На нас чекає війна компроматів, арешти, імпічмент або "гарна й ефективна розв'язка" - думка журналістів

У ситуації кризи стандартна поведінка журналістів - описати подію, спробувати її проаналізувати, зібрати коментарі експертів. Ми вирішили піти менш звичним шляхом й опитати тих, хто найчастіше знає більше, ніж ті ж експерти - це журналісти. Ми поставили нашим колегам питання про те, що очікує нас найближчим часом у світлі останніх подій.

Попереду - найжорстокіша президентсько-парламентська криза, пов'язана з наміром Ющенка скасувати політреформу.

Будуть запеклі бої між командою Ющенка й командою Тимошенко - це буде боротьба за мир, від якої не залишиться каменю на камені. І є висока ймовірність, що в результаті цієї боротьби обидві команди вб'ють рейтинг одна одної.

Може бути апатія активної авангардної частини суспільства, поєднана з неможливістю реальної боротьби з корупцією. Я думаю, що буде серйозна політична дезорієнтація в суспільстві, проблеми з бюджетом, вступом до СОТ, посилення домінування ролі Росії на цій території.

І, мабуть, найважливіше - наслідком сьогоднішніх подій може стати дискредитація результатів демократичної революції на пострадянському просторі як негативного приклада.

Це все відбудеться в тому випадку, якщо почнеться серйозна війна компроматів, а уникнути її буде дуже складно.

Залежно від того, який компромат буде, і наскільки далеко вони підуть в обвинуваченнях один з одним, я не виключаю або арештів, або початку процедури імпічменту (процедура якого, як відомо, у нас не виписана й не може бути доведена до кінця).

Президент прекрасно зіграв роль батюшки-царя, який карає бояр. Оплески. Завіса. На афіші - обіцянки чергової прем'єри. Що нам покажуть, дуже важко сказати. Навряд чи щось пристойне.

Ющенко по суті їм сказаного (з помітним запізненням, до речі) продемонстрував, що він так нічого й не зрозумів. Він не відмежувався від персоніфікованої корупції. Як раніше не відмежувався від персоніфікованого зрощення бізнесу й влади. Всі - "друзі" і всі - "команда".

Ні правди, ні жорсткої вимоги, у тому числі і до себе, ні аналізу постмайданного дрейфу в "спогади про майбутнє".

Тому питання адекватності - як і раніше головне питання. Адекватності Ющенка своїй посаді. Адекватності народу своїй ролі. Адекватності опозиції своєму призначенню. Адекватності Тимошенко запропонованим обставинам.

В.о. прем'єра Єхануров вважає, що дарма люди бояться слова "криза" - за кризою "іде катарсис і видужання". Так, звичайно. Коли знають, що і як лікувати. В іншому випадку - іде агонія й смертельний результат.

У мене оптимістичний прогноз - я із цього трагедії не роблю. Країна живе, це просто життя, адже якщо ви посваритеся з коханою, ви розійдетеся - те ж саме й тут.

Ющенко вчинив абсолютно правильно. Він починає з нового аркуша, хоча, звичайно, у новому уряді будуть працювати все ті ж знайомі особи, багато хто залишиться на своїх місцях.

На мій погляд, проблема в Тимошенко. Ця людина може зробити піар у будь-якій ситуації. Легше за все було зняти двох і так розв'язати конфлікт, оскільки це був клінч. Якби Ющенко зняв тільки Тимошенко, вона одержала б сильні козирі. А відставка одного Порошенка була б невиправданою.

Це - нормальна еволюція й нормальна демократія. Політики не грають у підкилимні ігри, політики обмінюються інформацією, дискутують, а виграють ті, хто навчиться жити в таких умовах.

Було б великою помилкою для Тимошенко починати свою кампанію - вона може виграти у короткостроковій перспективі, а в довгостроковій може сильно втратити. Оскільки, якщо залишиться свобода слова в ЗМІ, то вже незабаром стане зрозуміло, чому діяльність уряду не може викликати захоплення в середнього бізнесу, а може викликати захоплення тільки в люмпена.

Що стосується Порошенка, можливо, на його місці, я б зайнявся не публічною політикою, а бізнесом... Оскільки, якщо він буде продовжувати займатися публічною політикою, то залишиться мішенню для тих, хто захоче вдарити по Ющенку.

Хоча б тому, що речі, які були оприлюднені на прес-конференціях, вимагають з'ясування. А поки це може бути використане проти нього.

Я думаю, Ющенку потрібний прем'єр, який не буде ходити з косою й у дорогих убраннях, а просто працювати. Ситуація показала, що в країні є один лідер і всі інші йому підкоряються.

Я вважаю, що сьогодні ми прожили видатний день, під час якого я дозволив собі загалом критичне ставлення до президента Ющенка глибоко приховати і сказати, що я гордий, що у нас є такий президент.

Дуже адекватна реакція на досить брутальну форму тиску на нього. Що буде далі? На мою думку, буде технічний уряд, реальним керівником якого буде сам Ющенко. В Україні з'явилася та потужна опозиція, про відсутність якої казали всі вісім місяців. Безумовно, краще мати Тимошенко в опозиції, ніж в уряді, звідки вона могла подати у відставку за кілька тижнів до виборів. По суті, революція починає новий відлік, все починається спочатку.

На питання, хто буде прем’єр-міністром, Кіпіані припустив, що це буде технічна кандидатура. "Я думаю, що буде людина без президентських амбіцій. Тут треба ставити або Юрія Луценка, який замінив би Тимошенко як популярну постать, або технічну особу".

Що зміниться? Зміниться формат уряду - він стане незаполітизованим, прагматичним, технічним, сірим, скажімо так - рівний сірий фон без усяких опуклостей. Зміняться люди - не всі, звичайно, а частина. Зміниться його структура - будуть більш чітко виписані повноваження прем'єрів.

По-перше, уряд буде, швидше за все, у статусі в.о. - за найпесимістичнішим варіантом - до обрання нового складу парламенту.

Коаліцію на підтримку уряду, швидше за все, створити не вдасться при нинішньому розкладі парламенту.

Звичайно ж, поміняється структура опозиції - швидше за все, її поповнить така яскрава особистість як Юлія Володимирівна. Мова не йде про об'єднання з есдеками, а про нову якість опозиції. За прогнозом, її опозиційність буде плавно наростати. За песимістичним прогнозом - вона перейде в опозицію відразу.

Швидше за все, пройдуть і зміни в регіонах. Хочу особливо відзначити, що масові кадрові перепризначення зараз провести складно - занадто мала лава запасних. Думаю, у нас незабаром поміняються глава НБУ й генпрокурор.

Буде сформований новий уряд, який на 60-70% збігатиметься з чинним. Він буде вирішувати гарячі питання - переговори з Росією щодо енергоносіїв.

Можуть бути зміни в реприватизації, оскільки в Єханурова інший погляд на ці речі. Я думаю, високі шанси вирішити це питання через доплату нинішніх власників.

Я особисто не відчуваю ніякого песимізму. Є багато проблем, які треба буде розв'язати Єханурову - підготовка до зими, треба з'ясувати, що там з паливом і вугіллям...

Чим новий уряд точно не буде займатися - так це політикою. Це технічний уряд, перехідний... При цьому затвердження Єханурова в парламенті я оцінюю в 99%.

І взагалі я думаю, що таку посаду як гуманітарний віце-прем'єр треба скасувати й займатися соціальними проблемами.

В цьому є швидше більше позитивного, щоб один одному не дзьобати голови, ніж негативного. Я б не назвав ситуацію ніякими іншими словами як природня. Це абсолютно природня ситуація, я б сказав навіть, єдино справедлива.

Є уряд, є виконуючий обов’язки, думаю, що він буде затверджений. Чому його не затверджувати? Він собі набере колег, хтось стане секретарем Ради нацбезпеки, і країна буде жити далі. І, я думаю, виживе врешті-решт.

Я не думаю, що якісь карколомні обставини відбуваються. Всі вони копали собі ями, і треба сказати, що вони досить таки грамотно викопали ями і самі туди попадали. Ну і тепер там лежать. Щодо їх політичних перспектив, то я їх не дуже бачу. Вони досить серйозно себе дискредитували своєю ворожнечею.

Що буде далі? Прогноз оптимістичний.

Красива й ефективна розв'язка. Навіть якщо її учасники і вважають її несправедливою. Для Ющенка і для країни збільшуються шанси на достойні стратегічні рішення. Бо в останні тижні ця гонка озброєнь між Петром Олексійовичем і Юлією Володимирівною просто закривала всім очі.

Тепер Ющенко має подвійне моральне зобов'язання рухати вперед сильні, сміливі, прогресивні речі, які об'єднуватимуть країну і її еліту.