Чи реально провести голосування під час війни: як команда Федорова пояснює його слова про вибори

Колишній міністр оборони Михайло Федоров кілька тижнів зберігав мовчання та перебував у вичікувальній позиції після рішення президента Володимира Зеленського звільнити його з посади. Майбутнє Міноборони стало головною інтригою літа для українців, а від рішення, кого ж остаточно оберуть на голову МО, залежали і наступні кроки Федорова – плани він публічно не розкривав.

18 серпня Верховна Рада повернулася з канікул і президент вніс до парламенту подання на розгляд кандидатури Євгенія Хмари на посаду міністра оборони.

Того ж вечора Федоров у своєму відеозверненні заговорив про необхідність провести вибори, звинувативши владу в системній кризі управління.

В Офісі президента вважають проведення виборів у час війни неможливим.

"Щоденні російські ракетні та дронові удари дають вичерпну відповідь на питання про можливість організації такого процесу", – сказав радник президента з питань комунікацій Дмитро Литвин. Інших офіційних реакцій від команди Зеленського та самого президента не було.

За даними джерел "Української правди", Федоров не вважає безпекове питання перешкодою для виборчого процесу. На його думку, все можна правильно організувати та продумати.

Чи реально безпечно провести вибори у воєнний час, які зміни потрібно запровадити законодавчо та чи може це зіграти на руку Росії – читайте далі в новому форматі "УП. Коротко".

Як у Федорова бачать вибори під час війни?

Як розповіли співрозмовники УП у команді Федорова, у них є кілька ідей, як організувати виборчий процес під час війни. Зокрема, обговорюють ідею голосувати не в один день, а протягом певного часу. Це, мовляв, може зменшити ймовірність скупчення людей на виборчих дільницях. Як приклад наводять США, де існує раннє голосування – деякі американці віддають свій голос ще до офіційного дня виборів, на дільниці або поштою. Команда Федорова вважає, що Україна може цю практику запозичити.

У дискусіях навколо проведення виборів часто аргументом "проти" звучить те, що під час війни важко забезпечити право волевиявлення всім українцям. Зокрема, військовим в окопах, мешканцям прифронтових регіонів та окупованих територій, а також тим українцям, що перебувають за кордоном.

У Федорова називають ймовірні рішення цих проблем:

• Голосування військовослужбовців – можна створити спеціальні дільниці на фронті. Більшість військових зможуть голосувати і на звичайних дільницях, адже перебувають у великих прифронтових містах або поруч із ними.

• Українці у прифронтових регіонах – на цих територіях працюють підземні школи, дитячі садки і частково вищі навчальні заклади, які зазвичай використовуються для розміщення виборчих дільниць. Тому команда ексміністра вважає, що люди зможуть прийти на голосування.

• Українці за кордоном – можлива онлайн-реєстрація заздалегідь, що мало б полегшити організацію голосування.

Які вибори мають відбутись першими – президентські чи парламентські – на дану мить у команди Федорова остаточної позиції немає.

Окрім цього, колишній міністр наразі не каже чітко, чи балотуватиметься в президенти, але такий варіант не відкидає. Про це кажуть наші співрозмовники в його команді. Все, мовляв, буде зрозуміліше ближче до виборчого процесу.

В оточенні Федорова також припускають ще 2 варіанти: він може підтримати конкретного кандидата чи партію або ж зовсім не брати участі у виборах, сконцентрувавшись повністю на роботі в приватній компанії.

Водночас вже зараз ексміністр планує частину свого часу приділяти саме питанню демократичного голосування.

"Він хоче збирати найкращих у світі експертів, які займаються виборами, зустрітися з кожною людиною, яка хейтить цю тему. Пояснити, що для нас єдиний вихід – готуватися до виборів", – розповідає один із членів команди Федорова.

Найголовніше, що підкреслюють джерела УП, колишній міністр оборони не закликає до виборів "вже завтра". Основна його ціль – почати суспільну дискусію навколо цього питання. Він хоче, щоб уже зараз тривала робота над законодавчими змінами щодо виборів і безпекою їх проведення.

У Федорова не виключають, що "політична криза поглибиться" і тоді, ймовірно, потрібні будуть швидкі вибори ще до завершення війни.

"Навіть якщо закінчиться повномасштабна війна завтра, нас все одно чекає перехідний процес, в якому нам фундаментально потрібно вирішити всі ці питання (виборів – УП). Тому потрібно вирішувати це зараз, моделюючи голосування під час війни. З ЦВК, з Конституційним судом, із законами, з новим виборчим кодексом, з новими дільницями. Ці речі потрібно буде зробити в будь-якому сценарії", – зауважив УП співрозмовник з команди Федорова.

Що написано в Конституції?

Згідно із законодавством, в Україні зараз неможливо провести вибори. Конституція прямо це забороняє. Чи можна внести зміни до Основного закону? Теоретично, так. Однак навіть цього буде мало.

Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у коментарі УП пояснив, що потрібно ухвалити закон про повоєнні вибори. У ньому мають бути чітко прописані усі нюанси, які дозволять якісно та безпечно організувати виборчий процес.

Йдеться саме про період, коли закінчиться активна фаза бойових дій, адже вибори неможливі, поки територію України системно атакують з важкого стратегічного озброєння. Важливим у напрацюванні цього законопроєкту є також трек України зі вступу до Європейського Союзу та НАТО.

Пряма мова Дубовика: "Потрібно, щоб нове законодавство відповідало європейським стандартам або було з урахуванням нашої специфіки. Щоб воно було вироблене за рекомендацією Венеційської комісії Ради Європи та пройшло певну пробацію в європейських інституціях.

Без дотримання цих вимог проведення виборів може суттєво відсунути нас від участі в переговорному процесі щодо майбутнього членства або певних преференцій у відносинах з ЄС та НАТО".

І такий документ насправді вже розпочали напрацьовувати. Ще 7 січня 2026 року Центральна виборча комісія опублікувала постанову, в якій прописала свої пропозиції щодо змін у проведенні виборів після завершення активних бойових дій. Зараз над документом працює робоча група Верховної Ради на чолі з першим заступником голови парламенту Олександром Корнієнком.

Голосування військових

Раніше тільки на президентських виборах, за поданням міністра оборони, можна було утворювати виборчі дільниці у військових частинах. У постанові ЦВК запропонували іншу модель.

Пряма мова Дубовика: "Міністр оборони продовжує бути єдиним, хто вносить таке подання. Але він обов'язково повинен проконсультуватись з керівниками тих державних органів, у підпорядкуванні яких є військовослужбовці: міністром внутрішніх справ, керівником СБУ, СЗР, Державної охорони, Державної служби спеціальної зв'язку і захисту інформації. Так буде чітке уявлення, де на лінії зіткнення перебувають всі військові підрозділи. Тоді або можуть створити на їхній базі спеціальні виборчі дільниці, або приєднати до тих, де голосують основні підрозділи Сил оборони".

Також у постанові є пропозиція посилити спостереження за виборчим процесом, щоб волевиявлення військових стало ще прозорішим, а внесення військовослужбовців до списків для голосування контролюватимуть ще ретельніше.

Голосування за кордоном

ЦВК запропонувала концепцію, яка охопить максимальну кількість українців в інших країнах. Зазвичай виборчі дільниці за кордоном розташовують при дипломатичних і консульських установах. Зараз планують це змінити.

Пряма мова Дубовика: "Залежно від того, де перебувають представники нашої діаспори, утворять додаткові виборчі дільниці за межами дипломатичних і консульських представництв".

Готовність законопроєкту

Усі пропозиції щодо організації повоєнних виборів станом на сьогодні напрацьовані на 65–75%.

Пряма мова Дубовика: "Залишилась група саме політичних питань, які не є експертними й організаційними. Йдеться про формат проведення майбутніх парламентських виборів: прохідний бар'єр для партій, виборча система… Чи збережеться система, яка закріплена Третьою книгою Виборчого кодексу (пропорційна виборча система з відкритими списками в багатомандатних виборчих округах – УП)? Чи політики запропонують іншу модель? Головне, щоб це було визначено і ми могли відпрацьовувати, скажімо так, нюанси".

Невирішеним також є політичне питання люстрації – обмежень для кандидатів, пов'язаних з підтримкою Росії. Щодо них потрібно застосувати санкції. Тільки після консенсусу в усіх політичних питаннях можна говорити про голосування за законодавчі зміни. У ЦВК наразі очікують на роботу політиків.

Олександр Корнієнко у коментарі УП пояснив, що політична дискусія щодо виборів дається складно через те, що політики не розуміють контекст: коли будуть вибори, у якому форматі. Він припускає, що робота значно просунеться ближче до виборчого процесу, коли б він не був.

Пряма мова Корнієнка: "Влітку ми домовились зробити перерву (в обговоренні пропозицій – УП). З вересня ми почнемо знову в якомусь форматі працювати. Але це ж група щодо повоєнних виборів. Неодноразово все обговорили та зійшлися на тому, що коли буде перспектива повоєнних виборів – більш з точки зору безпеки – тоді точно буде активізація процесу".

За його словами, в робочій групі завжди була коротка дискусія щодо ймовірності виборів у час активних бойових дій – всі погоджувались, що при безпекових загрозах, які зараз існують, неможливо організувати якісні, відкриті, прозорі вибори.

Корнієнко наголосив, що вибори – це не виключно день голосування. Організація займатиме час – кілька місяців до виборів і кілька тижнів після них. Увесь цей час, як зазначив заступник голови Ради, кілька сотень тисяч українців будуть під прямими загрозами атак.

У робочій групі поки не обговорювали відеозвернення Федорова, в якому він закликав до виборів.

Чому вибори зараз неможливі?

Робота над законодавчими змінами триває, але Дубовик наголошує: для проведення виборів обов'язково має закінчитися активна фаза бойових дій. Навіть якщо зберігатиметься воєнний стан – він вже не буде перешкодою.

Пряма мова Дубовика: "Якщо у нас залишиться окупована територія і замість лінії фронту у нас буде лінія перемир'я або лінія розмежування – тоді, можливо, воєнний стан не буде скасовано в повному обсязі. Однак змінять закон про воєнний стан, і він буде поділений на різні періоди… "

Схожий приклад – Південна Корея та Північна Корея. Війну формально та юридично там досі не завершили. Між ними діє угода про перемир'я 1953 року та є лінія розмежування. Активна фаза бойових дій припинена, тому на території Південної Кореї проходять демократичні вибори, які визнає світ.

Медіааналітик і політконсультант Олексій Ковжун в обговоренні щодо виборів в Україні наголошує не тільки на безпеці, а й на агітації та конкуренції.

Пряма мова Ковжуна: "Демократичні вибори – це завжди холодна громадянська війна. Люди починають собачитись між собою.

Парламентські вибори, як прийнято вважати в політології, зшивають країну, бо там багато переможців. Президентські вибори країну розривають, бо переможець один, а переможені мають прийняти демократичні правила і змиритися, що це тепер наш офіційно обраний всенародний президент".

***

"Чи може Росія фактично отримати право визначати, коли українці знову зможуть обирати свою владу? Я переконаний, що ні. Демократія не може бути заручницею Росії", – сказав Федоров у своєму зверненні.

Та насправді Росія, схоже, зрадіє можливості виборів в Україні вже зараз, вважає заступник голови ЦВК. Ще на перших перемовинах часів повномасштабної війни ворог вимагав їх провести. Дубовик згадав, як Москва спекулювала на цій темі, називаючи вищі органи державної влади і управління України нелегітимними.

Проросійські телеграм-канали після заяви Федорова протягом доби, за підрахунками УП, згенерували 35 дописів на тему виборів в Україні, які набрали понад 1,2 мільйона переглядів. Ініціативу переобрання влади вони подавали не як ідею колишнього міністра оборони, а як один із кроків у межах скоординованих і керованих ззовні зусиль, пов'язаних із Соросом.

Російська пропаганда запевняла, що все спрямовано на те, щоб загнати Зеленського в політичний кут і змінити владу.

Наталя Боднар, Тетяна Кривішин, Володимир Фомічов, УП