Шанс на очищення

Дострокові вибори дають непоганий шанс опозиціонерам не лише повернути владу, але й підчистити свої лави. Незаперечна істина "кадри вирішують усе" вкотре довела свою незаперечність. Справа дуже і дуже значна, якщо врахувати, що тільки зараз опозиція отримала можливість взнати ціну своїх "прихильників", "колег" і призначень – у прокуратурі, МВС, судах та парламенті.

Значна частина потенційних зрадників у парламенті уже відійшла в бік коаліції. Дехто не встиг, але встиг дати недвозначні натяки.

Але на цьому вигоди від дострокових виборів не вичерпуються. Додаткові потенційні вигоди підкидають самі коаліціянти.

Як заявила член парламентської фракції Партії регіонів Ганна Герман, партії, які входять у коаліцію, не тільки не мають наміру брати участь у виборах, без відповідного рішення Конституційного Суду, але й готові не допустити їх проведення в регіонах півдня і сходу.

У результаті, за словами Герман, "вибори пройдуть тільки в західній Україні", і тому президент у таких умовах буде змушений піти на компроміс із прем'єр-міністром Віктором Януковичем.

Отже, регіонали готові позбавити виборців цілих регіонів держави їхнього законного права – обрати собі владу.

Між тим, голова розпущеної Верховної Ради Мороз заявляє, що його партія не братиме участі в дострокових виборах до парламенту.

Мороз заявив, що в нинішній виборчій компанії робиться все, щоб у ній участь взяли лише дві політичні сили – "Наша Україна" і БЮТ. І лише ті партії, які завчасно готувалися до указу президента, встигли подати свої пропозиції по членах окружних виборчих комісій до ЦВК.

На додачу, сам Віктор Янукович висловився за те, щоб перед проведенням виборчої кампанії спочатку було змінено закон про вибори депутатів, оскільки він "порушує права людини".

"Треба, щоб його розглянув парламент, були внесені зміни, приведено ЦВК у відповідність, і після цього іти на дострокові вибори".

Що ж стосується використання коштів на вибори з резервного фонду, то Янукович заявив, що для цього необхідно згода Верховної Ради, яка розпущена указом президента.

Усі ці відмовки ставлять одразу кілька питань.

Перше з них – навіщо Олександр Мороз усіляко лобіював таку Конституцію, яку не можливо виконати? Адже в Конституції чітко зазначений термін виборчої кампанії на дострокових виборах – 60 днів.

По-друге, якщо чинний виборчий закон порушує права людини, то чи не означає це, що й розпущена Верховна Рада обрана неправильно?

Що стосується зауважень прем‘єра Януковича про недосконалість закону про вибори, то він спрямований на торпедування позачергових виборів, навіть за умов підтвердження Конституційним Судом легітимності указу про розпуск парламенту.

Як може розпущений парламент виправити закон? Логіка Януковича стверджує: треба парламент не розпускати.

Необхідно чітко розуміти – для того, щоб вибори відбулися, досить явки 25% виборців. Ті регіони, де Партія регіонів, КПУ і СПУ реально здатні організувати бойкот, становлять абсолютну меншість. На решті території 70-80% громадян голосуватиме ще раз.

Тож, якщо Партія регіонів, СПУ і КПУ не будуть брати участь у виборах, вибори відбудуться і це буде великий подарунок для української демократії.

По-перше, політична еліта України нарешті зможе радикально оновитися. Люди, відповідальні за те, що Україна, має вп‘ятеро менший середній дохід на душу населення, ніж, приміром, Польща, зможуть бути усунені.

Микола Азаров, який сам зізнався, що був причетний до написання 14 бюджетів незалежної України, припинить це своє хобі. Деякі політики без депутатської недоторканості зможуть більш результативно відповісти за свою діяльність.

По-друге, бізнес і влада отримають реальний шанс стати значно більш далекими один від одного, ніж досі.

Тому, не слід ані Януковича, ані Мороза вмовляти йти на вибори.

Треба розуміти, що в тому випадку, якщо Янукович таки піде на вибори, Партія регіонів візьме чимало голосів – особливо з розрахунку на нинішню позицію ображеного. Пару сотень депутатів від Партії регіонів зможуть законсервувати нинішній стан в державі.

Водночас, у процесі очищення та самоочищення мають зіграти свою роль і президент, і лідери опозиції. Варто зрозуміти елементарну істину, що кулю з будь-чого не зліпиш. Збираючи в два мегаблоки опозиційні сили, слід пам‘ятати, скільки коштували країні кадрові помилки.

Олександр Палій, експерт Інституту зовнішньої політики, кандидат політичних наук, для УП