Мислення бюрократичне і публічне

19 переглядів
Середа, 21 липня 2010, 09:05
Олексій Гашинський
для УП

Блукаючи Інтернетом наштовхнувся на заяву одного з віце-прем'єрів, яка є хрестоматійним прикладом, еталоном бюрократичного мислення. Свідомо не зазначаю прізвище, адже це не персональна проблема, а успадкована від Радянського Союзу хвороба, що вразила практично весь чиновний шар.

Уявіть інформаційне повідомлення з 2,5 тисяч(!) знаків... і без жодного конкретного, я б сказав - продуктивного, змісту. Наскрізь прошите усілякими "розробленнями системних комплексів заходів" - жах, а не інформаційне повідомлення, жах а не державницьке мислення.

Першість бюрократичного мислення

Для подальших роз'яснень коротко перекладу зміст повідомлення. В ньому йдеться, що голова однієї бюрократичної (1) Координаційної Ради, багатослівно й туманно перерахував багато дій, необхідних для реформування АПК.

В зв'язку з необхідністю цих дій, він особливо наголосив на важливості тісної співпраці з ще одним бюрократичним (2) Комітетом з економічних реформ, в складі якого спеціально для цього створена бюрократична (3) робоча група по реформі АПК, в складі якої, звичайно ж, плідно, працюють бюрократичні (4,5) підгрупи по конкретним напрямам.

Думаєте досить? Ні! Адептам бюрократії мало пальців однієї руки для розробки реформи АПК, тому чиновник сказав буквально, що "зараз обговорюється можливість започаткування під патронатом президента України окремого Національного проекту з питань розвитку АПК", я вже боюся, чи не стане це підставою створення 6-тої бюрократичної Ради по підготовці Нацпроекту...

Крізь це чудове повідомлення проступає вся абсурдність бюрократизму: "не важливий результат - важлива робота". Тому чиновники не закладають цільових проектів, не пишуть прості, конкретні і зрозумілі програми, не думають про публічність. Вони створюють усілякі координаційні ради та комітети -  аби зімітувати якомога більший обсяг роботи.

Подумати тільки - півроку найкращі голови держави б'ються над "розв'язанням проблемних питань і розробкою системних заходів"! Це ж титанічна праця! Зустрічі, доповіді, аналітичні записки, інструкції, доручення, декларації. І все це треба виписати якнайбагатослівніше, щоб видно було який шалений обсяг роботи виконано!

І зарплати (з коштів платників податків), вірте, вони відпрацьовують на повну, щодня по 10 годин в поті чола радяться, а заяви які в них розумні виходять, слово слова краще і складніше!

У нас таким бюрократизмом вражені всі без виключення напрями державної політики. "Бюрократичні державники" не думають який продукт і в які строки вони мають дати, яку реформу розробити - насамперед вони думають кого б зібрати і скільки разів порадитися щодо усіляких "щодо...".

Надзвичайно важко сісти і зробити. Легше і виглядає солідніше, коли купа іменитих радяться...

Уряд діє вже 3-4-5 місяців, чи побачили ми реформу АПК? Замість неї - 5 бюрократичних утворень, що радяться до нескінченості. Почекаємо ще...

Хоча навіщо? Допоки у владі бюрократичне мислення займатиме провідне місце, реформ ми не дочекаємося. Будемо споглядати як плодяться різні Ради з пустими всеохоплюючими деклараціями.

Аби не бути суто деструктивним, не тільки дискредитую бюрократію, а й сконструюю альтернативу - той варіант, в якому я бачу владу працюючою.

Публічне проти бюрократичного

Якби державні службовці орієнтувалися на результат - розробку і проведення реформ - вони б мали насамперед дотримуватися декількох простих речей.

Перше - це звичайно ж принцип публічності. Розробляйте реформи якомога простіше, конкретніше, зрозуміліше для широкого загалу. Так і вам буде зрозуміліше. Використовуйте візуальні аналітичні технології, робіть яскраві презентації, надавайте публіці конкретні плани.

Публічне мислення урядовця орієнтує його на прозорість, підзвітність, демонстрацію результату, а не бурхливої діяльності. Не треба нескінченно радитися - у найскороченіші терміни дайте результат, результат наочний, розумний, зрозумілий.

Друге - розпочинайте практику програмування. Державна політика має бути формалізована простими і прозорими програмами, зі зрозумілою структурою, з власними сайтами, з доступною інформацією про контакти, процедури і розкладами. Забудьте про багатотомні інструкції і доручення.

Хочете відродити тваринництво - зробіть вузькі публічні програми "м'ясо птиці", "свинина", "яловичина" тощо, і закладіть туди дерегуляції і стимули для формування потрібної структури виробництва.

Хочете перетворити особисті господарства - спроектуйте публічну програму "власна справа на власній землі" - рекламуйте і чекайте перетворень. Вони не забаряться, якщо ви заклали адекватні стимули.

Головне зрозуміти: вам потрібні програми - а не наради.

Третє - розпочинайте з пілотних проектів. Може чиновники так бояться взятися і розробити реформу через бажання охопити неохопне, через патологічне бюрократичне бажання "відродити галузь тваринництва"(ну, наприклад)?

В усьому світі ця проблема знята пілотними проектами.

Треба щось зробити державі - зробіть один невеличкий пілотний проект, через компактність розробити його простіше (самі не ладні - замовте у фахівців недержавного сектору), запустіть, швидко відпрацюйте, скорегуйте і вже наявну практику поширте на весь сектор. Так ми малими шматочками з'їмо пиріг.

Ну що, державники, можемо приступати? Давайте спробуємо. Замість нагромадження пріоритетів - конкретні публічні проекти. Головне - зрозуміти: не треба радитися по широкому комплексу питань - треба робити.

Поїхали по тексту заяви "віцика":

Дерегуляція дозвільної системи в АПК. Що тут радитися? Оголосіть на місяць "тендер громадських пропозицій по дерегуляції", серед яких буде відібрано 3 найголовніші пропозиції і зреалізовано.

Бізнес сам запропонує найкращі варіанти. Термін виконання: 2 місяці. Наступні 2 місяці будуть зреалізовані ще 5 менш важливих і простіших дерегуляційних заходів. Так, дивись, за рік і не стане про що радитися. Ось як працюватиме публічність.

Захист і підвищення конкурентоспроможності. Дискусію про "розроблення системних заходів" знімаємо. Захищати нацвиробника на світових ринках - остання справа, так само як і підвищувати його конкурентоздатність.

Невже державники збираються підвищувати конкурентоздатність власноруч? Не заважайте, дерегулюйте, оптимізуйте - ось ваша справа, це і буде найкращим захистом і підвищенням...

Оптимізація бюджетної підтримки. Можна радитись до нескінченості. А робити? Не здатні самі розпрограмувати бюджетну політику - публічно замовте аналіз поточної системи і проект бажаної, замовте розробку публічних програм розвитку - багато цікавого дізнаєтеся, через публічність відступати буде нікуди. Залишиться небагато - прийняти програми до виконання.

Забезпечити розвиток виробничої та обслуговуючої кооперації. Повторюю, не треба власноруч забезпечувати - не зможете, і радитися по цьому немає сенсу. Ваша справа проаналізувати, створити умови та програми, провести пілотний проект, розрекламувати - і чекати самостійного розвитку, кооперації мається на увазі.

Ну скільки можна радитися? Тимошенко 2 роки обіцяла кооперацію і роздрібні ринки прямо від виробника, тепер ці вже півроку радяться. Та зробіть (або якщо є успішні, розрекламуйте) хоч один риночок і покажіть що це вигідно і виробнику, і покупцю. Черга бажаючих виробників і міст з'явиться. От коли справа піде.

Реформування держуправління галуззю. Так, радитися по скороченню себе коханих буде продуктивно.

Якщо серйозно, думаю це питання вирішиться в процесі дерегуляції (см. пункт 1) і не треба його виносити в окремий рядок. Хіба що з формулюванням "скорочення апарату держуправління АПК", і не радитися, а швидко це робити.

Відродження м'ясного і молочного скотарства. Цікаво, як на нарадах чиновники обговорюють як вони збираються відроджувати скотарство...

Вже набридло повторювати: дерегулюйте, відкрийте двері для кооперації, створіть сільськогосподарські ринки, запустіть програми, посприяйте в експорті - зробіть його прибутковим і інвестиційно привабливим - само відродиться.

А ось це пережовування  про "відродження" - пуста бюрократична балаканина.

Розвиток малих форм господарювання і перетворення в товарні підприємства, розвиток сільської поселенської мережі. Ну чаклуни, чесно. Особисті господарства помахом бюрократичної Ради перетворюються в товарні! Коментарі ті самі що в пунктах 1-6, не хочу повторюватися.

Що отримуємо за результатами бліц-аналізу?

Пріоритети переплутані з другорядними і похідними справами. Класика бюрократичного мислення, якому потрібний матеріал порадитися. Нам же потрібні з 7-ох лише 3 речі, вирішення яких дасть результат всюди.

Простих і чітких пріоритетів в АПК 3 - дерегуляція галузі, скорочення держуправління, програмування бюджетної підтримки. По цим трьом позиціям треба діяти -  публічно і швидко. Все решта озвучених завдань - бюрократична вода.

Бюрократичне мислення - це спадкова радянська хвороба, що вразила конкретну вікову групу, яка зараз при владі. Але не ми, молоді і перспективні, в майбутньому маємо реформувати мислення.

Це потрібно країні вже зараз - публічне мислення з голів владоможців має витіснити бюрократичне саме тепер. Бо в іншому разі - брехня, популізм, колапс, розшарування і розшматування. Молоді можуть просто не встигнути врятувати країну.

Олексій Гашинський, для УП

 



powered by lun.ua
Що спільного у Тома Круза та Валерія Хорошковського?
Якщо Хорошковський співпрацює з Банковою і Зеленським як розробник чи консультант – це тривожний сигнал.
5 книг, які допоможуть вам налаштувати свої інформаційні фільтри
З переходом до цифрової епохи потік інформації, який ми щодня переварюємо, зріс у рази.
Марафон Зеленського як Зе!технологія
14-годинним марафоном 10-го жовтня Зеленський і Ко досягнули основної мети – рейтинг не просяде до весни. А там – місцеві вибори, і заберуть всю владу.
Формула Артаферна. Дипломатична помилка, що змінила хід грецької історії
У Давньої Греції теж був східний сусід. Великий і озброєний до зубів. З яким легко було домовитися про підтримку. Але якою ціною?
Прес-марафон від Зе: показуха чи необхідність?
Зе!команда встигла сформувати певне ставлення до незручних запитань. І це зовсім не ефективна тенденція, яка, зрозуміло, не додає плюсів до образу президента Зеленського як впевненої та відкритої персони. 
Російська мертва петля с крутим піке в енергетиці України
Верховна Рада відкрила імпорт електроенергії з Росії. Це руйнівне рішення для енергетичної безпеки України.
Ніякий Штайнмайєр не придумає за Україну, якого миру ми прагнемо
Порожнечу заповнює страх: якщо Україна домовиться "про мир" на неприйнятних умовах, це призведе до втрати великого на шляху повернення малого.