Усі матеріали автора
Переполох у Яготині: як націю біженців закликають боятися біженців
Приймати біженців – це наш моральний обов'язок. Передусім перед власною історією, історією нації, яка породила мільйони біженців, переселенців, мігрантів. Час і самим прийняти людей з країни, якій тяжче.
Чому Волноваха - не Шарлі, а #ЯНеВолноваха
Трагічно загиблих людей, які опинилися не в той час не в тому місці одночасно знеособили, накрили брендом найближчого населеного пункту і намагаються використати для невдалого геополітичного мавпування – навіть не завдавши собі справи дізнатися їхні імена.
Смерть українофобії
Пік побутової українофобії в столиці, на щастя, уже минув: вона поступово відмирає як явище. Проте у мегаполісах Півдня та Сходу побутова українофобія все ще тримає свої позиції й навіть використовується як потужний політичний чинник.
Акциз на пиво як пам'ятник популізму
Люди хочуть боротьби із суспільним проблемами? Ось вам: ми зробимо пиво дорожчим – і ваші діти одразу ж перейдуть на здоровий спосіб життя.
Український погляд на "Волинську різанину"
Питання "акції нищення поляків" - це не питання стосунків сучасної України з сучасною Республікою Польща - це внутрішньоукраїнське питання. Саме таким має бути український погляд на події 1943 року: передусім Волинь - територія України.
Для чого потрібна українська мова?
Безглузді конфлікти на тему "якою мовою має бути написано "Ліфт не працює" чи "пам'ятник якому Вождю має вказувати нам шлях до світлого майбутнього" навряд чи наближають Україну до статусу якщо не нормальної, то хоча б більш-менш адекватної держави.
Рівноправні нації чи рівноправні громадяни?
Невже заклик брати до університетів на підставі етнічного походження – це не розкол країни? Чи такий розкол вам цілком прийнятний?..
Незалежність чи вічний пошук "Вождя"?
ОУН та УПА були підвладні політикам, які все-таки дуже часто припускаються помилок. Те ж саме можна сказати про Героїв Крут. Але чи означає це, що ми в той час мали бездоганних "вождів", які символізують єдність нашого народу?
Чи поможе нам Брюссель? Чи врятує нас Женева?
Всі ми, які покірно терпимо відсутність Європи в Україні, вкладаємо свою "цеглинку" в будову країни, не сумісної з Європою.
Карикатурний ворог: дещо про "толерастичну ліберастію" та "буржуазний націоналізм"
Єдині речі, до яких точно не можна бути толерантним, – це дурість і примітивізм. Тож вичавлюймо їх з нашого суспільства: чим запекліше – тим краще!
Що нам робити зі злочинами на Волині?
Почну з непопулярного в націоналістичному, національно-демократичному, патріотичному і т.д., середовищі тезису: ОУН та УПА здійснювала злочини проти мирного населення.
Велика Перемога: радянський націоналізм диктує правила
Гра йде за радянськими правилами: кожен вірить у своїх бездоганно чистих героїв, приписує усі можливі й неможливі злочини ворожим героям – але при цьому дуже глибоко в розуміння історії намагається не залазити – щоб, бува, не втратити віри. Я за такими правилами грати відмовляюсь.
Колгосп імені Тараса Бандери: дещо про убогість українства
Народження нової України буде можливим лише тоді, коли в "націоналістичному" чи то "свідомому" дискурсі найактивнішим буде той, хто вміє правильно визначити наше нинішнє місцезнаходження і кінцеву точку призначення.
Ігри в "шалених бандерівців" на київському повітрі
Зараз молоді радикали люблять порівнювати себе з Бандерою та його організацією. Винісши за дужки моє особисте ставлення до методів діяльності міжвоєнної ОУН, мушу визнати: вони були значною мірою ефективними.
Герої Крут vs батьки окупантів
Потрібно перестати терпіти злочинців при владі і вбивць у міліції. Потрібно підтримувати одне одного, коли хтось опиняється сам на сам з державною несправедливістю. Потрібно перестати давати і брати хабарі, красти у самих себе. Потрібно перестати бути рабами. Хай це важко, але можливо.
Народно-визвольне ремствування
На зміну розслабленому "якось-то воно буде" прийшло розпачливе "караул, треба тікати", або ж, "нічого, невдовзі народ підніметься на нову Революцію!". Не підніметься, бо нема кому піднімати.