Вибори: три історичні аналогії
Уряд Азарова діє як РККА зразка 1941 року. Натомість Партія регіонів показала себе як добре організована, дисциплінована і озброєна необхідними технологіями армія.
Аналогія перша. "ДЕНЬ М"
"Армія" ПР використовує різні стратегії, залежно від специфіки території ведення "бойових дій" - наступ, оборона. В "своїх" областях - робота на утримання позицій, оборона. В помаранчевих Лівобережжі і Придніпров'ї - тотальний наступ, у Західній Україні - бої місцевого значення. В Криму - зачистка колишніх союзників.
Все було сплановано - як при підготовці наступальної війни. Основне - захоплення стратегічної ініціативи. Завчасна і неявна мобілізація, щоб не злякати. Противники ще гріються на літніх пляжах, а регіонали вербують лідерів громадської думки, створюють технологічні мережі агітаторів для підкупу виборців.
Виборча кампанія ще навіть не розпочалася, ще Яценюк і Тігіпко не знають, що вони братимуть участь у виборах, ще Юля не знає, що її "Батьківщина" - не одна. А кому треба - знають.
Потім, (по аналогії з Сталінською заявою ТАРС від 13 червня 1941 року), присипляння громадської думки відігріванням в бік пом'якшення виборчого закону. Радійте і співайте - ми за мир і добро. А самі - концентруємо сили.
При наступі - захоплення вузлових ключових точок (як основа оперативних дій) - масовий похід мерів міст на вибори від ПР. Ще більш масовий похід голів сільських рад. Наступ - тотальний. Регіонали кругом.
П'ята колона колаборантів (або диверсійних груп) - готова, і починає сіяти паніку. "Відстрілюються" деякі бізнесмени, які можуть дати гроші місцевим опозиціонерам на вибори. Точкові бомбардування - зняття непотрібних конкурентів в мажоритарних округах.
А потім, у день виборів (основної битви), демонстрація представникам Червоного хреста (міжнародним спостерігачам) охайних зайнятих міст і чемних полонених.
А там де для перемоги (Харків, Одеса) довелося вдатися до зброї масового знищення, щоб загасити вогнища неочікуваного спротиву, демонструємо світовій громадськості звірячу жорстокість і ницість армії супротивника (критикуємо тупі й незрозумілі екзит-поли, маячню опозиційних лідерів, тощо).
Якщо зовсім попадемося - показово "розстріляємо" своїх, тих, у кого "головокруженіє от успєхов" - і ми знову білі, пухнасті й миролюбні.
Хто читав "День М" Суворова, той знайде чимало аналогій...
Аналогія друга. СОВОК
Вибори завершилися. Що отримала Партія регіонів? Перемогу "блоку партійців і безпартійних". В Сумській області із 100 депутатів обласної ради за рахунок перемог в мажоритарних округах ПР має понад 50 багнетів.
Депутатами стали губернатор, усі п'ять заступників, більше 10 начальників галузевих управлінь. Решта - директори обласних комунальних установ, впливові бізнесмени та невеликі "вкраплення" лояльної інтелігенції. Більшість у раді.
Непотрібно ні з ким ділити посади. А посад мінімум три на постійній основі: голова ради, заступник і голова планово-бюджетної комісії (хоча замів може бути й більше - хто що скаже?). Плюс посади голів як мінімум кількох ключових постійних комісій. Або і всіх, якщо правильно переписати і проголосувати регламентні нормативи.
Можна позаздрити працівникам апарату облради (звісно тим, що залишаться). Сесії будуть пролітати миттєво, адже більшість - це люди зайняті реальними справами. Зібралися по свистку. Підняли руки. До побачення.
Рішення профільних постійних комісій будуть підписуватися у робочому порядку, тобто працівник апарату, відповідальний за рішення, сам підготує до підпису проекти рішень (до цього їх підготують у відповідних управліннях облдержадміністрації), а потім обнесе всіх членів комісії. Профанація дій і обговорень. Зате швидко.
І класно. Уявіть. Ви, як начальник управління облдержадміністрації, готуєте проект рішення і подаєте його на розгляд комісії. Потім ви, як голова профільної комісії обласної ради вивчаєте його і голосуєте на комісії. Потім, як член президії обласної ради, ви ще раз голосуєте за це рішення разом із колегами, і в такому вигляді воно виноситься на сесію.
На сесії ви останній раз з своїми товаришами по партії голосуєте за це рішення, і воно стає місцевим законом.
Сам собі поставив завдання, сам підготував рішення, сам проконтролював, сам собі відзвітував. Стабільна і реформована демократія. От тільки горе: скільки часу високооплачуваних держслужбовців буде витрачатися на нікому не потрібну діяльність.
Є пропозиція. Проводити сесії обласної ради на апаратних засіданнях голови облдержадміністрації. Ну хоча б, принаймні, президії. Економія часу високооплачуваних менеджерів, яке вони з користю витратять на покращення життя людей вже сьогодні.
Воно б, звичайно, треба відмінити цю дурість з виборами назавжди, не витрачати гроші і час. Але ж демократія. Забули тільки в список ПР включити свинарку і пастуха. Для повного дежавю.
Третя. Румунія
Якщо Росія показує світові модерновий авторитаризм, то ми тупо повторюємо епоху Брежнєва: на кухнях всі насміхаються з влади, а в офіційних установах вдають серйозне до неї ставлення.
Ми вдаємо, що віримо у все, що вона нам каже. Нинішнє покоління радянських людей буде жити при комунізмі. Пам'ятаєте цю обіцянку? А от свіженька: у 2020 нас буде 50 мільйонів... Хтось вірить?
І ще. Дуже схожий на наш був режим у Румунії. Одного разу Чаушеску поїхав до Тімішоари виступати на мітингу. І ніщо не віщувало біди...
Віктор Бобиренко, Суми, для УП
