Прив'язка до середньої зарплати й внесків і пенсій створить єдиний адекватний алгоритм визначення пенсій та простимулює й робітників і роботодавців показувати максимально прозорі зарплати.
Не можна корупцію зводити до чиновництва, як зробив Ожегов. Риба гниє, і вже згнила з голови. Моральний розклад спіткав і звичайних українців, тих що змирилися, звиклися, пристосувалися та влилися в загальний корупційний потік.
Ми починаємо сприймати один одного як чужих, ворожих суб’єктів.Батьки бачать вихователя шантажистом. Вихователь – жадібних батьків. Чиновника – як паразита, а не слугу. Цей слуга дивиться на нас як на клопів. Про яку консолідацію, довіру, повагу можна говорити?
Яка б формальна влада в Україні не була – чи то гетьманська, чи то царська, чи то радянська, чи то олігархічна – все одно український народ живе у злиднях.
Повноцінна візуальна політика в Україні ще не виникла, хоча є певна початкова практика її застосування, яка переходить у більш сміливі проекти. По невеличкому крочку ми наближаємося до комунікативної модернізації – принаймні, дуже сподіваюся що вона таки відбудеться.
Люди не віддаватимуть корумпованій нечесній державі і чиновникам 40% своїх доходів. Люди і надалі не довірятимуть системі подвійних правил і стандартів.
Як же ж зробити реформи популярними? На це питання дає відповідь публічність. Це просто непридатний до публічного вжитку текст - "непопулярна реформа".
Ми всі, зайшовши на сайт міністерства чи відомства, маємо без проблем розуміти і бачити політику держави, легко віднаходити всі лаконічні відповіді на питання, які нас цікавлять. Звучить нереалістично, чи не так?
Чому відбувається деградація держапарату? Чому не може народитися стратегія розвитку? Чому зростає корупція? Що треба змінити, аби зломити ці тенденції?