Зарплати ростуть, але працювати нема кому. Як ринок праці переживає масовий виїзд молодих чоловіків за кордон

Рік тому Кабінет міністрів за ініціативи президента Володимира Зеленського дозволив виїзд за кордон чоловікам віком від 18 до 22 років.

Очільник держави пояснював свій почин тим, що треба запобігти масовому виїзду з країни підлітків до досягнення ними 18 років із подальшим навчанням за межами України.

"Наша логіка у тому, що інакше хлопчиків в наших школах не буде просто в старших класах. Вони не будуть закінчувати школи в Україні. І не будуть вступати тут в університети. Ми бачимо падіння кількості таких дітей. Батьки вивозили дітей до 18 років.

На наш погляд, діти, які закінчують школу в Україні, мають більше шансів, якщо вони поїдуть, повернутися. Діти, які закінчують школу й університет в Україні, мають ще більше шансів. Діти, які закінчують школу за кордоном, мають менше шансів повернутися потім в Україну. Це статистика, яка у нас є", – казав гарант Конституції під час спілкування з журналістами, на яке традиційно не запросили "Українську правду".

Крім офіційної версії є й конспірологічна. Влітку 2025 року пройшов перший картонковий протест, який тоді був присвячений збереженню повноважень НАБУ та САП. Його рушійною силою була молодь. Логіка влади могла полягати в тому, що юні протестувальники скористаються можливістю та виїдуть за кордон шукати кращої долі. У підсумку ці плани влади, якщо вони й були, зазнали фіаско.

Молодь все ж таки поїхала, хоч і не протестна. Міністр соціальної політики Денис Улютін в інтерв'ю Forbes розповідав, що з серпня 2025 року по квітень 26-го з України виїхало 400 тисяч молодих чоловіків віком з 18 до 22 років.

За той самий рік проросійські інформаційні ресурси в соціальних мережах, за підрахунками УП, отримали понад 20 мільйонів переглядів дописів, присвячених темі виїзду молодих українських чоловіків за кордон. Під час цієї інформаційної кампанії використовувалися наративи про те, що молодь залишає країну через відсутність майбутнього та страх швидкого закриття кордонів, а також що влада приховує справжні масштаби еміграції, плануючи замінити молодих українців трудовими мігрантами.

"Українська правда" розповідає про те, як дозвіл на виїзд юнакам вплинув на демографію та бізнес через рік після його запровадження.

Вплив на демографію та освіту

УП звернулася до голови громадської організації "Офіс міграційної політики" та демографа Василя Воскобойника, щоб з'ясувати, які демографічні наслідки мало відкриття кордонів для молодих чоловіків.

Воскобойник запевняє, що майже за рік катастрофи не сталось. Ринок праці не зазнав обвалу.

"Більшість чоловіків цього віку є студентами, а працювали близько 300 тисяч – приблизно 2% робочої сили.

Водночас бізнес відчув звільнення та ускладнення пошуку молодих працівників, особливо в торгівлі, логістиці, громадському харчуванні й на виробництві. Головний наслідок буде відкладеним: молоді люди навчаються, починають кар'єру та вкорінюються за кордоном, тому ймовірність їхнього повернення поступово зменшується", – наводить свою аналітику експерт.

Воскобойник каже, що демографічна ситуація на момент ухвалення постанови уряду вже була критичною внаслідок війни, високої смертності, низької народжуваності та багатомільйонної міграції. Цифра 400 тисяч, озвучена Денисом Улютіним, є оцінкою європейських партнерів, а не підтвердженою українською статистикою: вона не показує кількість унікальних людей і не враховує повернення. Держприкордонслужба України фіксує лише загальний трафік виїзду людей, не виокремлюючи статистику щодо цієї вікової групи.

"У короткостроковій перспективі цей дозвіл посилив дефіцит молодих працівників у сферах, з яких молодь зазвичай починає трудову діяльність.

У довгостроковій перспективі Україна ризикує втратити не лише працівників, а й частину потенційних батьків, а отже – майбутні народження.

Водночас дозвіл мав і позитивну мету – зменшити превентивний виїзд 16–17-річних хлопців і зберегти їхній зв'язок з Україною. Однак остаточно оцінити цей ефект поки що неможливо", – підсумовує демограф.

При цьому дозвіл на виїзд за кордон істотно не вплинув на освітню сферу. За даними Міністерства освіти, до вищих навчальних закладів було подано 1,2 мільйона заяв на вступ, що більше на 28%, ніж торік.

Ректор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт у коментарі УП підтверджує цю тенденцію. В НАУКМА цього року на бакалаврські програми було подано 16 175 заяв, тоді як торік ця цифра сягала 10 150 абітурієнтів.

Крім того, ректор Могилянки зазначає, що після рішення президента дозволити молодим чоловікам виїзд за кордон студенти не почали масово забирати документи з університету, щоб їхати шукати себе поза межами України

"Якщо людина вступає в український університет і навчається тут далі, це означає, що вона пов'язує своє майбутнє з Україною", – підсумовує Сергій Квіт.

Студентство, яке традиційно є рушієм протестних настроїв, залишилося в Україні.

Як дозвіл на виїзд вплинув на бізнес

"Якщо порівняти липень 2025-го з липнем 2026 року, кількість чоловіків віком 18–22 роки, які відгукувалися на вакансії на Work.ua, зменшилася на 19%: із 16 712 до 13 483 кандидатів", – приводить "Українській правді" результати статистики директорка з комунікацій і партнерств Work.ua Леся Примакова.

Вона розповідає, що після того, як уряд дав дозвіл на виїзд за кордон для молодих чоловіків, роботодавці взялися повідомляти про дефіцит кадрів. За даними останнього опитування одного із сайтів пошуку роботи, з цією проблемою зіткнулися 48% компаній.

"Видається цікавим, що лише 7% роботодавців відповіли, що відтік цієї групи не вплинув на дефіцит, оскільки вони почали наймати працівників інших вікових і соціальних груп", – додає вона.

Про відчутне посилення дефіциту працівників найчастіше повідомляли роботодавці у сфері готельно-ресторанного бізнесу та роздрібної торгівлі.

"Водночас у цих категоріях вакансій кількість чоловіків 18–22 років, які відгукувалися на такі вакансії, за рік скоротилася приблизно на 29%", – розповідає Примакова.

Власниця компанії GastroFamily, що володіє мережею закладів "Білий налив", Олена Борисова розповідає "Українській правді", що зараз ресторанний бізнес переживає дуже сильний кадровий голод.

"У перші місяці після ухвалення дозволу на виїзд за кордон юнаків 18–22 років особливо нічого не змінилося. Однак через кілька місяців молодих шукачів роботи стало значно менше, а зараз це взагалі поодинокі випадки.

Юнаки, які продовжують жити в Україні, переважно шукають роботу неподалік дому або найкраще віддалену – їздити щодня в центр міста уникають", – пояснює рестораторка.

Сомельє та власник винного бару Win Bar Олег Кравченко розповів УП, що його заклад втрачає працівників із двох причин: старші чоловіки підлягають мобілізації, а молодші, віком від 18 до 22 років, на яких у закладі розраховували, отримали дозвіл на виїзд за кордон і активно ним користуються.

"Від нас прямо зараз йдуть дві людини: бармен та кухар. Вони збираються поїхати через кордон і влаштовувати своє життя там", – розповідає ресторатор.

Підвищення зарплат і не тільки. Що робить бізнес

Дефіцит кадрів провокує конкуренцію за працівників на ринку. Щоб утримати людей або залучити нових, Олег Кравченко змушений регулярно підвищувати зарплати, навіть попри те, що інші витрати (оренда, комунальні послуги, продукти) теж зростають.

"Фонд заробітної плати виріс на 5–10%. Збільшення зарплат відбувається мінімум раз на пів року.

Також ми стали залучати до роботи більше дівчат, хоча, наприклад, раніше офіціантами у нас були лише хлопці", – пояснює він.

Цю ж тенденцію підтверджують і у Work.ua. За словами Лесі Примакової, протягом останнього року медіанна зарплата зросла на 20%, а для тих, хто лише розпочинає свій професійний шлях – навіть дещо більше.

"У вакансіях з позначкою "Студентам" медіанна зарплата зросла з 23 950 до 29 700 гривень, тобто на 24%, а "Без досвіду" – з 23 500 до 29 000 гривень, що складає 23%

Фактично зарплати у цих категорій пошукачів майже зрівнялися із загальною медіаною, яка зараз становить 30 000 грн", – додає вона.

Зросли і зарплатні очікування молодих чоловіків віком 18–22 років, що залишились в Україні. У липні 2025 року медіанна бажана зарплата цієї групи становила 22 000 гривень, у липні 2026-го – 25 000 гривень. Тобто за рік вона зросла на 14%. Річна інфляція станом на липень цього року становить 7,7%.

Голова комітету з питань сталого розвитку Федерації роботодавців України Олена Колеснікова розповідає, що підприємці почали значно ширше дивитись на потенційний кадровий резерв. 94,4% готові працювати з ВПО, 91% – з ветеранами, 88% – з людьми з інвалідністю.

"Окремий напрям, який ми підтримуємо у Федерації разом з Міністерством економіки та іншими партнерами – програма "Дорослий стажер". Її логіка полягає у поверненні до зайнятості людей старшого віку та тих, хто тривалий час був поза ринком праці, через коротке перенавчання, стажування безпосередньо на підприємстві та подальше працевлаштування", – підкреслює Колеснікова.

Як втримати молодь в Україні

Олена Колеснікова переконана, що втримати молодь в Україні можна передусім перспективами професійного розвитку та впевненістю в гідному майбутньому.

"Зарплата важлива, але тільки зарплатою молодь не втримати. Потрібні можливості отримати перший досвід ще під час навчання, зрозуміла кар'єрна траєкторія, сучасне навчання, адекватні умови роботи і можливість бачити своє професійне майбутнє в Україні.

Це підтверджують і очікування зареєстрованих безробітних: високу заробітну плату важливою назвали 59,1% опитаних, але майже стільки ж значення має стабільність і безпека – 51,3%. Гнучкий графік відзначили 39,7%, а добрі відносини в колективі – 39,2%", – деталізує вона.

Найбільш практичними інструментами Колеснікова вважає дуальну освіту, адже вона забезпечує перше робоче місце, наставництво та навчання безпосередньо у роботодавця.

"Для мене правильне питання звучить не як не випустити молодь, а як зробити так, щоб після завершення навчання молодій людині було вигідно почати кар'єру і будувати життя в Україні", – підсумовує голова комітету з питань сталого розвитку Федерації роботодавців України.

Володимир Фомічов, УП