Черновецький і Пустота
Наближення виборів, до яких залишається два місяці, змушує регіональну еліту – мерів, голів місцевих державних адміністрацій, директорів, бізнесменів – визначатися у своїх політичних симпатіях і активно думати на тим, як забезпечити собі умови для комфортного існування після обрання нової Ради.
Прагнучи кращого, сильні світу цього намагаються не помилитися з вибором. При цьому вони виходять з того, що дозволяють їм власні мораль, виховання і життєве кредо. Приклад вагань столичного мера, який був депутатом від "Нашої України", а нині дедалі виразніше хилиться у бік "Партії регіонів", дуже промовистий.
Масштаб ставок, які постали на кону напередодні парламентських виборів, змушує Черновецького правильно розставити акценти у відносинах із старшими товаришами. Порвавши з "Нашою Україною", за парламентським списком якої Черновецький пройшов до парламенту минулого року, градоначальник здійснив тривалий і успішний дрейф у сторону регіоналів.
Сьогодні вже цілком зрозуміло, що ситуативна більшість в Київраді та привид майбутніх виборів дивом утримують Черновецького на посаді. Всупереч законам фізики, Черновецькому вдається уникати лобової критики з боку ворогуючих таборів – президентського і прем’єрського, – щоразу проскакуючи між краплинками.
Та, скидається на те, що вже через тиждень-другий Черновецькому доведеться скинути маску дволикого Януса і стати затятим прихильником однієї конкретної політичної сили.
Утім, роботою Леоніда Михайловича не задоволений ніхто: ані виборці, ані уряд, ані президент. За його діяльністю із непідробною цікавістю слідкують і на Банковій, і на Грушевського, чекаючи чергової підстави для порції обґрунтованої критики.
Схоже, що сам мер навіть не намагається вдавати ефективну роботу і втілювати популістські гасла. Створивши фактично власну корпорацію в масштабах столиці з представників власної родини та вірних зброєносців з "Правексбанку", він цікавиться процесом, а не результатом. Кияни це відчувають: за даними останніх соціологічних опитувань, дії київського мера підтримує не більше 13%.
Цікаво, що на своїй посаді Черновецький продовжує точкову підтримку найбіднішого прошарку населення. Майже кожного тижня підписується головою КМДА розпорядження про виділення соціальної допомоги чи-то одиноким матерям, чи-то інвалідам, чи-то багатодітним сім’ям. При цьому основна маса киян жодною мірою не відчуває на собі позитивів від роботи мерії.
Натомість акціонери київської більшості та старші партнери київського мера з уряду хочуть бути впевненими, що столиця, а головне – її адміністративний, фінансовий і людський ресурс, знаходиться під контролем.
Напевно з огляду на це Мінфін 1 серпня вустами першого заступника міністра Вадима Копилова звинуватив мера у неадекватному використанні бюджетних коштів. Йдеться про те, що Київська міськдержадміністрація не узгодила з Мінфіном кошторисів витрат на заходи і об`єкти, що фінансуються за кошти держбюджету.
Такий "камінь" у сторону Черновецького є дуже символічним. Це можна вважати сигналом від самого Азарова, який вказує Черновецькому на необхідність більш тісної співпраці з Регіонами у виборчій кампанії. Причому така співпраця має носити систематичний характер, і не дай Боже, щоб Льоню запідозрили у грі "і вашим, і нашим".
Про те, що сигнал відразу був сприйнятий адекватно, свідчить постанова Шевченківського райсуду столиці від 2 серпня, якою було скасовано рішення Дніпровської районної ради міста Києва від 20 квітня 2006 року про обрання Олександра Сотникова, представника "Нашої України", головою Дніпровської райради.
Подейкують, що схожі рішення готуються для однопартійців Сотникова – Івана Сидорова (голова райради і РДА Солом’янського району) та Володимира Мазепи (голова райради і РДА Святошинського району).
Відомі і прізвища достойників, які мають замінити "нашоукраїнців" на посадах керівників районів. Ними мають стати представники Партії регіонів Горбаль (брат банкіра і керівника київської міської організації ПР Василя Горбаля) у Дніпровському районі та Баранов-Мохорт, керівник фракції ПР у Солом'янській райраді.
Мусимо зауважити, що такий сигнал дається мерові через тиждень після виділення 240 га землі у Конча-Заспі. Так, 26 липня, після тривалих маневрів, великий шматок заповідного лісу став власністю ТОВ "Лісове містечко", чиї інтереси відстоювали син екс-координатора парламентської більшості Раїси Богатирьової Олександр, начальник управління культури КМДА Світлана Зоріна та керівник фракції "Регіони України" у Київраді Олексій Омельяненко.
Ходять чутки, що команда Черновецького готова на період виборів посприяти "регіоналам" комунальними ЗМІ для ведення власної агітації. Не виключено, що залучення до роботи на ТРК "Київ" Дмитра Джангірова є тим самим маячком.
Та незважаючи на те, що мер вже тривалий час дослухається до Партії регіонів, точніше її лідерів, утім намагається не надто це афішувати. Столичний мер намагається всіма можливими методами і мізками дорогих юристів уберегти себе від зовнішнього втручання.
Показово, що 31 липня на приміщенні КМДА була змінена вивіска: напис з "Київська міська державна адміністрація" перетворився на "Виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)". А ще раніше рішенням Київради від 24 травня 2007 року "Про діяльність виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)" було затверджено структуру та склад виконавчого органу Київради.
Черновецький намагається нещадно експлуатувати тему місцевого самоврядування. Звідси і "мер всіх киян", й перейменування КМДА, і обмеження компетенції районних рад у питаннях витрачання трансфертних коштів.
Тож київський міський голова найбільше переймається питанням створення удільного столичного князівства із сумнівним юридичним "дахом". Та попри тантричні навіювання мерських "лойєрів" про бездоганність рішень Київради та стабільність мерського положення, наразі гарантом Конституції продовжує бути президент, перед яким, відповідно до закону про місцеві державні адміністрації, відповідальний голова КМДА.
Черновецький дуже ризикує переграти свою партію і залишитися ні з чим. Він нині схожий на героя пєлєвінського роману "Чапаєв і пустота". Сам себе загнав у ситуацію цуг-цванга: відкрито підігравши Регіонам, він прирікає себе на президентський указ про звільнення з посади голови КМДА. А у разі виступу на стороні президента, він позбавляє себе більшості і фактично власноруч готує собі відкликання з посади Київрадою.
Микола Кравченко, для УП
