Іран готував ракетний удар по Україні. Чому виник конфлікт та чи реальна загроза

25 липня після удару України по іранському судну, яке було причетне до перевезень військового вантажу для Росії в Каспійському морі, Тегеран заговорив про атаку у відповідь. Погрози не просто лунають, підготовка удару з боку Ірану справді була, повідомляє NYT з посиланням на власні джерела.

"Пожежу" вдалося погасити завдяки дипломатії, однак інцидент все ж не вичерпаний, адже режим Ірану вимагає компенсацій. Тим часом іранські державні ЗМІ, після початкової хвилі жорстких інформатак на Україну, дещо знизили градус напруги.

У новому форматі "УП. Коротко" пояснюємо, що відбулось та якими можуть бути наслідки.

З чого все почалось

Президент України Володимир Зеленський 25 липня близько 13:00 заявив про "дуже хороші результати" далекобійних ударів в акваторії Каспійського моря. Вже через кілька годин Іран звинуватив Україну в атаці на його торгове судно, зазначивши, що вона трапилась зранку 25 липня. Внаслідок удару один моряк загинув, а інший отримав поранення.

Україна наголошувала, що удари були спрямовані виключно проти Росії, адже судно було залучене до транспортування військових вантажів. Однак Іран був налаштований рішуче – Київ звинуватили у "ворожих діях" та "спробах розширити війну".

Через добу очільник МЗС Ірану Аббас Аракчі опублікував допис з агресивним тоном у бік президента України, перейшовши на рівень погроз. Йшлося про те, що "дії Зеленського не можуть залишитися без відповіді".

В інтерв'ю для Sky News Володимир Зеленський відповів, що в жодному разі не бажає відкриття нового фронту та ескалації, але наголосив, що Іран вже бере участь у війні на боці Росії.

Пряма мова Зеленського: "Вони дали тисячі цих дронів ("шахедів" Росії – УП) у перший рік війни. Потім вони дали ліцензії. Що вони зробили? Чи вони атакували нас? Я думаю, так. Вони вже це зробили".

Дзвінок Сибіги та реакція Ірану

Щоб запобігти ескалації, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 28 липня зателефонував очільнику МЗС Ірану Аббасу Аракчі, про це він написав у мережі X. Після дзвінка іранський міністр у своєму акаунті заговорив про компенсацію.

Пряма мова Аббаса Аракчі: "Іран також не прагне ескалації, але чітко дав зрозуміти, що будь-який напад на наших громадян чи інтереси є неприйнятним. Має бути відшкодування збитків".

Директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос у коментарі УП наголосив, що Іран жодним чином не може змусити Україну відшкодовувати збитки за судно.

Пряма мова Семиволоса: "Це дипломатична формула. Ми можемо розглядати їх вимогу за умови, що вони виплатять нам за збиття Boeing 737 (катастрофа під Тегераном у 2020 році – УП). А також за збитки, які завдали Україні іранськими шахедами".

Іран планував удар балістикою по Україні

Здавалось, інцидент вичерпано, не зважаючи на питання компенсацій. Однак зранку 29 липня The New York Times з посиланням на офіційних осіб повідомив, що Іран планував удар балістикою по одному з українських портів, використавши невелику бойову частину для "попередження". Зупинили плани Тегерану "інтенсивні дипломатичні зусилля" України.

Семиволос пояснив, що підготовка Іраном удару цілком відповідає їхній стратегії "око за око". Ймовірно, Тегеран не наважився на цей крок через власні побоювання.

Пряма мова Семиволоса: "Вони побоялись, що удар (атака у відповідь на інцидент з судном – УП) може бути розцінений Україною як початок нової війни. І тоді Іран може зазнати серйозних проблем в портах Каспійського моря. Чи зможе Іран тоді взагалі забезпечувати сполучення з Росією? Ірану зараз дуже потрібне це сполучення, тому що це єдиний шлях постачання товарів і продовольства".

Семиволос схиляється до думки, що погрози Тегерану – не більше, ніж традиційний іранський блеф.

Що про це пишуть іранські медіа

Про ураження судна іранські медіа писали за однією методичкою – кидалися погрозами та залякували ударами у відповідь, називаючи інцидент тероризмом. Тему удару по судні подають як сплановану операцію, за якою нібито стоїть Захід. Що цікаво, роль Росії у цій історії не акцентують, мовляв, "Іран ніколи не був стороною війни між Росією та Україною".

Радник з питань національної безпеки Іраку Касім аль-Абуді в інтерв'ю телеканалу Dijlah TV заявляв, що "диверсанти планували нові терористичні акти за підтримки та фінансування України в Іраку, їх ліквідували". МЗС України реагувало на ці безпідставні звинувачення, наголосивши, що немає жодних доказів для таких заяв.

Не обійшлось і без Росії, яка "додавала вогню" у новини з погрозами. Іранські медіа цитували речника Кремля Дмитра Пєскова, який запевняв, що Тегеран має можливості "захистити свої права після нападу України".

У мережі X також провладні іранські журналісти організували інформаційну кампанію проти Зеленського, звинувачуючи його у змові з Ізраїлем. Згадують навіть зустріч президента України зі Спадкоємним принцом Ірану в екзилі Резою Пахлаві.

Події на Близькому Сході загострилися

Військова ескалація зі США відновилася – у ніч на 13 липня Дональд Трамп наказав розпочати чергову серію ударів по Ірану. Америка хотіла послабити можливості Тегерану атакувати цивільне судноплавство в Ормузькій протоці.

Звісно, без відповіді США не залишились – Іран одразу почав бити по американських базах США в Йорданії та Бахрейні. У ніч на 29 липня КВІР повторив ці удари, натомість США та Саудівська Аравія відповіли атакою по підтримуваних Іраном ополченцях в Іраку.

На тлі відновлення бойових дій єменські хусити (проксі Ірану) оголосили про намір заблокувати морське сполучення Саудівської Аравії. Вони також заявили, що планують стягувати плату за прохід через Баб-ель-Мандебську протоку. А це фактично відкриває ще один напрямок ескалації в регіоні. Ця ситуація вигідна для Росії, адже через загострення в Ормузькій протоці ростуть ціни на російську нафту – відповідно дохід росте.

Загострення між США та Іраном триває, але варто розуміти, що причетними до неї є також інші країни. І йдеться не лише про Росію. Існують підтвердження, що Китай активно забезпечує Іран зброєю. Зокрема, протягом кількох тижнів Тегеран отримає першу партію китайських переносних зенітно-ракетних комплексів, яка налічує 400 установок.

А що з причетністю Росії? Україна має розвіддані про активну супутникову зйомку Росією об'єктів США в країнах Перської затоки – усе організовано для допомоги Тегерану. Зеленський вже доручив передати усю інформацію партнерам.

Конфлікт з Іраном може зіграти на руку Україні. Семиволос вважає, що зараз потрібно ставити перед Іраном питання щодо припинення будь-якої допомоги Росії. Тегеран повинен розуміти, що для уникнення ескалації вони мають зупинити будь-які поставки військових вантажів до Росії, інакше дії оцінюватимуть як ворожий акт. Це має бути системна політика тиску на Іран.

Пряма мова Семиволоса: "Удар України по судні був реалізацією стратегії про припинення транспортування будь-яких вантажів на Півдні. Акваторія Каспійського, Чорного, Азовського моря – це наша зона інтересів".

Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП