Головні табу пенсійної реформи

28 переглядів
Четвер, 03 лютого 2011, 12:17
Олексій Гашинський
для УП

Ті зміни пенсійної системи, що пропонує наразі влада, язик не повертається назвати Реформою. Це епізодичні, несистемні й досить слабкі поправки – реформаторська косметика та непринциповий візаж.

Незважаючи на широко розрекламовані тези про скорочення дефіциту Пенсійного фонду у минулому році на 1,7 мільярда, обмеження максимального розміру пенсій 10-ма прожитковими мінімумами, тощо, запитаємо: а що саме влада боїться реформувати?

Принципових точок пенсійної реформи, табуйованих владою, небагато – всього три:

- внески до ПФ працюючих (40% від зарплати);

- розрахунок (2 системи призначення пенсій);

- виплати (де 90% животіють, а 10% жирують).

Табу перше: пенсійні виплати

Вся краса діючої пенсійної системи розкривається при аналізі виплат. На сьогоднішній день маємо три шари (сорти!) пенсіонерів.

Вищий сорт – велике чиновницьке начальство – близько 3% – пенсіонери зі свинськими пенсіями від 4 000 і до 50 000 гривень. Простий обрахунок дозволяє припустити, що ці 3% вижирають біля 15% (приблизно 30 мільярдів – майже весь оголошений дефіцит ПФ!) бюджету Фонду.

Ось для кого беруться кредити, ось заради кого країна влазить в борги.

1 сорт – близько 10% – це люди з людськими пенсіями – державні чиновники середньої ланки, які отримують більш-менш пристойні пенсії від двох до чотирьох тисяч гривень. Якщо порахувати – ці 10% споживають біля 25% Пенсійного фонду.

2 сорт – решта, більше 80% пенсіонерів – звичайні люди, більшість з яких животіють на пенсію у 700-800 гривень, а решта мають пенсії до 1500 грн.

Як так може бути, запитаєте ви, як таке може статися? Все максимально просто.

Табу друге: система обрахунку пенсій

Так вийшло, що в вітчизняній "демократичній" країні паралельно діють дві системи обрахунку пенсій – одна, як і в добрі радянські часи, забезпечує розкішну старість державним чиновникам, інша – тримає в чорному тілі звичайних людей.

Ця тема глибоко табуйована, хоч і зачіпає долі мільйонів українців та виливається платникам податків у 190 мільярдів нечесно, несправедливо та неефективно розподілених гривень щороку.

Розрахунок: розкішні пенсії для чиновників. Чиновник за радянських часів був і залишається володарем життя.

При обрахунку пенсії він отримає 90% від своєї останньої зарплати, зважаючи на дурну звичку накручувати усілякими надбавками зарплату за останній рік роботи, – "державник" отримує пенсію і до 9 000 гривень.

На цьому прикладі яскраво відображається сутність і ставлення сучасного чиновництва до бюджетних грошей – "воно нічиє, значить можна брати більше".

Головне ж на цьому етапі – помітити, що для державних службовців прямий зв’язок "зарплата-пенсія" збережений. Тобто, чим більше зарплата у чиновника – тим більшою буде його пенсія.

Розрахунок: бідні пенсії для людей. Звичайна людина не заслуговує на таку розкішну систему обрахунку пенсій, тому для "населення" діє жахливо несправедлива система бідних пенсій.

Раніше люди кожним роком важкої праці заробляли 1% пенсійного коефіцієнту, тепер вони мають 1,35% за рік роботи, але не більше 75% (в реальності люди виходять на коефіцієнт не більше 55%) – але не це головне. Найважливіше – повністю розірваний зв’язок між зарплатою і пенсією!

Скільки б звичайна людина не задекларувала і не сплатила – її пенсія визначається по середній зарплаті в країні!

Абсолютно не важливо, яку зарплату ти задекларував і скільки на неї пенсійних внесків сплатив . Можна задекларувати 10 тисяч гривень, платити по 4000 гривень щомісяця, залишати в кармані 6000 – а коли прийде час – твою пенсію розраховуватимуть по подвійній середній зарплаті , помноженій на грабіжницький коефіцієнт.

От і рахуй – дуже хочеться платити по 4000 гривень пенсійних внесків, якщо потім отримуватимеш вдвічі меншу пенсію – 2000?

В той же час і за тих же умов (з/п – 10000 гривень) чиновник отримає пенсію 9000 гривень. Тобто, вдвічі більше, ніж він сплачував пенсійних внесків. То за чий рахунок він жируватиме на пенсії?

Пам’ятай – 40% своїх внесків ти сплачуєш не на свою пенсію завтра, а на розкішну пенсію чиновнику сьогодні!

А тепер урядові реформатори дивуються, чому зарплати тінізовані і чому люди не хочуть платити 40% до Пенсійного фонду, і чому середня зарплата в держсекторі 2400 гривень, а у приватному секторі – 1800…

Табу третє: внески до ПФ

На сьогодні, пенсійні внески працівників дійшли майже до 40% від зарплати. Це найвищий процент у Європі та світі, де нормальним вважається рівень 20%, а у США та Японії взагалі біля 13%.

Який нормальний бізнесмен захоче добровільно платити скажені обов’язкові внески, які розподіляються виключно на користь чиновників і не гарантують гідну старість звичайним людям?

Для роботодавця з комерційного сектора будь-який найманець сприймається як "з/п + 40% ПФ" і треба добряче подумати як заробити ці гроші, щоб викинути їх на несправедливу систему.

Кращий варіант – приховувати зарплату і платити напряму без ПФ, адже від офіційної зарплати звичайної людини все рівно не залежить пенсії.

Чиновнику ж і зарплату і пенсійні внески оплачують платники податків.

Бюрократу і його начальнику не потрібно думати "а як же ж заробити ці гроші". Є бюджет, з якого все буде заплачено, а не вистачатиме грошей – країна візьме черговий транш від МВФ, профінансує захищену статтю бюджету і перенесе виплачені кошти у зовнішній борг, назавтра, онукам.

Ось і маємо ситуацію – держборг 400 мільярдів гривень, ПФ тріщить по швах (дефіцит – 35 мільярдів), скажені внески 40% зберігаються, несправедлива система розподілу пенсій зберігається…

А українцям підсовують косметичну реформу, яка нічого принципово не змінює і знижує дефіцит ПФ на смішні 1,7 мільярда!

Без радикальної реформи трьох головних табуйованих точок пенсійної системи (внески, обрахунок, виплати) нічого не відбудеться – ані реформи, ані детінізація, ані збільшення доходів/зменшення дефіциту ПФ.

Люди не віддаватимуть корумпованій нечесній державі і чиновникам 40% своїх доходів.

Люди і надалі не довірятимуть системі подвійних правил і стандартів.

Поточна система має бути знищена і збудована нова. Лише тоді можна буде розпочинати розмови про детінізацію, справедливість, довіру громадян до держави та збільшення доходів ПФ, створення накопичувального рівня.

Олексій Гашинський, "Центр Змісту", незалежний реформатор, спеціально для УП



powered by lun.ua
Наш щоденний вибір
Філософія прийняття рішень допускає право робити як виважені, так і ірраціональні вчинки, але активна та відповідальна життєва позиція вимагає робити їх щодня, без зволікань і права на слабкість. Робити власний щоденний вибір – вибір, за який нас не будуть масово агітувати, переконувати чи закликати.
Як почуватися в безпеці у своєму дворі та під’їзді: поради, які не вимагають великих коштів
Часто людина, яка не зможе чинити гідного опору зловмисникові, опиняється у ситуації безвиході зовсім поряд зі своїм багатоквартирним будинком.
Як бути жінкою на барикадах?
Дівчатка завжди народжуються уже "чиїмись", вони уже належать конкретній традиції ще до свого народження, значно більшою мірою, ніж хлопчики.
Зеленський і Порошенко – соціально-психологічні портрети кандидатів
Для кращого розуміння потенціалу особистостей кандидатів можна використати типологічний підхід. Він дозволяє ознайомитися з основними рисами характеру, мотивами поведінки та вчинків, зрозуміти можливості та здібності, симпатії та антипатії, життєві цілі кандидатів.
Лідери і реформи: чи вистачить в українців ентузіазму
Для проведення успішних перетворень потрібно чимало якостей, проте головна з них — ентузіазм. Чи вистачить його в українських лідерів та українського народу?
Збережіть курс на Європу та не розвертайте реформи: відкрите звернення до кандидатів у президенти
Як дві найчисельніші проєвропейські мережі громадських організацій, які загалом налічують понад 300 організацій-учасниць, ми маємо вимоги до наступного президента...
ЄС посилить контроль в інтернеті: як це відіб'ється на українцях
Європейський парламент таки схвалив більш ніж суперечливу Директиву про авторське право на Єдиному цифровому ринку ЄС. Скандальна директива спростить механізм блокування контенту і в Україні.