьох підозрюваних; вже зовсім "у передвибочому дусі" один із затриманих виявився співробітником опозиційного 5-го каналу. Інші теж не "гірші", але їм опозиційність (як-от фальшований партквиток УНП, "знайдений" в Олександра Пастуха) міліції довелося прививати.
За надмірну ретельність СБУ та МВС згодом довелося вибачилися перед УНП. На початку року Господарський суд Києва зобов'язав Міністерство внутрішніх справ спростувати розповсюджену МВС інформацію про причетність Української народної партії до вибухів на ринку "Троєщина".
Суд також прийняв рішення відшкодувати моральні збитки, завдані представниками МВС поширенням неправдивої інформації щодо причетності членів УНП до організації та здійснення вибухів на ринку "Троєщина". Великі політики на цьому задовольнилися і забули про вибухи і про затриманих хлопців.
Процес пішов
Досудове слідство у цій справі вже закінчилось, і за гратчатими дверима зали Печерського апеляційного суду – Олександр Пастух, Тарас Швиденко, Дмитро Савченко та Сергій Значко.
Їм інкримінують незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (стаття 263 Кримінального кодексу України) і вчинення терористичного акту (стаття 258 ККУ), внаслідок якого постраждали люди (загинула одна жінка, 14 осіб постраждало). Справу порушено "за фактом хуліганських дій на ринку "Троєщина", тобто підсудних на місці події не було затримано.
Як на хлопців "вийшли" правоохоронці, прокурор не знає. Але, як виявилось, піротехнікою, націоналізмом і тероризмом хлопці таки цікавились: серед книг бібліотеки Пастуха, наприклад, було чимало інструкцій майбутнім борцям за чистоту раси. Хоча цілком очевидно, що, як бакалавр політології він міг такими питаннями цікавитись – наприклад, в рамках власного диплому.
Суддя ж на клопотання підсудного Пастуха "вилучити всі книги з бібліотеки" (щоб показати, що у нього є не лише такі книги) відповіла: "І як Ви це собі уявляєте: от ми всі встанемо і підемо вилучати з Вашого дому всі книги?!"
Виходить, всі попередні матеріли справи працьовита суддя теж власноручно вилучала? Словом, реакція судді залишилась незрозумілою. Потім, щоправда, судді "порадились на місці" і вирішили: клопотання відхилити.
В перший день засідання суду щирий подив викликав і рівень підготовки адвоката підсудного Пастуха: він стверджував, що відеозапис допиту не відповідає протоколу. Але продемонструвати невідповідності не зміг, бо ... не бачив протоколу.
Не знав він і того, що саме долучено до матеріалів справи, а що – ні. А під час власне слухань справи відверто не міг стримати сонливість. Втім, про професіоналізм адвокатів згадаємо пізніше.
Саме засідання суду не нагадувало розгляд справи злочину, за який молодим хлопцям світить довічне ув'язнення (стаття 258 ч. 3 ККУ: "...караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі" ), а скоріше, пародію у стилі "радянський суд – найбільш гуманний суд у світі": ані підсудні, ані адвокати не уявляли, про що треба говорити, на що звертати увагу; троє підсудних (Пастух, Швиденко та Значко) періодично з чогось сміялись, чим викликали на свої голови гнів і суддів (постійно робили підсудним зауваження), і адвокатів (і виразом обличчя, і жестами вони просили тих, хто "за кліткою", сидіти тихо).
Зрештою, інтер'єр та відключені мікрофони зали суду створювали враження, що ми і справді перебуваємо у "країні рад". Адже кому, як не адвокатам знати, що Печерський суд може забезпечити мікрофони технічно, і за клопотанням засідання з цієї "непрацюючої" зали суду має бути перенесено. Але як сказали – так і робимо.
Органи попереднього залякування
Такими словами охарактеризував російський радіожурналіст Андрій Черкізов прокуратуру РФ. Очевидно, не відстають від них і слідчі української прокуратури при затриманні підозрюваних. Віктор Ющенко раніше відзначав, що найбільша кількість скарг і нарікань до Секретаріату президента надходить саме з приводу дій міліції, прокуратури та судів.
Зі слів захисника співробітника 5-го каналу Дмитра Савченка – Більдюкевича можемо відтворити перебіг викрадення його підзахисного слідчими в серпні 2004 року.
Загалом типова "європейська" історія.
Більдюкевич Олександр Анатолійович: "Затримання Дмитра відбулося під час обідньої перерви, коли він вийшов до магазину, щоб купити собі щось поїсти. Він стояв в магазині, вибираючи собі якісь продукти. Помітивши за спиною трьох невідомих осіб, Дмитро повернувся до них обличчям.
Тієї ж миті його збили ударом з ніг, накинули на голову мішок, надягли на руки наручники, волоком витягли з магазину і запакували в легковий автомобіль – запхнули туди, де зазвичай у людей, що сидять в авто знаходяться ноги – перед сидінням.
Мені важко уявити, як його туди упакували. Ці особи, що не називали себе, тулили йому до рук пістолет, питаючи "Знаєш, що це?". Дмитро відповів "Так". Тоді йому сказали, що зараз відвезуть його на Окружну дорогу і там пристрелять.
Протягом півтора-двох годин його "возили" по місту та б'ючи руків'ям пістолета по спині, "роз'яснювали", що він має зізнатися у причетності до таких-то вибухів.
Не знімаючи мішка з голови, Дмитра привезли, як згодом з'ясувалося, в Деснянський райвідділ Міліції. Не повідомляючи йому, де він і що з ним відбуватиметься надалі, його посадили на стілець і сказали: "Молись".
Дмитро молився хвилину за хвилиною, аж поки з нього не зняли мішок, тоді він нарешті зрозумів де знаходиться, що його затримано працівниками міліції, а не бандитами.
Після цих, на думку працівників міліції, законних дій, одразу почали проводити допити та збирати пояснення.
На думку Олексанра Більдюкевича, людина віком в 22 роки, яка вперше затримується міліцією, під таким тиском не могла не дати свідчення, затребувані працівниками міліції.
"Адвокат потрібен тільки неповнолітнім..."
Більдюкевич: "Відповідаючи на запитання, за що затримано Дмитра, слідчий сказав, що за хуліганство. Слідчий переконував Дмитра, що затримання не є серйозним. Мовляв, адвокат йому просто непотрібен, щойно з ним попрацюють – відпустять додому. За словами слідчого, адвокат потрібен хіба що неповнолітній дитині, а не "дорослому" Дмитру. Щойно він розповість те, що потрібне слідчим, його відпустять".
І ще: "Дмитро вказував на те, що адвокат, якого йому пропонував слідчий СБУ, сам за 3 місяці до того був слідчим СБУ того ж відділу. Це – загальновідомий адвокат Батурін. Якщо слідчий пропонує людині, які пред'явлено обвинувачення в особливо тяжкому злочині, в якості адвоката свого співробітника, про який захист можна взагалі казати?
Після цього з'являється інший адвокат – Диннік. Він теж нещодавно був слідчим слідчого управління МВС. Отакі от захисники. Які ж поради та консультації з питань правової та юридичної допомоги тому ж Пастуху можна говорити?
Ці "адвокати" прямо вказували на те, що якщо він не буде давати свідчення проти себе, інших затриманих та Савченка – вони отримають ... довічне ув'язнення" (виділення авт.).
Слова адвоката працівника "5 каналу" (до речі, генеральний директор ТРК НБМ (5-й канал) Іван Адамчук каже, що Савченко і досі є працівником каналу) перевірить лише суд.
Прокурор коментувати їх відмовляється: за його словами, це може зашкодити розгляду справи, а адвокати завжди тісно "співпрацюють" з пресою. Але з власних спостережень можемо сказати, що хлопці на вигляд – дуже втомлені і худі. Кажуть, кожного дня їх будять о п'ятій ранку.
Справа вибухів на ринку "Троєщина" була вдало піар-технологічно використана попередньою владою: українські націоналісти вдаються до терактів, не зважаючи навіть на своїх співвітчизників. Ющенко ще 30 серпня минулого року заявляв, що "безумовно це робота влади (мова йшла про колишню владу – авт.). Нам відомо, хто за цим стоїть. Про те, що серед організаторів є МВС, дізнаються всі".
Але вибори минули, і на слуханні справи присутні лише однокласники підсудних та родичі. Преси немає, Ющенко навряд чи й знає про суд. Яка країна, такий і теракт?
Позиції
Більдюкевич Олександр Анатолійович, захисник Савченка Дмитра Петровича у справі про вибухи на Троєщинському ринку: "З серпня 2004 року, з моменту затримання, ми вказували на повну непричетність Дмитра Савченка... На мою думку, його єдина провина полягає в тому , що на той час він був співробітником опозиційного 5-го каналу".
Адамчук Іван Дмитрович, генеральний директор ТРК НБМ (5-й канал), має інший погляд на недалеке минуле та роль "свого" каналу: "Я не думаю, що те, що на час затримання Дмитро Савченко був співробітником 5-го каналу, будь-яким чином впливало на розслідування цієї резонансної справи та висвітлення її перепетій у ЗМІ... 5-й канал НІКОЛИ не був опозиційним до влади, тому не можна говорити про переслідування Дмитра Савченка через його приналежність до команди 5-го каналу... "
Словом, все для того, щоб судочинство в Україні стало "новим". Але життя дещо відрізняється від сухої теорії. Щоправда, коли експерти звертають увагу на відсутність реформування судочинства, віце-прем'єр-міністр Микола Томенко зазначає, що судді ще за минулої влади натворили багато, тому треба спочатку розібратись з тягарем минулого.
Ну, наприклад, розглянути справу незаконних дозволів суддів на повернення ПДВ на суму кількох мільярдів гривень.
Але чи розуміє пан Томенко, що без зміни деяких основ судочинства не відбудеться і реальної реформи – такої, як вимагала помаранчева революція?
Так, стиль ведення судових засідань та багатолітню практику українського судочинства революція досі не зачепила. Ілюстрацією цьому може служити розгляд справи вже забутих вибухів на Троєщинському ринку.
Восени минулого, ще виборчого року троєщинські вибухи виглядали політичною спецоперацією. Нині резонансні заяви, сенсаційні версії ЗМІ та взаємні звинувачення минулої влади й опозиції у причетності до вибухів відійшли у минуле.
Вибухи потьмяніли як політичний та медійний хепенінг, але їх людський вимір залишився незмінним, а правовий – досі нез'ясованим. Сьогодні на лаві підсудних четверо хлопців, найстаршому з них - 22 роки. Хлопцям загрожує довічне ув'язнення.
Вибори від'їхали, а "теракт" залишився
Страшні вибухи на Троєщині стали однією з головних подій виборчої кампанії. Провідні канали щедро подавали коментарі експертів, кадри вилучених у підозрюваних агіток опозиційного кандидата, "націоналістичну літературу" поруч із помаранчевими листівками та ін.
Швидко і зручно правоохоронці знайшли та затримали чотирьох підозрюваних; вже зовсім "у передвибочому дусі" один із затриманих виявився співробітником опозиційного 5-го каналу. Інші теж не "гірші", але їм опозиційність (як-от фальшований партквиток УНП, "знайдений" в Олександра Пастуха) міліції довелося прививати.
За надмірну ретельність СБУ та МВС згодом довелося вибачилися перед УНП. На початку року Господарський суд Києва зобов'язав Міністерство внутрішніх справ спростувати розповсюджену МВС інформацію про причетність Української народної партії до вибухів на ринку "Троєщина".
Суд також прийняв рішення відшкодувати моральні збитки, завдані представниками МВС поширенням неправдивої інформації щодо причетності членів УНП до організації та здійснення вибухів на ринку "Троєщина". Великі політики на цьому задовольнилися і забули про вибухи і про затриманих хлопців.
Процес пішов
Досудове слідство у цій справі вже закінчилось, і за гратчатими дверима зали Печерського апеляційного суду – Олександр Пастух, Тарас Швиденко, Дмитро Савченко та Сергій Значко.
Їм інкримінують незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами (стаття 263 Кримінального кодексу України) і вчинення терористичного акту (стаття 258 ККУ), внаслідок якого постраждали люди (загинула одна жінка, 14 осіб постраждало). Справу порушено "за фактом хуліганських дій на ринку "Троєщина", тобто підсудних на місці події не було затримано.
Як на хлопців "вийшли" правоохоронці, прокурор не знає. Але, як виявилось, піротехнікою, націоналізмом і тероризмом хлопці таки цікавились: серед книг бібліотеки Пастуха, наприклад, було чимало інструкцій майбутнім борцям за чистоту раси. Хоча цілком очевидно, що, як бакалавр політології він міг такими питаннями цікавитись – наприклад, в рамках власного диплому.
Суддя ж на клопотання підсудного Пастуха "вилучити всі книги з бібліотеки" (щоб показати, що у нього є не лише такі книги) відповіла: "І як Ви це собі уявляєте: от ми всі встанемо і підемо вилучати з Вашого дому всі книги?!"
Виходить, всі попередні матеріли справи працьовита суддя теж власноручно вилучала? Словом, реакція судді залишилась незрозумілою. Потім, щоправда, судді "порадились на місці" і вирішили: клопотання відхилити.
В перший день засідання суду щирий подив викликав і рівень підготовки адвоката підсудного Пастуха: він стверджував, що відеозапис допиту не відповідає протоколу. Але продемонструвати невідповідності не зміг, бо ... не бачив протоколу.
Не знав він і того, що саме долучено до матеріалів справи, а що – ні. А під час власне слухань справи відверто не міг стримати сонливість. Втім, про професіоналізм адвокатів згадаємо пізніше.
Саме засідання суду не нагадувало розгляд справи злочину, за який молодим хлопцям світить довічне ув'язнення (стаття 258 ч. 3 ККУ: "...караються позбавленням волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічним позбавленням волі" ), а скоріше, пародію у стилі "радянський суд – найбільш гуманний суд у світі": ані підсудні, ані адвокати не уявляли, про що треба говорити, на що звертати увагу; троє підсудних (Пастух, Швиденко та Значко) періодично з чогось сміялись, чим викликали на свої голови гнів і суддів (постійно робили підсудним зауваження), і адвокатів (і виразом обличчя, і жестами вони просили тих, хто "за кліткою", сидіти тихо).
Зрештою, інтер'єр та відключені мікрофони зали суду створювали враження, що ми і справді перебуваємо у "країні рад". Адже кому, як не адвокатам знати, що Печерський суд може забезпечити мікрофони технічно, і за клопотанням засідання з цієї "непрацюючої" зали суду має бути перенесено. Але як сказали – так і робимо.
Органи попереднього залякування
Такими словами охарактеризував російський радіожурналіст Андрій Черкізов прокуратуру РФ. Очевидно, не відстають від них і слідчі української прокуратури при затриманні підозрюваних. Віктор Ющенко раніше відзначав, що найбільша кількість скарг і нарікань до Секретаріату президента надходить саме з приводу дій міліції, прокуратури та судів.
Зі слів захисника співробітника 5-го каналу Дмитра Савченка – Більдюкевича можемо відтворити перебіг викрадення його підзахисного слідчими в серпні 2004 року.
Загалом типова "європейська" історія.
Більдюкевич Олександр Анатолійович: "Затримання Дмитра відбулося під час обідньої перерви, коли він вийшов до магазину, щоб купити собі щось поїсти. Він стояв в магазині, вибираючи собі якісь продукти. Помітивши за спиною трьох невідомих осіб, Дмитро повернувся до них обличчям.
Тієї ж миті його збили ударом з ніг, накинули на голову мішок, надягли на руки наручники, волоком витягли з магазину і запакували в легковий автомобіль – запхнули туди, де зазвичай у людей, що сидять в авто знаходяться ноги – перед сидінням.
Мені важко уявити, як його туди упакували. Ці особи, що не називали себе, тулили йому до рук пістолет, питаючи "Знаєш, що це?". Дмитро відповів "Так". Тоді йому сказали, що зараз відвезуть його на Окружну дорогу і там пристрелять.
Протягом півтора-двох годин його "возили" по місту та б'ючи руків'ям пістолета по спині, "роз'яснювали", що він має зізнатися у причетності до таких-то вибухів.
Не знімаючи мішка з голови, Дмитра привезли, як згодом з'ясувалося, в Деснянський райвідділ Міліції. Не повідомляючи йому, де він і що з ним відбуватиметься надалі, його посадили на стілець і сказали: "Молись".
Дмитро молився хвилину за хвилиною, аж поки з нього не зняли мішок, тоді він нарешті зрозумів де знаходиться, що його затримано працівниками міліції, а не бандитами.
Після цих, на думку працівників міліції, законних дій, одразу почали проводити допити та збирати пояснення.
На думку Олексанра Більдюкевича, людина віком в 22 роки, яка вперше затримується міліцією, під таким тиском не могла не дати свідчення, затребувані працівниками міліції.
 Для цих чотирьох хлопців причетність до вибухів може закінчитися довічним ув'язненням. Звинувачення - тероризм |
Більдюкевич: "Відповідаючи на запитання, за що затримано Дмитра, слідчий сказав, що за хуліганство. Слідчий переконував Дмитра, що затримання не є серйозним. Мовляв, адвокат йому просто непотрібен, щойно з ним попрацюють – відпустять додому. За словами слідчого, адвокат потрібен хіба що неповнолітній дитині, а не "дорослому" Дмитру. Щойно він розповість те, що потрібне слідчим, його відпустять".
І ще: "Дмитро вказував на те, що адвокат, якого йому пропонував слідчий СБУ, сам за 3 місяці до того був слідчим СБУ того ж відділу. Це – загальновідомий адвокат Батурін. Якщо слідчий пропонує людині, які пред'явлено обвинувачення в особливо тяжкому злочині, в якості адвоката свого співробітника, про який захист можна взагалі казати?
 Ми завжди разом з вами, - кажуть написи на білих футболках юнаків та дівчат, що приходять на судові слухання підтримати підсудних. Ці хлопці та дівчата зібрали 5 500 підписів на підтримку Дмитра Савченка |
Ці "адвокати" прямо вказували на те, що якщо він не буде давати свідчення проти себе, інших затриманих та Савченка – вони отримають ... довічне ув'язнення" (виділення авт.).
Слова адвоката працівника "5 каналу" (до речі, генеральний директор ТРК НБМ (5-й канал) Іван Адамчук каже, що Савченко і досі є працівником каналу) перевірить лише суд.
Прокурор коментувати їх відмовляється: за його словами, це може зашкодити розгляду справи, а адвокати завжди тісно "співпрацюють" з пресою. Але з власних спостережень можемо сказати, що хлопці на вигляд – дуже втомлені і худі. Кажуть, кожного дня їх будять о п'ятій ранку.
Справа вибухів на ринку "Троєщина" була вдало піар-технологічно використана попередньою владою: українські націоналісти вдаються до терактів, не зважаючи навіть на своїх співвітчизників. Ющенко ще 30 серпня минулого року заявляв, що "безумовно це робота влади (мова йшла про колишню владу – авт.). Нам відомо, хто за цим стоїть. Про те, що серед організаторів є МВС, дізнаються всі".
Але вибори минули, і на слуханні справи присутні лише однокласники підсудних та родичі. Преси немає, Ющенко навряд чи й знає про суд. Яка країна, такий і теракт?
Позиції
Більдюкевич Олександр Анатолійович, захисник Савченка Дмитра Петровича у справі про вибухи на Троєщинському ринку: "З серпня 2004 року, з моменту затримання, ми вказували на повну непричетність Дмитра Савченка... На мою думку, його єдина провина полягає в тому , що на той час він був співробітником опозиційного 5-го каналу".
Адамчук Іван Дмитрович, генеральний директор ТРК НБМ (5-й канал), має інший погляд на недалеке минуле та роль "свого" каналу: "Я не думаю, що те, що на час затримання Дмитро Савченко був співробітником 5-го каналу, будь-яким чином впливало на розслідування цієї резонансної справи та висвітлення її перепетій у ЗМІ... 5-й канал НІКОЛИ не був опозиційним до влади, тому не можна говорити про переслідування Дмитра Савченка через його приналежність до команди 5-го каналу... "
