"Корона" для Путіна, Бог у законі, опоненти за ґратами. 15 фактів про російський "референдум" за конституцію

Середа, 1 липня 2020, 20:20
Колаж: Андрій Калістратенко

"У 2008 році я піду в опозицію і буду лаяти владу". За 13 років після того, як Володимир Путін заявить це своїм співгромадянам, на його обіцянку вже ніхто не сподіватиметься.

Використавши всі лазівки в законі для незмінності влади, російський президент взявся змінювати конституцію. Свої прості і зрозумілі плани правити далі він сором’язливо прикрив високим пафосом про вітчизну, Бога і захист дітей.

Головного – "обнулення" термінів Путіна – спочатку ніби й не було серед запропонованих правок до конституції. Воно з’явилось на ходу: депутатка, колись поважна перша в світі космонавтка, Валентина Терешкова "ненароком" захотіла дозволити президенту обиратись знову.

"Обнулення", яке перетворилось на новий мем режиму Путіна, разом із іншою мішурою передбачувано не зустріло опору в усіх потрібних інстанціях. Остання з них – "всенародне голосування", офіційно – плебісцит, який завершився 1 липня.

Підрахунки результатів ще тривають. Однак у російських реаліях про інтригу не йдеться, тож до "нового Путіна" залишаються формальності та лічені дні.

"Українська правда" розповідає 15 ключових фактів про зміни до російської конституції та голосування за них.

 

Близько 65% явки, майже 78% "за" і понад 21% "проти"

Це офіційні попередні результати станом на 20:00. Довіряти їм, як і завжди в Росії, неможливо. Але саме ними тамтешні можновладці тепер "прикриватимуть" увічнення режиму Путіна. 

За російським законом поправки можна було внести і без всенародного голосування, але підтримка населення (або її ілюзія) – це завжди легалізація планів влади. Щоб потім апелювати, мовляв, ви ж самі цього хотіли, в чому проблема?

Офіційно явка не впливає на результат: неважливо, скільки людей прийде на дільниці, головне, щоб більшість з них поставили хрестик у потрібному місці. Цим голосування за "конституцію Путіна" відрізняється, наприклад, від "конституції Єльцина". 

У 1993 році основний закон у Росії ухвалювали повністю наново, а не вносили зміни. Тоді, щоб голосування вважалось таким, що відбулось, участь в ньому мали взяти не менше половини від загальної кількості виборців у країні.

Зараз же, про те, що свій голос віддали більше половини жителів, у Центрвиборчкомі Росії поспішили заявити ще до закінчення голосування, зранку 1 липня. Саме таких цифр, у понад 55%, за даними джерел російського видання "Медуза", й очікували в Кремлі. При цьому у владі хотіли, щоб результатів "за" було щонайменше 60%.

Питання явки стало яблуком розбрату для російської опозиції. Частина, як то Олексій Навальний, відомий антикорупційними розслідуваннями, закликала знижувати явку бойкотом голосування. Інші противники Путіна навпаки агітували кидати як можна більше бюлетенів "проти". Як часто буває в Росії, палка дискусія між опозиціонерами звелася не до пошуку алгоритму спільних дій, а до пошуку зрадників у своїх же лавах.

7 днів тривало голосування

Вперше в Росії голосування тривало тиждень: розпочалось 25 червня і завершилось 1 липня. Таке рішення списали на пандемію, мовляв, 7 днів потрібні для того, щоб забезпечити епідеміологічні приписи. Крім того, дільниці мали дезинфікувати кожні 10 хвилин, усіх присутніх на цей час виставляли за двері.

Взяти участь у плебісциті можна було і з дому: подати заявку, щоб бюлетень принесли під двері, або ж зареєструватись на онлайн-голосування для жителів Москви та Нижнього Новгорода. 

Незалежні російські спостерігачі скаржились, що нововведення можуть підвищити ризики фальсифікації. Адже стежити за усіма можливими варіантами волевиявлення, до того ж розтягнутого на тиждень і з перервами на дезінфекцію, значно складніше.

 

+6556 хворих коронавірусом за добу і 216 померлих

Поки більшість цивілізованих держав намагаються дистанціювати громадян одне від одного та мінімізувати масові заходи, російська влада не стала жертвувати своїми конституційними апетитами заради безпеки людей.

Все це відбулося на фоні збільшення кількості хворих у Росії, яка росте і далі. Хоча у травні влада запевняла, що ситуацію вдалось стабілізувати і поширення вірусу вийшло на плато. З того часу крива російських інфекцій дійсно, як за командою, стала плавною, без значних піків. 

Та лише в останній день голосування, 1 липня, офіційні дані свідчили про понад 6,5 тисяч нових заражених і 216 померлих за добу. Загалом же від початку епідемії в країні померло 9,5 тисяч осіб і в 647 тисяч виявили хворобу.

І це лише офіційні дані, які, як і будь-які інші в Росії, не викликають довіри. Адже журналісти неодноразово звертали увагу на питання, які викликає статистика. Наприклад, вона може не враховувати численних хворих і померлих від "позалікарняних пневмоній".

206 поправок "пакетом"

Зміни до конституції загалом складають дві сотні поправок. Вони стосуються найрізноманітніших норм і сфер життя.

У поправках йдеться про повноваження і вимоги до президента і парламента, зміни у судовій системі, соціальний блок, наповнений популістичними тезами про "повагу до труду", "гарантування оплати" та щорічної індексації пенсій. Все це припорошене красивими словами про цінності, дітей і суверенітет.

Голосувати за всі 206 поправок росіяни можуть лише "пакетом". Тобто підтримуючи індексацію пенсій, дають голос і за "обнулення" Путіна. Іншого варіанту немає.

 

До 2036 року Путін – президент

Коли в Росії лише заговорили про зміни до Конституції, експерти, політики чи журналісти висловлювали побоювання, що настав саме той момент, коли із закону приберуть заборону довічно бути президентом.

Поправки "під Путіна" опозиція справедливо вважає головними, а всі інші – прикриттям. Влада робить вигляд, що це не так. Сам російський президент навіть обіцяв, що змінена конституція забере в нього частину повноважень.

Після того, як Путін "обнулиться", займати найвищу в країні посаду можна буде лише дві каденції. Раніше ця норма звучала як "не більше двох разів підряд", що дало лазівку для рокировки Путіна з його прем’єром Дмитром Медведєвим. Тепер, теоретично, такий хід стане неможливим. Якщо, звісно, конституцію не змінять знов.

Щодо статусу правителя, який пішов чи піде з посади – президент користуватиметься недоторканністю навіть після того, як стане експрезидентом. Наразі таким є лише Дмитро Медведєв. 

"Звичайною" людиною він стане у випадку, якщо отримає звинувачення у держзраді чи іншому тяжкому злочині. Таке обвинувачення має пройти Держдуму, Верховний та Конституційний суди. Тобто маючи більшість лише в одному з цих органів, Путін або інший експрезидент захистить себе від переслідувань.

Вплив глави Росії посилюється на інші органи влади. Зокрема, він може самостійно призначити прем’єра і розпустити нижню палату парламенту, якщо вона тричі відхилить кандидатуру глави уряду. Президент призначатиме генпрокурора, його заступників і керівників регіональних прокуратур, зможе ініціювати відставку служителів Феміди у найвищих судах.

Якщо главі держави не сподобається новий закон, він, крім права на вето, матиме змогу відправити його на перевірку в Конституційний суд, судді якого призначаються Радою Федерації за представленням президента. 

 

25 років має прожити в Росії спадкоємець Путіна

Вимоги до наступника Путіна стали жорсткішими: він має постійно жити в Росії впродовж не менше 25 років (раніше достатньо було 10). Крім того, спадкоємець російського президента не має права на іноземне минуле: ті, хто мали колись інше громадянство чи навіть посвідку на проживання, не зможуть претендувати на найвищу посаду.

Ця норма не стосуватиметься мешканців територій, які "були прийняті в Російську Федерацію". Тобто окупованого Криму, який Росія називає "приєднаним", а його жителів – своїми "громадянами".

У майбутнього президента також не може бути рахунків в іноземних банках.

Бог, СРСР і "правда" в законі

Не забула російська влада і про "скрєпи", які внесли в головний закон держави. Вона тепер "об'єднана тисячолітньою історією, зберігаючи пам'ять предків, які передали… ідеали і віру в Бога, а також наступність у розвитку Російської держави, визнає державну єдність, що історично склалась".

Буде згадка у конституції і про "вшанування пам'яті захисників Вітчизни" та "захист історичної правди". Не можна буде "применшувати значення подвигу народу під час захисту Вітчизни".

Росія офіційно закріпила статус правонаступниці СРСР і дозвіл ігнорувати рішення міжнародних органів попри пріоритет міжнародного права, якщо вони "протирічать" російській конституції. 

Серед інших "скрєпних" норм – діти як "найважливіший пріоритет держполітики", шлюб виключно як "союз чоловіка і жінки" та російська мова як мова "державотворчого народу".

Одну корисну поправку журналісти все ж знайшли. В основному законі Росії нарешті не буде плутанини з поняттями "метрологія" та "метеорологія".

 

1 сенатор і 0 депутатів проголосували "проти"

За процедурою, поправки спершу мала ухвалити Держдума (нижня палата парламенту), потім – Рада Федерації (верхня палата). Далі зміни до конституції направляли на схвалення до регіональних парламентів. Після них – на підпис президента. І вже в кінці – на голосування.

На перших двох етапах нововведення підтримала абсолютна більшість народних обранців. У другому читанні Держдуми не знайшлось жодного голосу проти, а в Сенаті він був лише один. Не підтримав поправки сенатор Іркутської області В’ячеслав Мархаєв, коментувати причини такого рішення він відмовився. 

За 2 дні поправки "схвалили" в регіонах

Усі регіони очікувано "підтримали" зміни в закон. Свою позицію місцева влада надала протягом лише двох днів. Це рекорд для російської історії. У два попередні рази, коли правили конституцію, схвалення регіональних парламентів займало не менше двох тижнів. 

14,8 млрд рублів (більше 208 млн доларів) витрат

Організація голосування коштувала 14,8 млрд рублів, тобто понад 208 млн доларів. Приблизно стільки ж, 14 млрд, коштувало росіянам переобрання Путіна в 2018 році. 

Очільниця Центрвиборчкому РФ пояснювала, що хоч плебісцит складається з меншої кількості етапів, ніж президентські вибори, необхідно буде "донести до виборця об'ємний вміст поправок усіма доступними способами".

 

Більше 1,8 тисяч порушень 

Офіційно влада "не побачила" серйозних порушень. У той час як опозиційні політики, активісти та ЗМІ протягом усього тижня тільки про них і говорили.

Незалежні спостерігачі лише за перший день повідомили про понад півтори сотні порушень. Для їх фіксації створили мапу, яку заповнювали самі громадяни.

Під вечір 1 липня там було майже 1,8 тисячі порушень у різних містах і країнах. Зокрема, йдеться про подвійне голосування, тиск на виборців, перешкоджання ЗМІ, приховану агітацію тощо.

Традиційний адмінресурс влада використовувала, як могла. У мережі, наприклад, публікували відеозапис, як московська чиновниця примушувала працівників місцевих органів влади голосувати. 

Бюджетників Санкт-Петербургу, за даними ЗМІ, просили закріпитись за дільницями за місцем роботи і голосувати там. А ВВС знайшло чат, в якому працівники профспілки столичного метро звітували про голосування.

Однією з найбільш відомих "дірок" у системі голосування стала можливість проголосувати двічі: офлайн та онлайн. Так зробив у прямому ефірі журналіст "Дождя" Павло Лобков. Щоправда після цього винним назвали його.

Його колега розповів про масовий продаж сім-карток і особистих даних росіян. Таким чином нібито організували підставну реєстрацію для онлайн-голосування. Після виходу журналістського розслідування поліція прийшла з "візитом" знову таки до його автора.

Інші мешканці Москви, прийшовши на дільницю, виявили, що голоси всієї їхньої родини вже хтось віддав на дому.

Громадяни по всій країні фіксували, як влада збирає голоси на столах просто посеред вулиці, у багажниках авто чи на вулицях.

Про все це тижнями говорили опозиційні ЗМІ. А пропагандистські разом із владою – відбілювали свою репутацію, називаючи критику "провокаціями".

10 млрд рублів на призи для москвичів

У різних містах влада влаштовувала лотереї й інші акції з призами для тих, хто взяв участь у голосуванні.

Мерія Москви пообіцяла роздати сертифікатів на 10 млрд рублів. Їх можна буде витратити на оплату товарів і послуг у місті. Розіграш сертифікатів проводять серед тих, хто віддав свій голос.

За підрахунками "Радіо Свободи", московському бізнесу у посткарантинних умовах така "щедрість" обійдеться як мінімум у 3-4 млрд рублів.

До особливого виду підкупу вдались і в інших регіонах, розігруючи квартири, машини чи гаджети.

 

До мільйона рублів за рекламу у блогерів

Крім офіційних витрат, чималі гроші, ймовірно, пішли на просування поправок через інфлюенсерів. Пости на підтримку дій влади писали відомі лідери думок у соцмережах.

Одна з них, блогерка Айза Анохина не стала приховувати, що діяла не просто від щирого серця, а отримала за пост в Instagram 400 тисяч рублів (більше 5,6 тисяч доларів).

Авторка YouTube-каналу Катя Конасова розповіла, що їй пропонували закликати глядачів прийти на голосування за 1 мільйон рублів. Вона ж звернула увагу, що пости зірок, зазвичай, фокусували увагу аудиторії на соціальних питаннях у поправках. 

20 діб арешту за протест

Офіційно під час голосування заборонена агітація за поправки. Ані "за", ані "проти". 

Мовляв, це не передбачено законом. Хоча влада та підконтрольні їй ЗМІ не зважали на цю норму. Пропагандисти радо ставили в ефір ролики із закликом підтримати зміни в закон, натякаючи, що інакше буде гірше, вдаючись до приниження ЛГБТ та використання в рекламі дітей тощо.

При цьому зі своїми опонентами влада поводилась жорстко. Житель Москви Віктор Немитов отримав 20 діб арешту за "порушення порядку пікету". Він стояв із плакатом на Червоній площі, а там не дозволяють проводити акції через примикання до резиденції президента. 

Влада столиці РФ також відмовлялась погоджувати мітинги проти поправок, посилаючись на карантин. Зрештою, один із організаторів, Сергій Удальцов, заявив, що отримав погодження, але на 4 липня, тобто вже після завершення голосування.

 

Оскарженню не підлягає

Якщо за результати виборів президента, наприклад, можна боротись у суді, то зміни до конституції вже не оскаржити. Теоретично, це можуть зробити через Конституційний суд президент, Держдума, Рада Федерації або регіональні парламенти. Тобто чиновники, які ці зміни і схвалили. Дехто – фактично одноголосно.

Звернутись до суду може хіба що Комуністична партія, яка не голосувала за путінські поправки та представники якої публічно заявляли про незгоду. Але для того, щоб піти проти системи, комуністи не мають достатньої кількості депутатів на жодному з рівнів.

Тобто "обнулений" Путін уже фактично в законі. І надовго, можливо пожиттєво. Разом з царськими повноваженнями, "Богом і правдою".

Соня Лукашова, УП

Чому вам варто приєднатися до Клубу УП?
Соня Лукашова, журналістка УП
Клуб "Української правди" – це майже як Гугл, якому можна поставити запитання і отримати відповідь. Можливість активно, а не пасивно реалізувати право на інформацію. Це майже як Гугл, але краще, бо по той бік екрану відповідь на ваше запитання шукатимуть незалежні журналісти, а головне – живі люди.


powered by lun.ua
Головне на Українській правді