День дурня
Цього разу День сміху чи День дурня (і те, й інше актуально) не дочекався визначеної календарем дати і прийшов в Україну напередодні 1 квітня. Принаймні у велику політику. Роль дурня вкотре відвели українському суспільству, а відтак сміх вийшов не надто веселим.
Але як, скажіть, було нації не потішитися подарункові від свого президента – змінам до Конституції, чи, радше, її новій редакції?
Тим більше, що це був повноцінний сюрприз: проект конституційних змін несподівано для всіх з'явився на світ із-під президентської поли. Відразу видно: недарма у цей скрутний час їдять на Банковій бюджетний хліб.
Ночами, мабуть, не спали сантех… працівники секретаріату президента – писали для народу нову Конституцію. А щоб сюрприз вдався, зберігали таємницю.
Чи, може, з притаманної цій установі делікатності не захотіли нікого турбувати – ані народних депутатів, ані широке коло фахівців з конституційного права, ані журналістів, ані, тим більше, громадськість... А навіщо, коли й самі так гарно написали?
От, наприклад, про новий парламент – Національні Збори, де, як в Америці, була б не лише нижня палата, але й свій Сенат! А колишні Президенти були б у ньому довічно працевлаштованими і недоторканними сенаторами!
Напевно, Вікторові Андрійовичу так це сподобалося, що він зовсім забув, про що говорив раніше, а саме такого ж квітневого дня 2003 року, коли ще був не Президентом, а лідером опозиційного блоку. Тоді йому дуже не подобалася проведена через референдум ідея його попередника Леоніда Кучми щодо спорудження в парламенті "другого поверху".
"Пропозиції Кучми щодо створення двопалатного парламенту і спроба внести зміни до Конституції через референдум можуть відкинути Україну в демократичному розвитку", –заявляв Віктор Ющенко.
Таки велике діло в нашому житті місце сидіння!
А ще – фаза цього самого сидіння: злі язики кажуть, що "пізній" Ющенко надто вже починає нагадувати "пізнього" Кучму. Ось і зміни до Основного закону з тим же двопалатним парламентом і тим же скороченням депутатського корпусу до трьохсот душ…
І, що характерно, з Банкової знову подув вітер конституційного референдуму – просто як старого доброго 2000-го року!
Зрозуміло, що Верховна Рада, ошелешена президентським сюрпризом, не прийме такого дорогого дарунка. Але саме цього й чекають у канцелярії президента! Адже, як відомо, "справа майстра боїться", а той самий приснопам'ятний Кучмин референдум "робив" не хто інший, як нинішній глава президентського секретаріату Віктор Іванович Балога! І не як-небудь, а пліч-о-пліч зі своєю нинішньою заступницею Мариною Ставнійчук.
Може, хтось уже й призабув, як, знову ж таки, у квітні (не першого, щоправда, а 16-го числа) 2000 року насмішив Віктор Іванович чесну публіку.
Тоді він був головою обласної державної адміністрації в рідному Закарпатті. І так перейнявся ідеєю двопалатного парламенту, що надихнув, перефразовуючи класика, "і живих, і мертвих, і ненароджених земляків своїх" масово прийти на голосування. Аж 102 відсотки прийшли!
Довелося потім пані Ставнійчук, тодішній заступниці голови Центрвиборчкому, шукати потрібні слова для "розрулювання" конфузу...
"Веселі" відсотки переписали – знизили до 97,9. Але першість у загальнонаціональному параді "одобрямсів" усе одно залишилася за Віктором Балогою. Навіть один із символів епохи Кучми – сумський губернатор Володимир Щербань – посів у цьому "рейтингу" лише друге місце, "організувавши" у своєму регіоні 91,9% явки.
Країна мусить знати своїх героїв, у тому числі й тих, кому завдячує двопалатно-референдумним дежа вю...
А перед ними, тим часом, стоїть нове технічне завдання: розігнати Верховну Раду, щоб не заважала займатися тим самим референдумом. Бо ж створення двопалатного парламенту – справа архиважлива!
А ну ж Віктор Андрійович (варіант – Іванович) надумає, що не можна кидати країну на поталу нелегкій годині! Де ж тоді обиратися Президентом, як не в парламенті? Ну не йти ж на загальнонародні вибори з рейтингом у пару відсотків! Ось тут Сенат і стане у пригоді – готова платформа і для нових конституційних змін, і для самих виборів…
Смієтеся?
Смійтеся. День дурня ж бо в країні…
 |
Автор: Остап Семерак, народний депутат України (фракція БЮТ), голова Виконкому партії "Реформи і порядок"
