Платіжний баланс як дзеркало економіки

Платіжний баланс України за І квартал 2006 року демонструє ряд суперечливих тенденцій.

З одного боку, це - від’ємне сальдо торгівлі товарами та відплив валюти за кордон, пов’язані з кон’юнктурою на зовнішніх ринках та політичною нестабільністю.

З іншого – підвищений інтерес до українських підприємств та фінансових інституцій, що позначився на зростанні прямих іноземних інвестицій.

Символічно, що оприлюднення Національним банком платіжного балансу за І квартал співпало з активною дискусією у суспільстві щодо та стратегії подальшого життя.

Справді, аналіз зовнішньої привабливості України (а саме на це найбільшою мірою вказує платіжний баланс) певною мірою приводить до тями і спонукає задуматися, як жити далі.

Втрати

У березні 2006 року Міністр економіки Арсеній Яценюк був налаштований досить песимістично і прогнозував від’ємне торговельне сальдо у сумі 3 млрд. дол. США.

Наразі його можна вважати навіть оптимістом - вже у І кварталі сальдо торгівлі товарами склало мінус 1,3 млрд. дол. США проти плюс 1 млрд. дол. США у І кварталі 2005 року.

Більше того, за даними Держкомстату, сальдо торгівлі товарами за 4 місяці становило мінус 2,1 млрд. дол. США.

Єдиним, що може врятувати репутацію Міністра та торговельний баланс, є пожвавлення на ринках металопродукції та закінчення переорієнтації експортних потоків з ринків Китаю та Європи на ринки країн Америки та СНД, яке триває з початку року.

В цьому контексті значним ризиком є нещодавня інформація про можливу заборону Росією імпорту вітчизняної металопродукції з екологічних міркувань. Нагадаємо, Росія займає п’яту частину в українському експорті.

Другою суттєвою проблемою є існування від’ємного сальдо фінансового рахунку (1,5 млрд. дол. США), яке було додатнім протягом усього 2005 року.

Більше того, воно удвічі перевищило від’ємне сальдо за рахунком поточних операцій (0.7 млрд. дол. США).

Причиною стала вже звична українцям політична нестабільність та значний відплив короткострокового капіталу, що її супроводжує, насамперед через перевищення попиту на валютну готівку над її пропозицією, а також відновлення фіктивних операцій з цінними паперами, про які вже почали забувати з кінця 2004 року.

Здобутки

Головним беззаперечним позитивом можна вважати зростання прямих іноземних інвестицій (на 665 млн. дол. США проти 333 та 247 млн. дол. США у І кварталах 2004 та 2005 років).
Порівняно з нестійкими фінансовими потоками, пов’язаними з купівлею-продажем ОВДП, корпоративними запозиченнями тощо, саме приплив прямих інвестицій можна вважати ознакою привабливості економіки країни. Крім того, це нові технології у виробництві та управлінні, нові робочі місця.

Серед інших суттєвих фінансових потоків можна зокрема відзначити значні обсяги залучень за негарантованими кредитами – 1,69 млрд. дол. США (І квартал 2005 року – 0.87 млрд. дол. США), та обсяги погашень – 1,18 млрд. дол. США (І квартал 2005 року – 0.57 млрд. дол. США). Крім того банками та корпораціями України на зовнішніх ринках було розміщено облігацій на суму 420 млн. дол. США.

Що далі?

Якщо не вдаватися у подробиці попиту-пропозиції на ринку металопродукції, гучних заяв урядовців щодо вступу до СОТ тощо, залишається головний зовнішньоекономічний гравець – Росія.

По-перше, питання стабільності ціни на газ є, щонайменше, дискусійним. По-друге, на прикладі заборони на ряд продовольчої продукції, північний сусід вже зараз продемонстрував дієвість своїх кроків, що позначилося і на темпах зростання виробництва в харчовій промисловості, і на двомісячній дефляції, і на стані фінансів підприємств.

З іншого боку, не вщухає ажіотаж навкруги продажу банків, страхових компаній тощо. Чи вдасться втримати інтерес до нової України, значною мірою залежить від парламентської коаліції, уряду, їхньої структури та дієвості.