Усі матеріали автора
Рідні були проти, щоб після повернення я знову йшов на війну. Історія бійця, якого звільнили  з полону під час скандального процесу за участю Угорщини
"Рідні були проти, щоб після повернення я знову йшов на війну". Історія бійця, якого звільнили з полону під час скандального процесу за участю Угорщини
Усе накопичується – втома, загиблі товариші, проблеми зі здоров’ям, відсутність відпочинку. Але про СЗЧ навіть не думаю. Історія бійця, який відвойовував Херсонщину
"Усе накопичується – втома, загиблі товариші, проблеми зі здоров’ям, відсутність відпочинку. Але про СЗЧ навіть не думаю". Історія бійця, який відвойовував Херсонщину

Три роки тому на Херсонщині тривали важкі бої – підрозділи Збройних сил України штурмами вибивали ворога з укріплень і звільняли територію. Паралельно ЗСУ стрімко просувалися й на Харківщині. Через успішний контрнаступ у багатьох тоді виникло відчуття, що війна скоро закінчиться…

Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен. Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
"Мені на позиції не потрібен такий, що не боїться. І боягуз не потрібен". Щоденник піхотинця, родичі якого служать в армії РФ
Можна б сказати, що до повномасштабного вторгнення він був готовий. Але це не зовсім так, бо для Анатолія війна має персональну особливість – чимало його рідних досі живуть у Росії. Саме тому ми не публікуємо його фото й не вказуємо деякі біографічні деталі.
Строкова служба й бойовий підрозділ – це два різні світи. 22-річний боєць про особливості армійського життя
"Строкова служба й бойовий підрозділ – це два різні світи". 22-річний боєць про особливості армійського життя
Дрон "підстрибує" й зависає на рівні очей оператора, далі стрімко злітає, робить кілька складних фігур пілотажу й зникає за обрієм.Так працює Івасик – один із найкращих операторів FPV-дронів 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади
Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна. Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
"Я не український націоналіст, а угорець, але це моя країна". Як садівник із Закарпаття третій рік воює у піхоті
Ґийзо – піхотинець 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, йому 50 років. Можна сказати, типовий представник теперішньої піхоти ЗСУ – колишній цивільний, віком 50+, у мирному житті звичайний робочий.
Загинув, бо наклали непотрібний турнікет. Історії хірурга зі стабпункту про поранення і смерті, яким можна було запобігти
Загинув, бо наклали непотрібний турнікет. Історії хірурга зі стабпункту про поранення і смерті, яким можна було запобігти
Лінія фронту тривалий час незмінна, однак дальність російських FPV-дронів постійно збільшується. З недавнього часу вони вільно "блукають" селом, залітають у двори, заглядають у вікна, вишукуючи хоч якісь натяки на присутність ЗСУ.
Треба пам'ятати, що ти полюєш, але й на тебе полюють. Розвідник про важкі бої з росіянами та причини СЗЧ
"Треба пам'ятати, що ти полюєш, але й на тебе полюють". Розвідник про важкі бої з росіянами та причини СЗЧ
49-річний головний сержант гірсько-штурмового підрозділу 128 ОГШБр Ігор – позивний Козак – розвідник зі стажем. Враховуючи специфіку служби, більш детально він згадує епізоди початку російсько-української війни, тому що про деякі операції останніх часів говорити поки рано.
Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно. Історія вчителя, який став військовим із позивним Аферист
"Розповідати дітям у теплому класі про патріотизм? Мені було б соромно". Історія вчителя, який став військовим із позивним "Аферист"
Сергій – учитель із 18-річним стажем. На початку повномасштабної війни він викладав історію в одній із шкіл Кропивницького, тому мав "залізобетонну" відстрочку від служби в армії. Але в червні 2022-го сам пішов у військкомат і добровільно мобілізувався в ЗСУ.
Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
Обігнали колону росіян, привезли дружин народжувати і пішли воювати. Історія шістьох друзів із Сумщини, які вирвалися з окупації
Прикордонні села Сумщини опинилися під окупацією в перші ж години повномасштабної війни. Побачивши колони російських танків, що рухалися через село, шестеро місцевих хлопців, друзів дитинства, вирішили прориватися на Західну Україну.
Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув. Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
"Кіл прийняв на себе перші осколки, врятував мені життя. А сам загинув". Історії про дружбу між бійцями та собаками на передовій
26 серпня відзначатимуть Міжнародний день собак (у США це свято має національний масштаб), і це хороший привід розповісти, яку величезну роль відіграють ці віддані тварини в житті військових.
До Старлінка 600 метрів, ось і думай, що краще – випробувати долю й поговорити з рідними, чи сидіти в укритті й залишити їх у невідомості. Історії штурмовиків з гарячих точок
"До Старлінка 600 метрів, ось і думай, що краще – випробувати долю й поговорити з рідними, чи сидіти в укритті й залишити їх у невідомості". Історії штурмовиків з гарячих точок
Піхотні (особливо штурмові) підрозділи ЗСУ з початку повномасштабного втрогнення змінили особовий склад по кілька разів, бійців, що воюють із лютого 2022-го, залишилися одиниці.
Циклічність служби і неоплачувана відпустка. Як зробити мобілізацію успішною й дати відпочити бійцям 
Циклічність служби і неоплачувана відпустка. Як зробити мобілізацію успішною й дати відпочити бійцям 
Переді мною вишикували 50 чоловіків. Я вибрав одного. Розповідь Героя України про пригоди на службі та проблеми мобілізації
"Переді мною вишикували 50 чоловіків. Я вибрав одного". Розповідь Героя України про пригоди на службі та проблеми мобілізації
У всіх війнах піхотинці несуть основний тягар, їхня робота дуже важка і надзвичайно небезпечна. Але саме від них насамперед залежить перемога. Ця розповідь саме про такого піхотинця.
Я не була на могилах рідних жодного разу. Історія бойової медикині, у якої Росія вбила всю сім'ю
"Я не була на могилах рідних жодного разу". Історія бойової медикині, у якої Росія вбила всю сім'ю
Росіяни вбили всіх рідних Олесі – обох дітей, чоловіка, батьків і двох братів. Через сім місяців після початку повномасштабної війни жінка залишилася без родини, повністю сама.
Я прийняв армійські порядки. 21-річний боєць відверто про війну, ставлення до цивільного суспільства і післявоєнне життя
"Я прийняв армійські порядки". 21-річний боєць відверто про війну, ставлення до цивільного суспільства і післявоєнне життя
Війна зробила молодого хлопця значно дорослішим. А ще відвертим і цинічним. "УП. Життя" розповідає його історію
Перший бій покаже, хто стане воїном. Історія штурмовика, який підірвався на міні і з протезом повернувся в бойову бригаду
"Перший бій покаже, хто стане воїном". Історія штурмовика, який підірвався на міні і з протезом повернувся в бойову бригаду
У Руслана дещо вповільнена й обережна хода. Однак стороння людина зверне на неї увагу хіба на нерівній, перетятій місцевості. Причина цієї обережності проста – у бійця немає правої ноги. На початку 2023 року він підірвався на протипіхотній міні. "Українська правда. Життя" розповідає його історію.
Ми ніколи не говоримо про смерть перед штурмами. Історія гірського штурмовика, який віддав життя за Україну в 22 роки
"Ми ніколи не говоримо про смерть перед штурмами". Історія гірського штурмовика, який віддав життя за Україну в 22 роки
Бойові товариші називали Артура Ластівкою. Зображення цих пташок, які дуже поширені в українському фольклорі й навіть вважаються одним із символів України, були витатуйовані в нього на литках.
Штолен, олів'є і щур Борис. Романтика новорічно-різдвяних свят на бойових позиціях гірсько-штурмової бригади
Штолен, олів'є і щур Борис. "Романтика" новорічно-різдвяних свят на бойових позиціях гірсько-штурмової бригади
Різдво і Новий рік – улюблені свята українців, які вони звикли відзначати в колі сім’ї або близьких друзів. Однак цього року сотні тисяч наших співвітчизників змушені проводити ці суто сімейні свята на фронті – в зоні бойових дій, на своїх позиціях.
Під дією анестезії поранені часто зізнаються медсестрам у коханні. Це ілюструє одну просту річ. Історія офіцера медичної служби
"Під дією анестезії поранені часто зізнаються медсестрам у коханні. Це ілюструє одну просту річ". Історія офіцера медичної служби
Старший лейтенант медичної служби Олександр Рогов має кумедний позивний – Шурупчик. Він дуже серйозно ставиться до своєї роботи, а часом полюбляє "доколупуватися" до посадових обов’язків колег. От вони з іронією й "причепили" йому таке прізвисько.
Татом пахне. Історія дівчинки, яка попри важку хворобу допомагає військовим і чекає з війни тата, якого нагородили посмертно
"Татом пахне". Історія дівчинки, яка попри важку хворобу допомагає військовим і чекає з війни тата, якого нагородили посмертно
В образі 10-річної Марічки Вайло є щось символічне. Дитина народилася важкохворою, лікарі не давали їй жодних шансів, але всупереч прогнозам і завдяки наполегливості рідних стала розумною, життєрадісною дівчинкою.
Командир брав автомат і розстрілював ворогів прямо з люка. Історія танкіста, який отримав зірку Героя України посмертно
"Командир брав автомат і розстрілював ворогів прямо з люка". Історія танкіста, який отримав зірку Героя України посмертно
Дмитро Гранчар (позивний Дємон) служив командиром екіпажу танка у 128 гірсько-штурмовій бригаді, його обожнювали піхотинці й боявся ворог. Це був безстрашний боєць, котрий завжди рвався на штурм. Дмитро загинув у жовтні 2022-го. Розповідаємо його історію.
Він думав тільки про своїх хлопців. Історія командира мінометної батареї, який загинув у 22 роки
"Він думав тільки про своїх хлопців". Історія командира мінометної "батареї", який загинув у 22 роки
У 22 роки старший лейтенант Лободюк загинув у ближньому бою з "вагнерами". Його коротка біографія – історія про те, як у війні гинуть найкращі українці.
Людей, що бояться, на бойові завдання не беремо. Розвідник 128-ої бригади про роботу на штурмах
"Людей, що бояться, на бойові завдання не беремо". Розвідник 128-ої бригади про роботу на штурмах
Головний сержант Юрій (позивний "Тор"), боєць розвідувального підрозділу 128-ої окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади, який пройшов жорсткі бої та отримав важке поранення, розповідає про роботу на штурмах.
Назарчик просто знає, що тато десь є, махає ручкою його фотографії. Історія командира роти, який загинув у 26 років
"Назарчик просто знає, що тато десь є, махає ручкою його фотографії". Історія командира роти, який загинув у 26 років
Війна відкрила цілу когорту молодих, мотивованих і талановитих офіцерів, котрі перетворюють ЗСУ на одну з найсильніших армій світу.
У бійця зрізало пів обличчя, немає носа, губ. А він питає, чи буде цілуватися. Історія медсестри 128-ї бригади
"У бійця зрізало пів обличчя, немає носа, губ. А він питає, чи буде цілуватися". Історія медсестри 128-ї бригади
Договір про роботу був укладений на 8 місяців, але відпрацювати довелося тільки половину. У лютому 2014-го Росія окупувала Крим, і це вдарило по пані Оксані персонально.
Командир, за яким хотілося йти. Історія комбата 128-ої бригади Маестро, який загинув у 26 років 
Командир, за яким хотілося йти. Історія комбата 128-ої бригади Маестро, який загинув у 26 років