Між Давидом та Голіафом

Четвер, 04 лютого 2010, 15:13

Оповідь про Давида і Голіафа є яскравим прикладом того, що не завжди зовнішність, фізична сила і самовпевненість є достатніми умовами для перемоги.

Ми дуже часто стаємо свідками того, як перемагає зовні набагато слабший, однак більш розсудливий...

Напередодні другого туру президентських виборів суспільство опинилося перед дилемою, адже обирати доводиться, як зазначив один із політиків, між "тими самими яйцями, тільки вид з боку".

Незважаючи на певну схожість, кожен із кандидатів, в залежності від критерію порівняння, є яскравою протилежністю іншому. Кожен володіє як рисами Голіафа, так і рисами Давида, переважаючи в одному і поступаючись в іншому.

"И выступил из стана Филистимского единоборец, по имени Голиаф, из Гефа; ростом он - шести локтей и пяди. Медный шлем на голове его; и одет он был в чешуйчатую броню...; медные наколенники на ногах его, и медный щит за плечами его... И стал [он] и кричал к полкам Израильским, говоря им:

"Зачем вышли вы воевать? ... Выберите у себя человека, и пусть сойдет ко мне; если он может сразиться со мною и убьет меня, то мы будем вашими рабами; если же я одолею его и убью его, то вы будете нашими рабами и будете служить нам... Дайте мне человека, и мы сразимся вдвоем". (1-я книга Царств 17:1-10).

Саме такими словами із біблійної оповіді про Давида і Голіафа можна охарактеризувати усі намагання Тимошенко домогтися присутності Януковича на передвиборчих дебатах.

Безумовно, в Україні немає політика, який б зміг перевершити Юлію Володимирівну в ораторському мистецтві. Креативність, вдалі аргументи, незручні запитання опоненту й вміння обіграти, перевести в жарт провокаційні питання до себе, психологічна стійкість - здатні поставити у безвихідне становище будь-кого.

Водночас, риторика Януковича є об'єктом пильної уваги як фахівців та журналістів, так і широкої громадськості на предмет чергових казусів, неточностей та помарок.

В умовах більш ніж 10%-го відставання за результатами першого туру, перемога ЮВТ на дебатах могла б додати сподівань на непогані (хоча й незначні) бонуси до особистого рейтингу. Тим паче Тігіпко та Яценюк поки не підтримали жодного з кандидатів, а до завершення кампанії залишилося обмаль часу.

Незважаючи на всі намагання й заклики, що саме дебати продемонструють хто гідний бути президентом, Віктор Федорович на них не з'явився, мотивуючи це небажанням вести конструктивну розмову із відвертим популістом. Піти - означало б для ВФЯ піддати себе політичному "зґвалтуванню".

В результаті, передвиборчі дебати перетворилися у практично двохгодинну монотонну й доволі нудну агітаційну промову ЮВТ. Найбільше сподобались слова про те, що в студії відчувається запах страху. І хоча мова йшла про Януковича, все відчутнішим стає й страх Тимошенко за кінцевий результат.

В доволі амбівалентній ситуації опинився й Віктор Федорович. Він, з одного боку, знехтував дебатами, які вважаються однією з фундаментальних ознак виборчого процесу демократичного суспільства. З іншого, опинився в ролі боягуза, продемонстрував свою нездатність й слабкість у веденні відкритої дискусії з безпосереднім опонентом.

Водночас, ВФЯ того ж вечора взяв участь програмі з промовистою назвою "Кращий кандидат", в якій, на відміну від ЮВТ, публічно давав відповіді на запитання фахівців.

І хоча, як здалося, питання носили в основному риторичний характер, ВФЯ брав участь у "живому" спілкуванні, показав свою готовність вести публічний діалог. Можна припустити, що неявка на дебати Януковича суттєво не вплинула на рейтинги кандидатів.

Стосовно інших особистісних якостей, то тут також, попри певні відмінності, переваги й недоліки, можна простежити багато спільного.

Так, обидва кандидати мають іноземні коріння, для обох рідною мовою, точніше мовою побутового спілкування, є російська, обоє мають вищу економічну освіту, стрімкий кар'єрний ріст для обох відбувся в епоху Кучми, обоє мали певні проблеми із законом, обоє двічі обіймали посаду прем'єр-міністра України...

Водночас, така спільність породжує й відмінності. ЮВТ, на відміну від ВФЯ, набагато природніше спілкується державною мовою. Хоча деякі слова, вжиті ЮВТ, викликають скоріше роздратування, ніж захоплення.

ВФЯ, незважаючи на значні успіхи у вивченні української мови, набагато розкутіше почувається у російськомовному середовищі. Стосовно освіти, то досягнення "професора" тут поза конкуренцією.

Кар'єра ЮВТ була незмінно пов'язана із чоловіками - Лазаренком, Кучмою, Ющенком. Однак, із жодним вона не спромоглася на тривале дружнє співіснування.

Схоже, що єдиним чоловіком, з яким може працювати ЮВТ, є її сірий кардинал - Турчинов, який після невдалої спроби обійняти крісло мера Києва, про самостійне політичне існування змушений поки що забути.

Якщо ВФЯ двічі перебував у місцях позбавлення волі, то Вона, хоча й бувала в міжнародному розшуку, і навіть у СІЗО, до в'язниці у неї діло не дійшло.

ЮВТ є більш самостійним політиком. В її команді немає інших сильних постатей. Так, є Турчинов, є Томенко, які радять, консультують. Рішення, видається, приймає вона.

Позиції ж ВФЯ не є такими визначальними й домінуючими. Хоча він і є першим номером Партії Регіонів, має підконтрольну собі групу партійців, однак не можна переоцінити значення для партії Ахметова, Колеснікова, Азарова, Герман, Льовочкіна та інших.

У випадку поразки ВФЯ, очолити партію, в разі продовження її існування, чисто теоретично може кожен з них. Рейтинг ПР не є наскільки залежним від особистого рейтингу ВФЯ. Натомість рейтинг політичної сили ЮВТ від неї прямо пропорційно.

Обидва кандидати активно співпрацюють із олігархами, у списках обох політичних сил є чимало представників крупного капіталу. Якщо в ПР це не надто активно й приховують, то слова ЮВТ про те, що вона співпрацює не з олігархами, а з успішними бізнесменами, є дещо незрозумілими.

У передвиборній програмі ЮВТ взагалі зазначається, що "олігархія - ракова пухлина сучасної України, яка несумісна з демократією"; боротьба із нею є одним із завдань ЮВТ.

Політика вже давно перетворилася на економіку. Передвиборча кампанія - це інвестиція, яка треба повернуту, та ще й з відсотками.

Щоб захистити свій бізнес й забезпечити його подальший розвиток, вітчизняні олігархи все частіше вдаються до підтримки різних кандидатів.

Хоча в даному аспекті фінансова опора й можливості ВФЯ незрівнянно кращі, ніж у ЮВТ. Саме його здебільшого підтримали вітчизняні товстосуми.

Янукович нарощує і політичну підтримку. Та й останні події у Верховній Раді свідчать - частина депутатів коаліції (перш за все Блок Литвина та "Наша Україна") переорієнтовуються на співпрацю із Партією Регіонів.

Традиційно, кандидати намагаються отримати підтримку церкви. І хоча такої безпосередньої агітації як в 2004 році наразі немає, однак можна вести все ж таки мову про більш прихильне ставлення УГКЦ й УПЦ КП до Тимошенко, а УПЦ МП - до Януковича. Нещодавні заяви-звернення Синоду єпископів УГКЦ, а також патріарха Філарета - опосередковане тому підтвердження.

Іноземні держави, в основному, займають вичікувальну позицію, хоча, безумовно, мають свої побажання. Для країн ЄС, напевно, більш бажаною є перемога ЮВТ,. Втім, Європа традиційно залишається прагматичною і демонструє зовнішню готовність до співпраці із кожним, хто переможе демократичним шляхом.

Повідомлення оточення ЮВТ про те, що її кандидатуру підтримують "європейські однопартійні", зокрема Меркель та Саркозі, за відсутності офіційних заяв з боку зазначених лідерів держав, сприймаються, як мінімум, неетично.

Не підтримує когось однозначно й Росія. Хоча перемога ВФЯ є, напевно, більш бажаною, Москва сприйме й перемогу ЮВТ, свідченням чого є останні обміни люб'язностями між Тимошенко та Путіним.

Кожен з кандидатів у президенти, в разі перемоги, плекає грандіозні плани щодо майбутнього країни. Утім ці плани, скоріш за все, є черговою сукупністю пустих, доволі банальних, економічно необґрунтованих обіцянок.

Дана кампанія, на жаль, стала черговою кампанією популізму. Досить лише прочитати економічний блок програм кандидатів, а ще краще положення, що стосуються соціального забезпечення. Кількахвилинне продовження життя ви собі гарантуєте!

Суттєва різниця між програмами стосується статусу російської мови, ставлення до зовнішнього незалежного тестування, і зовнішньополітичних пріоритетів.

І насамкінець. Янукович, характеризуючи Тимошенко, зазначив, що вона наразі втомилася, втомилося від неї й суспільство. Насправді, втомилися обидва кандидати, втомилося від постійного виборчого процесу й суспільство.

Втім, результати голосування 7 лютого продемонструють у кого з кандидатів більше від Давида, а в кого - від Голіафа...

Ігор Дебенко, Івано-Франківськ, для УП



powered by lun.ua

Реформа містобудування: обов'язки чиновників на місцях

Найпоширеніша схема земельних шахраїв

"Мені знадобилося 43 роки, щоб зрозуміти, що я маю розлади аутистичного спектру"

Чи знаємо ми людину, чий портрет бачимо на 500 гривнях?

Як зупинити податкову дискримінацію українських освітніх компаній

Як живеться в Луганську після 2014 року: 4 історії