1000 дронів на день: чи може Україна закрити небо над Росією та що відомо про операцію M&M's

Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 1 вересня заявив, що повітряний простір Росії вже не буде безпечним – хоче цього країна-агресорка чи ні. Президент України насамперед звернувся до міжнародних авіа та страхових компаній, попередивши їх про ризики для цивільної авіації.

Ключове: Україна не загрожує жодному цивільному літаку, але те, що у російському небі масово літатимуть дрони – факт, на який треба зважати.

"Ми в Україні не хочемо втрати невинних життів. Тому попереджаємо партнерів: у небі Росії закінчилися безпечні моменти", – сказав Зеленський.

Журналіст The Atlantic Саймон Шустер припустив, посилаючись на власні джерела, що плани щодо російського неба – це початок операції M&M's, про яку видання розповідало раніше. Основна ідея у тому, аби сотні автономних українських дронів паралізовували авіаційні рейси, долітаючи до Москви та Санкт-Петербурга.

Чи може Україна реалізувати план закриття повітряного простору Росії та якими будуть наслідки для економіки ворожої країни – читайте у новому форматі "УП.Коротко".

Пріоритет – Московський авіаційний вузол

Від початку повномасштабного вторгнення Росія закрила для цивільних польотів аеропорти у прикордонних і близьких до України регіонах. Водночас внутрішній повітряний простір Росії функціонує.

Російський Мінтранс заявляв, що 60 – 70% міжнародних та внутрішніх перевезень відбуваються через так званий Московський авіаційний вузол – це група аеропортів, які розташовані навколо столиці Росії. Йдеться про "Шереметьєво", "Домодєдово", "Внуково" і "Жуковський".

Пряме авіасполучення з Росією наразі підтримують країни Близького Сходу, Азії та деякі держави колишнього Радянського Союзу. Особливо важливою є авіакомпанія Turkish Airlines, яка виконує рейси до Стамбула. Там розташований один із найбільших міжнародних хабів, через який пасажири з Росії можуть дістатися десятків країн світу.

Авіаексперт, кандидат технічних наук у сфері безпілотних технологій Богдан Долінце пояснив у коментарі УП, що саме Московський авіаційний вузол має стати пріоритетом операції.

Зазвичай з інших російських аеропортів літаки починають рейс або ж здійснюють кінцеві посадки. Водночас Московський авіаційний вузол завжди був пересадковим пунктом, тому якщо зупинити його роботу – це може паралізувати цивільну авіацію в Росії, залишивши невелику частину рейсів, вважає Долінце.

Розв'язати цю проблему Росії буде складно, адже інші аеродроми просто фізично не зможуть приймати значно більші обсяги авіаперевезень. На другому місці за розміром і кількістю пасажиропотоку – аеропорт у Санкт-Петербурзі, але навіть він не зможе врятувати ситуацію.

Які можливості в України для цього плану?

Операцію M&M's розробляв ще колишній міністр оборони Михайло Федоров на початку 2026 року, зазначає The Atlantic. Він домовлявся про фінансування проєкту з європейськими партнерами, а також залучав українських розробників до створення нової системи для дронів – із вбудованим штучним інтелектом.

Операція M&M's передбачає, що у повітряний простір Росії щодоби запускатимуть рій автономних дронів зі штучним інтелектом. Такі БПЛА завдяки AI-технологіям можуть у реальному часі змінювати висоти, маневрувати та ухилятися від перехоплення, адже не мають зв'язку з оператором.

Авіаційний експерт Анатолій Храпчинський розповів у коментарі УП, що з початку 2026 року Україна активніше використовує оптичну навігацію та машинний зір. Тепер дрони можуть працювати без GPS навіть в умовах посиленої роботи РЕБ, а завдяки дешевим приманкам вдалося досягти великої тривалості польоту.

Пряма мова Храпчинського: "Це дозволило перейти до комбінованих хвиль, де одна частина дронів перевантажує й розряджає ППО, а інша – гарантовано виконує завдання з паралічу повітряного простору".

У статті The Atlantic писали, що операція M&M's передбачає щоденний запуск до 1000 невеликих дронів. Авіаексперти вважають, що лише якісна розвідка може визначити необхідну кількість дронів для того, щоб Росія була змушена закрити повітряний простір.

Пряма мова Храпчинського: "Потрібно чітко знати архітектуру ешелонованої оборони противника: точні координати, робочі частоти та характеристики комплексів ППО й засобів РЕБ. Тоді вдасться грамотно прокладати маршрути для їхнього обходу або точкового перенасичення".

Авіаексперт Долінце пояснив, що успіх операції може відбутись, якщо дрони не просто проб'ють ППО, а "прорубають в ній вікно".

Пряма мова Долінце: "Для цього необхідно спочатку здійснити підготовчі роботи саме по скороченню та знищенню пунктів ППО (Росії – УП). У такий спосіб розчиститься шлях для все більшої кількості ударних безпілотників. Якщо цього не зробити завчасно, то ту кількість, яку треба запустити – необхідно буде вимірювати сотнями одиниць одночасно протягом години".

В операції M&M's немає першочергового завдання щодо прямих влучань по інфраструктурі, тож якщо дрони справді не матимуть бойової частини – їх апаратні можливості кардинально розширюються, зазначив Храпчинський.

БПЛА зможуть багато годин баражувати над сектором, а ворожі аеродроми перебуватимуть у безперервному режимі "Килим", що означає повне закриття Росією повітряного простору через загрозу.

Чи є в України ресурс на масштабування ударів?

Співрозмовник у командуванні одного з підрозділів СБС розповів УП, що зараз в українському війську набагато більше людей, ніж засобів для ураження Росії.

"Частково тому, що зараз є мейнстрім на створення підрозділів глибинного ураження у різних структурах. Це добре, бо стає більше команд, здатних працювати із далекобійними засобами. Водночас створюється конкуренція за дрони, бо виробники не можуть швидко масштабувати їх випуск.

Виробництво росте, але дронів стає більше лише на 10 – 20% у всіх (підрозділах – УП)", – сказав співрозмовник УП.

Наприкінці серпня Зеленський поставив завдання запускати по Росії 1000 дронів на день – йдеться про загальні далекобійні удари, а не конкретну операцію. Плани досить амбітні, адже зараз до Росії щодня прилітає близько 300 БПЛА.

У командуванні одного з підрозділів СБС підтримують цю мету президента, але наголошують, що у такому разі потрібно мати 3-4 тисячі приманок. Проблема також у тому, що окрім блокування російських аеропортів, перед Україною стоїть завдання продовжити удари по ворожих НПЗ та портах, що теж суттєво руйнує економіку ворога.

"Ресурсів (на удари по різних напрямках – УП) не вистачить. Бо суть війни в тому, що всього не вистачає, адже цілей завжди набагато більше. Тут питання пріоритетів по ураженню і роботи з виробниками", – сказав співрозмовник УП у командуванні одного з підрозділів СБС.

Загалом авіаційна галузь формує незначну частину бюджету і ВВП Росії у порівнянні з нафтовим сектором, запевнив у коментарі УП економіст, директор ДП "Укрпромзовнішекспертиза" Володимир Власюк.

Послуги з авіперевезення займають близько 0,2% ВВП Росії, водночас вся нафтова промисловість досягає приблизно 10%. Ця частка грає велику роль в економічній системі Росії.

Чи може ІСАО заборонити цивільні рейси у Росії?

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна офіційно повідомила Міжнародну організацію цивільної авіації ІСАО про небезпеку повітряного простору Росії для цивільної авіації. Міністр інфраструктури України Микола Калашник надіслав лист генсеку ІСАО Хуану Карлосу Салазару Гомесу, у якому закликав повністю заборонити польоти цивільної авіації над Росією.

За словами авіаексперта Долінце, ІСАО не має повноважень, щоб прийняти відповідне рішення. Усе, що в силах організації – лише рекомендувати утриматись від польотів.

Пряма мова Долінце: "Рішення про заборону або обмеження польотів приймає кожна країна окремо. Наприклад, європейські країни у 2022 році заборонили своїм авіаперевізникам здійснювати польоти до Росії. Дзеркально Москва тоді заборонила російським компаніям здійснювати польоти до країн Європейського Союзу".

Також у кожній авіакомпанії є власний центр оцінки ризиків, він безпосередньо надає рекомендації керівництву про закриття рейсів.

Для того, щоб авіаційна галузь Росії припинила нормально функціонувати, було б достатньо, аби міжнародні компанії оцінили ризики і відмовилися від польотів до Росії.

Однак Долінце припускає, що ті країни, які хотіли відмовитися літати до Росії – давно це зробили. Інші ж, ймовірно, не готові вийти з російського авіаційного ринку, адже отримують велику економічну вигоду.

Пряма мова Долінце: "Є кількість пасажирів, які раніше прямо літали з Росії до європейських країн. Зараз вони пересіли на інші транзитні авіакомпанії, які здійснюють перевезення через аеропорти, наприклад, Близького Сходу й Азії".

Як зупинка авіаційного ринку Росії вдарить по економіці?

Економіст Власюк вважає, що найбільші витрати від закриття повітряного простору нестимуть саме авіакомпанії, а не державний бюджет Росії. Один скасований рейс може коштувати перевізнику приблизно до 20 тисяч доларів.

Пряма мова Власюка: "Зважаючи на кількість рейсів, які щодня приймає "Домодєдово", збитки авіакомпанії можуть сягати приблизно 3 мільйонів доларів, якщо аеропорт не працюватиме добу. Втрати самого аеропорта будуть орієнтовно у 2 – 3 рази менші".

Економіст наголошує, що будь-які додаткові загрози збільшують вартість страхування – відповідно і зростає ціна квитка. Однак це не є значним фактором, зважаючи, що в основному літає бізнес-еліта, зазначив економіст.

Якщо ж аеропорти закриються, для заможнішої частини росіян це буде ударом. Люди, які займаються бізнесом, часто використовують авіаперевезення навіть у межах Росії, аби зекономити свій час.

Пряма мова Власюка: "Є ще частина населення, яке любить літати, наприклад, на відпочинок до Туреччини. Якщо не доберуться вони туди літаком за 3 – 4 години (у разі закриття аеропортів – УП), то витратять добу, щоб поїхати іншим видом транспорту. Це буде незручно, але це той фактор, який просто дуже вплине на психологію середнього росіянина".

***

Наразі невідомо, чи Україна вже почала реалізовувати план із закриття російського неба, але лише попередження Зеленського вже дає результат. Зокрема, великий авіаперевізник Туреччини Pegasus після заяви президента України в ніч на 2 вересня просто в небі розвернув літаки, які летіли до Росії.

Також Росія вже другу ніч поспіль призупиняє цивільні рейси. У аеропорті "Шереметьєво" скасували 21 рейс і затримали ще 235 у першу ніч після звернення Зеленського, а у "Внуково" не здійснили польоти 22 рейси, а ще 94 вилетіли із затримкою.

Кремль 3 вересня надавав роз'яснення авіакомпаніям щодо заходів безпеки аеропортів та повітряного простору. Російське міністерство транспорту запевняло, що авіаційні рейси відбуваються у звичному режимі – але ситуація вже виходить з під їхнього контролю.

Тетяна Кривішин, УП