Санкції проти Росії: цього разу ситуація може скластися по-іншому
Ця стаття підготовлена групою авторів: нобелівським лауреатом в галузі економіки Саймоном Джонсоном і ексрадником з економіки президента України Олегом Устенком. Публікація використовується, як головний аналітичний матеріал Сенату і Конгресу для прийняття рішення щодо введення пекельних санкцій для Росії.
Президент США Дональд Трамп вже давно стверджує, що міг би легко покласти край війні, яка розпочалася з повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року. На жаль, результати його спроб втрутитися не були вирішальними, і жорстока агресія Росії продовжує спричиняти дедалі більші жертви серед цивільного населення.
Проте двопартійна група в Конгресі США проробила важку роботу, щоб спростити завдання Трампа. У запропонованому законопроєкті чітко визначено комплексні заходи щодо скорочення російських експортних доходів, а також передбачено створення цілеспрямованого механізму встановлення мит, який підтримає ці заходи та гарантуватиме, що вони не завдадуть шкоди економіці США.
Закон Ліндсі О. Грем про введення санкцій проти Росії (відомий у Сенаті як S.5025) був розроблений покійним сенатором Ліндсі Гремом спільно з сенаторами Річардом Блюменталем, Жанною Шахін, Кеті Брітт, Роджером Вікером, Джеймсом Рішем та іншими колегами. Він спрямований на те, щоб завдати Росії удару там, де це буде найболючіше: по експорту нафти та природного газу, доходи від якого фінансують її військову машину.
Безумовно, попередні спроби обмежити російські експортні доходи мали певний ефект. Але вони також призвели до зростання великого "тіньового флоту", що перевозить російську нафту, а також до пов'язаних з цим фінансових операцій, спрямованих на обхід західних санкцій. У відповідь на попередні спроби обмежити російські експортні доходи Кремль та його міжнародні партнери знайшли різні обхідні шляхи, зокрема використання танкерів із неясним власником та "відмивання" нафти шляхом її перевантаження через порти в нафтоносних регіонах, таких як Близький Схід.
Незважаючи на назву, "тіньовий флот" аж ніяк не є прихованим. Росія явно хизується своєю здатністю обходити санкції, будучи впевненою, що Захід — особливо Сполучені Штати — не вживатиме суттєвих правових контрзаходів.
Ситуація може змінитися завдяки запропонованому законопроєкту, який має три основні складові. По-перше, він зосереджує увагу (та передбачає обов'язкові санкції) на всіх російських компаніях, що займаються експортом викопного палива, включаючи енергетичні компанії, фінансові структури та самі енергетичні проєкти.
По-друге, він "притискає" тіньовий флот. Більше не буде ніяких махінацій чи закривання очей на порушення. Будь-хто, хто матиме справу з цим флотом, підпадатиме під каральні американські санкції.
По-третє, він передбачає введення цільових тарифів щодо вузької групи країн, які найгрубше порушують санкції та продовжують купувати нафту або природний газ у Росії. Це положення зупинить більшість потенційних покупців. Деякі країни, можливо, продовжуватимуть купувати у російських постачальників, але лише за умови отримання значних знижок.
Важливо, що США збережуть право на власний розсуд коригувати ці заходи у разі виникнення непередбачених наслідків, а тиск на Росію значно посилиться. Ціна, за якою Росія зможе продавати нафту, впаде, ймовірно, суттєво, і в міру зменшення надходжень до скарбниці Кремля скоротяться і його витрати на війну та заходи з підтримки хиткої цивільної економіки.
Водночас Росія продовжуватиме видобувати й продавати нафту на світові ринки приблизно в тих самих обсягах, що й раніше. Причина цього проста: граничні витрати на видобуток у Західному Сибіру (головні родовища Росії) становлять близько 15 доларів за барель, а Росія гостро потребує іноземної валюти. Доки вона зароблятиме хоча б кілька доларів за барель, нафта продовжуватиме надходити.
Отже, Закон про санкції проти Росії навряд чи вплине на світові ціни на нафту, які визначаються глобальним балансом попиту та пропозиції, але він знизить ціну, яку отримує Кремль. Зниження чистої ціни на експорт нафти обмежить можливості Росії імпортувати електроніку та інші компоненти для ракет, дронів і військової техніки загалом. Без цих ресурсів її атаки на Україну зупиняться.
Не менш важливо, що ці санкції завдадуть серйозного удару по російській економіці, яка й без того перебуває у скрутному становищі після понад чотирьох років існування в умовах воєнного стану. Висока інфляція та процентні ставки підривають основи економіки та гальмують її зростання. Вдаривши по найважливіших секторах економіки та її головному джерелу іноземної валюти, цей законопроект створить величезний тиск на Кремль і посилить економічне невдоволення, яке вже зростає як серед пересічних росіян, так і серед еліти країни.
Якщо, як стверджує Трамп, усе зводиться до переговорів, то найкращий спосіб домогтися переваги над президентом Росії Володимиром Путіним — це посилити позиції Америки за допомогою переконливих погроз та додаткових важелів впливу. А найкращий спосіб досягти цього — ухвалити закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії.
Припинення повномасштабного вторгнення Росії в Україну сприяло б глобальній економічній стабільності, зниженню цін на енергоносії та зменшенню вартості життя. Ринки нафти та газу стали б стійкішими, інфляційний тиск, спричинений надзвичайними військовими закупівлями Заходу, ослаб, а безпечна Україна знову стала б одним із основних постачальників продовольчих товарів у світ. Це має бути очевидним для будь-якого лідера США.
Оригінал Project Syndicate