Атаки по бізнесу. Чи зростуть ціни на товари: що кажуть підприємці

Тетяна Кривішин, Наталя Боднар - 5 серпня, 20:11

колаж: Андрій Калістратенко

Українські компанії в ніч на 5 серпня зазнали чергових ударів з боку Росії. Внаслідок атак на підприємства загинули шестеро працівників "Сільпо" та три співробітники "Нової Пошти".

Три балістичні ракети вщент зруйнували найбільший склад Rozetka, розміщений у Броварах, який щодня обробляв 100 тисяч замовлень. Комплекс не підлягає відновленню. Також повністю зруйнований логістичний центр Novus.

Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що уряд терміново збирає представників постраждалого бізнесу після ударів по цивільній логістиці.

У новому форматі "УП.Коротко" пояснюємо, як ці атаки можуть найближчим часом вплинути на життя українців та чи треба очікувати дефіциту товарів.

Найвідоміші бізнеси, які Росія атакувала за останній місяць

Торговельна мережа "Епіцентр".
Імпортер німецьких моторних олив LIQUI MOLY.
Виробник морозива "Ласунка".
Виробник шоколаду та солодощів Millennium.
Логістична компанія "Нова Пошта".
Торгово-промислова група Fozzy Group.
Торговельна мережа "Сільпо".
Маркетплейс Rozetka.
Тютюнова компанія Philip Morris.
Видавництва "Ранок" та "КнигоЛенд".
Мережа супермаркетів Novus.
Мережа магазинів INTERTOP.
Виробник спортивних товарів Puma.
Виробник і дистриб'ютор товарів для дому та особистої гігієни "Біосфера".

Які наслідки відчують українці найближчим часом

1 серпня Росія вдарила безпілотниками по харківському видавництву "Ранок", тоді згоріли мільйони примірників книжок. Серед них були і тиражі шкільних підручників, тому освітян закликали готуватися до можливих затримок із книжками.

В інтерв'ю "Суспільному" гендиректор видавництва Віктор Круглов розповів, що додрукувати знищені підручники є для них першим пріоритетом.

Пряма мова Круглова: "Ми оцінюємо, що приблизно 75% шкіл отримають підручники вчасно. Це ті підручники, які вже були розвезені по Україні, по регіональних складах. А десь 20–25% підручників будуть затримані до жовтня. Ми надамо цифрові копії, щоб можна було розпочати навчальний рік. Це підручники за новою програмою".

Наслідки ударів українці відчують і в інших сферах життя. Лідер виробництва спортивних товарів Puma Ukraine вже попередив своїх клієнтів про дефіцит окремих товарів у найближчі дні та, можливо, місяці. Росія 5 серпня знищила їхній логістичний комплекс.

Про можливу відсутність частини видів морозива повідомляв виробник "Ласунка", а в компанії Toyota, яка також постраждала у ніч на 5 серпня, попередили про можливі затримки з постачанням окремих товарів.

Окрім того, повністю знищено головний логістичний склад, де зберігалися товари INTERTOP Ukraine. Компанія в коментарі УП зауважила, що наразі вони роблять все можливе, щоб клієнти та партнери якомога менше відчули на собі наслідки нічної атаки.

Також міжнародна гірничорудна компанія Ferrexpo призупинила виробництво в Україні через постійну загрозу з боку Росії. Компанія заявила, що наразі може постачати продукцію з існуючих запасів, тому поки українці, ймовірно, не відчуватимуть змін.

Імпортер німецьких моторних олив LIQUI MOLY відповів УП, що їхня ситуація з товарами ускладнюється проблемами з сировиною через блокаду Ормузької протоки.

Офіційний коментар LIQUI MOLY: "Поки невідомо чи зможемо ми відновити склад та як швидко це станеться. Товар є у деяких наших клієнтів на поличках та складах. Наразі у нас є можливість постачати основні позиції, тому про тотальний дефіцит поки говорити зарано".

Внаслідок атаки втрачено одне з найбільших виробництв керамічної плитки в Україні – групи компаній "Епіцентр". Офіційно її представники вже заявили, що виробництво переносять на два свої підприємства за кордоном – "для уникнення дефіциту продукції та виконання зобов'язань перед партнерами".

Мережа супермаркетів NOVUS у коментарі УП розповіла, що команда в екстреному режимі перебудовує логістичні процеси та перерозподіляє товарні запаси.

Офіційний коментар NOVUS: "На цей момент ми не очікуємо дефіциту продуктів чи товарів першої необхідності в наших магазинах. Робимо все можливе, щоб забезпечити безперебійне постачання та мінімізувати будь-який вплив на покупців".

УП звернулась також до корпорації "Біосфера", яка є серед постраждалих. Засновник Андрій Здесенко пояснив, що дефіциту не очікує.

Пряма мова Здесенка: "На складах наших філій, дистриб'юторів і партнерів зараз є тритижневий запас товару по всій номенклатурі. Запаси на логістику диверсифіковані, тому ми не очікуємо дефіциту товарів на полицях, за винятком окремих специфічних позицій".

Представники Rozetka в коментарі для УП наголосили, що їхня компанія – це більше, ніж склад. Це понад 50 тисяч продавців на маркетплейсі, мільйони товарів, сотні магазинів, сервіс безкоштовної доставки SMART, фінансова екосистема Rozetka Pay – велика команда.

Офіційний коментар компанії: "Сьогодні у нас важкий день, але ми не зупиняємося! Дякуємо кожному, хто робить замовлення або підписується на SMART. Магазини відкриті, сайт і застосунок працюють, замовлення приймають та обробляють. Усі товари на Rozetka є актуальними до замовлення".

Голова Асоціації ритейлерів України Андрій Жук підсумував, що руйнування кількох великих об'єктів не означає падіння всього українського товарного ринку. Найближчим часом, найімовірніше, буде перерозподіл потоків між складами, зростання навантаження на інші логістичні центри та тимчасове уповільнення окремих операцій.

Чи є ризик зростання цін на товари

Виконавча директорка Спілки українських підприємців Катерина Глазкова в коментарі УП зазначила, що якщо удари по логістичних і складських об'єктах триватимуть системно, це може призвести до перебоїв із постачанням, зростання логістичних витрат і, як наслідок, до подорожчання певної продукції.

Пряма мова Глазкової: "Найбільш імовірний сценарій – не різке одномоментне підвищення цін, а поступове накопичення додаткових витрат. Компаніям доводиться створювати резервні складські потужності, дублювати товарні запаси, змінювати маршрути, інвестувати в укриття, автономне живлення, пожежну безпеку, охорону, страхування та відновлення зруйнованих об'єктів. Усе це формує додаткову собівартість".

Вона вважає, що великі оператори певний час можуть брати частину цих витрат на себе, щоб не втрачати клієнтів. Але якщо удари повторюватимуться, частина витрат неминуче буде закладатися у тарифи на доставку, комісію маркетплейсів або кінцеву вартість товарів.

З 2026 року діє держпрограма часткової компенсації вартості пошкодженого майна та страхових премій за договорами страхування від воєнних ризиків. Однак вона може бути суттєвою підтримкою переважно для малого бізнесу. Для великих компаній такі ліміти не відповідають реальному масштабу можливих втрат та не покривають виробниче обладнання.

Пряма мова Глазкової: "Гранична компенсація за знищене майно становить 30 мільйонів гривень на одного суб'єкта господарювання і стосується тільки об'єктів нерухомості, а компенсація страхової премії – до 3 мільйонів гривень на рік".

Наразі компанії оцінюють збитки та з'ясовують, яка їхня продукція постраждала чи знищена. Засновник "Біосфери" Андрій Здесенко запевнив, що на даному етапі компанія не планує різко змінювати ціни на продукцію.

Пряма мова Здесенка: "Потенційні зміни цін можуть бути зумовлені передусім макроекономічними факторами та здорожчанням сировини, зокрема поліетилену та алюмінієвої фольги, але наша позиція – не перекладати наслідки руйнувань та воєнні ризики на споживачів і партнерів".

Як компанії можуть захиститись від ударів

Радник президента України Сергій "Флеш" Бескрестнов заявив, що ворог не планує наразі припиняти атаки на український бізнес. За його оцінками, росіяни зможуть підтримувати темп атак – приблизно в 100 балістичних ракет на місяць. Радник Зеленського наголосив на важливості безпекових заходів.

Пряма мова Флеша: "Якщо у вас є великий автопарк, не тримайте кілька сотень вантажівок на одному майданчику. Я вже бачу сьогодні, що багато компаній почали розкидати свої фури – це дуже правильне рішення. Не варто створювати скупчення. Також намагайтеся перебудовувати логістику. Я розумію, що це складно, але можливо. Не концентруйте всі запаси на великих складах. Шукайте невеликі приміщення, суборенду, частину товарів зберігайте безпосередньо в магазинах. Це питання виживання. Атак буде дедалі більше".

Глазкова вважає, що перенесення основних складів за кордон не може бути універсальним рішенням. Для обслуговування внутрішнього ринку це означатиме додатковий перетин кордону, митні процедури, дорожчу доставку та довші строки поставки. За кордоном можна розміщувати резервні запаси імпортних товарів або тих, що призначені для європейського ринку.

Вона також розповіла, що деякі учасники Спілки українських підприємців вже розміщують приватні засоби протиповітряної оборони.

Пряма мова Глазкової: "Першою серед приватних охоронних компаній України цей напрямок запустила SHERIFF, розпочавши надання послуг із захисту об'єктів від повітряних загроз. Нещодавно ще один важливий крок у цьому напрямку зробила українська defence-tech компанія "Генерал Черешня", яка першою отримала ліцензію на власну систему приватної ППО для захисту об'єктів критичної інфраструктури".

Важливо, що приватна протиповітряна оборона може захистити бізнес від дронів, однак для перехоплення балістичних ракет необхідні високотехнологічні системи державного рівня – Patriot чи SAMP-T. Наразі приватний бізнес такими не володіє.

Наслідки ударів будуть відчутними для життя українців, але не варто забувати і про становище самих бізнесів. У попередньому матеріалі УП ми розповідали, що масштаб об'єктів і вартість товарів та обладнання вказує на дуже значні втрати для кожного окремого бізнесу.

Тисячі українських підприємців залежать від інфраструктури великих компаній, тому виклики через обстріли Росії будуть і для великого, і для малого бізнесу.

Тетяна Кривішин, Наталя Боднар, УП