Відсутність налагодженої комунікації між науковцями-епідеміологами та лікарями з одного боку і політиками, що розробляють законодавчі акти у сфері боротьби з пандемією, з іншого — потенційно впливає на недостатню ефективність рішень МОЗ та виникнення численних маніпуляцій з боку недобросовісних ЗМІ. (рос.)
Міжнародна практика передбачає, що контроль за професійною діяльністю та дотриманням лікарської етики здійснюють самоврядні професійні об’єднання, наприклад, медичні палати чи асоціації.
Медична спільнота вже усвідомлює необхідність згуртування, саме тому так жваво обговорюється питання медичного самоврядування, яке має змінити систему управління галуззю та механізми його впровадження.
Досвід новітньої історії в Україні показав, що створені в країні всілякі медичні асоціації за малим винятком, не конкурентноздатні та не ефективні. Вони не зіграли більш-менш значущу роль в поліпшенні якості медичної допомоги.
Держава має передати частини своїх функцій з контролю за професіоналізмом лікарів громадським організаціям (професійним асоціаціям або палатам). Що в такому разі отримають лікарі та пацієнти?