Гамарджоба, генацвале!

Вівторок, 02 жовтня 2012, 18:34

Перемагай, грузинський друже! Ми йдемо весь час разом, в одному напрямку. Тільки іноді один з нас випереджає іншого на крок. І це дає нам можливість вчитися на помилках один одного.

Ми разом вийшли з СРСР. Тільки твоє прагнення до свободи Кремль намагався гасити саперними лопатками. Ми вийшли мирно – нас не вбивали.

Ми тоді разом сподівалися на демократичні й справедливі Грузію й Україну. Але ми разом вступили у олігархічний капіталізм, який призвів до зубожіння і безправності людей, до розкоші обраних.

Розпочалася конкурентна боротьба "нових грузинів" і "нових українців" за владу і власність.

За твою країну розгорнулася війна, тисячі грузинів стали біженцями і ще тисячі загинули. У нас все обмежилося кримінальними розборами.

Правлячому класові потрібен був арбітр у цих розборах і гарант недоторканості вкраденої власності. І в обох наших країнах владу отримали авторитетні арбітри і гаранти – Шеварднадзе і Кучма.

Було утворено режими авторитарних президентських республік, які придушили громадянські права і соціальні виступи.

Першою прорвало Україну. У грудні 2000-го вибухнула "Україна без Кучми". А вже у жовтні 2001-го розпочалася "Грузія без Шеварднадзе".

Нас вивело на Майдан Незалежності та проспект Руставелі однакове бажання змінити своє життя, прагнення демократії і соціальної справедливості.

Ми хотіли не просто відставки президентів, але й зміни Системи.

Президенти і Система залишились, але наші країни змінилися. Ми зрозуміли, що можна боротися і перемагати.

Тепер ти зробив крок першим і у листопаді 2003-го диктатура Шеварднадзе була повалена. Через рік українці привели до влади Ющенка.

Але ці перемоги залишили порожнечу у нас в душі. Соціальні і громадянські прагнення грузинів та українців, з якими ми вийшли на вулиці, тепер були обмежені слоганом "Ющенко (Саакашвілі) – так!".

Шеварднадзе і Кучма залишились. Тільки у них тепер були інші прізвища. Використавши наш протест, владу отримала нова фракція великого капіталу. І "трояндові", і "помаранчеві" продовжили ринкові реформи своїх попередників. Реформи, які збагачували кількох і експропріювали мільйони.

У нас президент розігнав неугодний парламент, спрямував внутрішні війська на столицю, розганяв протести та міняв неблагонадійних суддів.

Ваш президент перевершив нашого і навіть білоруського батьку, взявши за приклад практику батька народів. За гратами опинилися сотні адвокатів, політичні опозиціонери, журналісти і навіть фотографи.

Як і у часи Сталіна багато з них визнали, що вони є шпигунами, декого позбавили громадянства, а твій протест у листопаді 2007-го був придушений кийками і сльозогінним газом.

Саакашвілі продемонстрував нашим журналістам вітрину з прогресивними реформами. Але ти бачив, що насправді відбувається за цією вітриною. Ти міг звернути з пофарбованого проспекту Руставелі і вийти на сусідню вуличку з напівзруйнованими трущобами.

Ти міг животіти у Батумі і здалеку дивитися на сяючі п’ятизіркові готелі. Ти міг разом з металургами Кутаїсі вийти на страйк з вимогами до іноземних бізнесменів: достойної роботи і зарплати, і відчути на собі всю міць реформованої поліції.

Ти, мабуть, краще за нас, українців, знаєш, що таке ліберальні ринкові реформи. І ти вже не повірив "трояндовим", як і ми не повірили "помаранчевим". Тому ми майже одночасно відмовили двом красивим жінкам – Ніно і Юлі, коли ті хотіли очолити народний рух.

Спочатку ми, 2010-го, провалили "помаранчевих" на виборах. Але ми не створили соціальну альтернативу і до влади прийшла ще одна фракція великого капіталу – регіонали.

У нас і досі все триває так само як і за Кучми, і за Ющенка та Тимошенко: ті ж ринкові реформи, придушення громадянських і соціальних протестів.

Тепер ти переміг Саакашвілі на виборах. Сьогодні ти святкуєш на вулицях Тбілісі, але вже завтра тобі треба буде вирішувати, яким шляхом йти далі.

Саакашвілі проводив реформи в інтересах транснаціонального капіталу та невеликого числа грузинських олігархів. Тому частина національної буржуазії почувалася ображеною і приєдналася до опозиції.

Ти, як і ми, не створив соціальної альтернативи і вчергове віддав керівництво демократичним рухом мільярдерам.

Зрозуміло, що головне завдання для Грузії сьогодні – повалити диктаторський режим Саакашвілі. І ти хочеш використати ресурси і можливості Іванішвілі та подібних йому, аби добитись результату.

Але не зроби наших помилок. Добрих царів і президентів не буває. Капітал йде до влади не для того, щоб дарувати нам щастя, а заради прибутку. Отже, тобі ще доведеться відстоювати свої права.

Але сьогодні з перемогою тебе, грузинський друже.

Гагімарджос, генацвале.

Володимир Чемерис, Інститут Республіка, для УП



powered by lun.ua

"Моє тіло – моє діло": лишіть у спокої тих, хто обрав проституцію

Українські сертифікати вакцинації: як інтегрувати їх до європейської системи

Колективні позови: чи є перспективи у антимонопольних справах?

Допомога від США. Вакцина COVAX вже в Україні

Як і чому стратили Івана Гончарука

Земля – новий інвестиційний інструмент