25.06

Банківський форум

Громадянське суспільство. Гра в наперстки

Четвер, 08 грудня 2011, 10:19

Порівнюючи Україну з Російською Федерацією та Білоруссю, експерти стверджують про перевагу нашої країни. У нас, мовляв, до такого авторитаризму не дійде. Наш-бо президент напівлегітимний, зараз його дії підтримує меншість населення.

І у нас існує громадянське суспільство. Принаймні, воно проросло і подає надії на майбутній розквіт.

Здавалося б, так. Вступив у дію закон про доступ до публічної інформації. Діє постанова КМУ № 966, під яку по всій вертикалі створено громадські ради при органах виконавчої влади (як центральних, так і на місцях).

Нарешті, вступила в дію постанова КМУ 1049 "Про Порядок проведення конкурсів громадських організацій". Ця постанова регламентує, як саме з державного та місцевих бюджетів мають фінансуватися проекти громадських та благодійних організацій.

Все начебто добре. Але одне але. Ми сіли грати з шулерами.

Давайте проаналізуємо, чому це так, та спробуємо метод моделювання ситуацій.

Громадські ради

В ідеалі функції громадських рад – це вплив. Вплив на процес підготовки та прийняття управлінських рішень. Навіть рішення, які приймаються в радах, готуються в теплих коридорах виконавчої влади. Вносяться на розгляд комісій. А далі все як у Верховній Раді.

На комісії місцеві депутати або не ходять, або вони не дуже компетентні. Проекти рішень "для форми" проходять через комісію та вносяться в сесійний зал. А далі місцевий Чечетов махне рукою і… "рішення прийнято".

Місцева представницька опозиція складена, як і регіонали, у більшості своїй з бізнесменів. Тому (за винятками) або слабо розбирається в гуманітарній політиці, або її це не цікавить, або вона боїться за власний бізнес і сидить тихо. Але частіше – усе разом.

Будь-яка влада, а особливо наша, не дуже хоче, щоб на неї впливали. Місцеві опозиціонери впливати не готові. Ось де, здавалося б, поле діяльності для громадських організацій.

Але й громадські ради не готові теж. По-перше. У багатьох регіонах громадські ради створені під наглядом адміністрацій. Вибори пройшли "під своїх".

Повторюся. Не повсюди, але у більшості регіонів прийшли до керівництва громадських рад або люди лояльні до влади, або делеговані владою, або ці ради очолили представники Партії регіонів.

Для прикладу: у Сумській області громадську раду очолює голова фракції ПР в обласній раді. Так простіше.

По-друге. У них (неурядових організацій) часто немає мотивації. Багато людей прийшли туди для статусу. Багато хто, щоби бути ближчими до влади і випросити собі ресурси (фінанси, комунальні приміщення, допомогу в пошуку спонсорів).

Навіщо тренеру з федерації тенісу якийсь вплив, якщо потрібно знайти гроші на тренувальний збір спортсменів? А представнику асоціації проктологів? Вони займаються конкретними речами. Їм ніколи засідати. І готувати проекти рішень.

По-третє. У неурядових організацій немає відповідних знань. Їх просто цьому ніхто не вчив. Владі це не цікаво – профанами управляти легше. Цього року кілька міжнародних донорських організацій профінансували проекти навчання представників громадських рад.

Я мав честь проводити тренінги з аналізу політики та основ комунікацій. Для багатьох представників громадських рад, особливо районного рівня, їхня справжня (а не те, що вони про це думали) роль у впливі на місцеву політику була одкровенням.

Інтерес – щирий. Такі тренінги не тільки вчать – вони надихають людей на дію.

Однак, в ідеалі (і в усьому світі) подібними речами займаються спеціалізовані громадські установи – аналітичні центри.

Аналітичні центри і влада

Насправді, роль громадських рад не тільки у тому, щоб впливати на процес підготовки та прийняття управлінських рішень. Потрібен якісний аналіз політики. Як складаються і виконуються регіональні програми? Як формуються бюджети? І, головне, наскільки ефективно витрачаються бюджетні кошти? І який відкат?

Будь-яка влада на місцях хоче зберегти статус-кво. А якщо вона вмонтована у вертикаль – вона не тільки мріє про стабільність. Вона пише це гасло на знаменах.

Будь-яка влада не готова до того, щоб її перевіряв і тривожив будь-хто, а тим більше, якщо це не безпосереднє начальство. Чим більше корупції – тим більше не хоче.

Тому до більшості регіональних громадських рад чи їх президій аналітичні установи не потрапили. Та вони і не всюди є навіть на рівні області. В районах – тим більше.

Фінансування

Насправді, фінансування громадських організацій з бюджетів було завжди. З державного бюджету цього року буде профінансовано неурядові організації на суму понад 180 мільйонів гривень.

Тільки для прикладу. В галузі фізкультури і спорту: товариство "Динамо" – понад 18 мільйонів; товариство "Колос" – понад 9 мільйонів; громадські організації спортивного спрямування – понад 25 мільйонів; громадські організації інвалідів – понад 30 мільйонів; товариство Червоного Хреста – понад 63 мільйони; творчі спілки – понад 10 мільйонів, підтримка громадських організацій ветеранів – понад 11 мільйонів.

Фінансування цих організацій, як правило, відбувається на позаконкурсній основі.

Більше того, в місцевих бюджетах теж закладені кошти. Передусім – від 1,5 до 7 мільйонів у обласних бюджетах на фінансування навчально-тренувальних зборів спортивних федерацій. Ще – на підтримку інвалідських організацій, молодіжних та дитячих.

Фінансуються на місцях ці організації частіше за все (виключення – в деяких областях "молодіжки") без конкурсу, по календарних планах відповідних управлінь місцевих адміністрацій.

Дійсно, великим проривом громадського сектору стало прийняття згаданої вже постанови КМУ №1049. Це коштувало титанічних зусиль громадськості та Українського незалежного центру політичних досліджень.

В результаті – чітко розписано, хто і як має фінансуватися за конкурсом. Постанова дозволяє фінансувати організації будь-якого спрямування. Проте.

Увага – наперстки

В областях активно приймаються регіональні програми сприяння розвитку громадянського суспільства. Так, у кожній (з поки що прийнятих) програм передбачено фінансування громадських організацій на конкурсній основі. Ура? Не поспішайте.

Фінансування цього бюджетного рядка складає від 5% до 40%. Є ще цікаві статті витрат. Тільки знаючи нашу владу, треба вміти читати між рядків.

Наприклад, у Херсонській області на забезпечення висвітлення у засобах масової інформації ходу реалізації обласної програми сприяння розвитку громадянського суспільства "Свідома громадськість та відкрита влада" передбачено у 2012 році 46 тисяч.

Читайте – передвиборче висвітлення здобутків влади: "Прошла зима, настало лето/спасибо партии за это".

А ще 20 тисяч на презентацію інвестиційних проектів влади (до чого тут громадянське суспільство?). А ще 37 тисяч на буклет "Влада і громадськість". Хотілось би глянути, чи буде в тому буклеті щось про викриття громадськістю корупційних тендерних схем, чи дослідження стосовно виконання гуманітарних програм?

А всього на конкурс проектів – 110 тисяч з 408 тисяч запланованих на бюджетний рік.

В усіх програмах є рядок про проведення соціологічних досліджень. А заодно за бюджетний кошт визначення популярності місцевих вождів, що особливо цікаво у виборчий рік. І суми чималенькі – від 20 до 94 тисяч.

В Одеській області заплановані великі кошти на конкурс "Благодійник року". Впевнений, що ним у 2012 році буде один з кандидатів-мажоритарників від ПР. А ще тут же передбачено форум громадських організацій.

Б’юся об заклад, що проведуть його в жовтні 2012 року. І вдячна громадськість з урочистих трибун запевнить невдячну частину громадян, що "Нам сонця не треба – нам партія світить".

У Сумській області 200 тисяч – на популяризацію здобутків та потенціалу області, 140 тисяч – на "Забезпечення проведення інформаційних кампаній з питань реалізації в області Стратегії розвитку Сумської області на період до 2015 року "Нова Сумщина". А ми читаємо: на "Партія і народ – єдині".

А ще тут же 890 тисяч – на проведення святкових заходів. Спеціально навчені люди за бюджетний кошт будуть їздити по області і стверджувати тим, хто сумнівається: "Партия – наш рулевой". А на конкурс проектів – 70 тисяч.

І так – кругом. Я не глузую з колег. Це з їхнього боку необхідний компроміс. Ми ж по-чесному. Як джентльмени. Тільки вони – за принципом: "Отут мені карта і повалила".

В ідеалі (як у Європі): виділили б у програмі 10% на навчання представників громадських рад – як здійснювати аналіз, як викривати корупцію. А решту на конкурс проектів.

Але якщо ви думаєте, що з конкурсом проектів усе гаразд, ви помиляєтесь. У постанові №1049 прописана надзвичайно прекрасна формула: меншість представників організатора конкурсу (адміністрації), натомість повинні бути представники громадської ради, журналісти, вчені.

Дуже просто. Представників громадськості набираємо із числа залежних бюджетників. Журналістів – з комунальних ЗМІ. Пара-трійка доцентів з правильними партквитками.

І все. Далі проекти виграються молоддю Регіонів, або дочірніми організаціями. Для правильного піару. І трішки – дійсно дуже соціально-орієнтованим організаціям на дійсно важливі проекти. Для картинки і сліз.

І ще ж забули. В ПР нова-стара мода. Кожен поважаючий себе регіонал "тримає" обласну федерацію з якогось спорту. Але по ранжиру. Губернатор – федерацію футболу, голова фракції – боксу. Хто поменше – гримить шашками. Усе як у Римі. Часів пізньої республіки. Клієнтела. І за кожну копійку треба дякувати. І якось забувається, що гроші ці – бюджетні.

Вони всі вже частина громадянського суспільства. Нічим не гірші від нас.

…і передвиборчий бюджетний шантаж

А хто в жовтні 2012 року не дасть результату – в 2013 році куритиме бамбук.

Хто буде соромитись розказувати з трибун і на камеру про "Я другой такой страны не знаю", та федерація не поїде на тренувальний збір. І тихцем заставлять брати партквитки. Як вже кругом заставляють.

В Сумах лідерам КВН запропонували або стати регіоналами, або забути про гру. І хто кине камінь в людей, які не хочуть ризикувати улюбленою справою?

А ще влада внесла зміни до закону "Про оренду державного та комунального майна". Поправкою скасовано пункт 4 статті 19, що дозволяв орендувати громадським організаціям приміщення комунальної власності за 1 гривню в рік.

Так, Прес-клубу в Сумах, одному з останніх плацдармів свободи, несила буде платити під 2 тисячі гривень щомісяця. Зате є прес-центр "як би незалежний" в офісі, що належить партійцям. І вони виживуть. Або Прес-клуб стане лояльним.

Таких організацій в межах України – тисячі. Єдиним ресурсом, який їм досі надавала влада і були ці безоплатні приміщення. Закінчилося.

А як же аналітичні центри? Аналітичні центри коштів з місцевих бюджетів не отримають. Зате отримають їх псевдоаналітичні центри, які будуть створені натомість. Які розкажуть як "невпинно зростає процент жирів у маслі".

Громадянське суспільство – це не тільки творити добро. Це також і боротьба зі злом. А найгірше те зло, що добром прикидається. І змушує всіх захоплюватись і кричати "ура".

Найкращі закони нічого не важать, якщо влада їх профанує. Зараз вони роблять вигляд, ніби здійснюють судочинство незалежним судом. Завтра вони мімікрують під громадянське суспільство, власне, це вже йде повним ходом. Ви ще не помітили?

А у 2015-му, чи раніше, коли нам вже зовсім усе набридне і ми таки вийдемо, саме "громадянське суспільство" попросить владу ввести в міста танки.

Для нашого з вами блага.

Віктор Бобиренко, Суми, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Розподілена генерація — питання виживання України

Кардинальний злам психології та якісні зміни. 5 питань перед матчем Словаччина — Україна

Нове законодавство та діджиталізація послуг: як держава спрощує життя ветеранам

Для чого Україні потрібен Інститут військової поліції 

Релокація бізнесу - шанс на виживання та розвиток

Відверте затягування і нові корупційні схеми. Як в Україні "зливають" містобудівний кодекс